Моделі уваги
Наявні дані дозволяють стверджувати, що хоча аналіз ігнорованої інформації і припиняється на досить ранніх стадіях, в тій чи іншій мірі він все ж здійснюється. У зв’язку з цим виникло припущення, що обробку проходять всі сигнали, які потім надходять у мозок, однак одні (на які звертається увага) досягають центральної нервової системи повністю, інші попередньо послаблюються. Така гіпотеза була висунута А. М. Трейсманом (Treisman, 1964). Він припустив, що всі сенсорні стимули надходять в структуру – логічний аналізатор, де відбувається їх обробка. Деякі сигнали мають низький поріг усвідомлення, тому навіть в ослабленому вигляді здатні активувати вхід (Treisman, 1964).
Для підтвердження цієї концепції експеримент був вдосконалений. Піддослідним пропонували стежити за повідомленням, яке надходило на одне вухо, тоді як смислова частина надходила то на це ж, то на інше вухо. У даній ситуації випробовувані воліли стежити за змістом, а не за стороною пред’явлення.
За моделлю А. М. Трейсман, до початку докладного аналізу сигналу виникає рішення про необхідність обробляти його характеристики. При цьому спочатку аналіз інформації відбувається на основі загальних фізичних властивостей явищ, а пізніше обробляється і сенс. Фільтр може розташовуватися в двох можливих місцях (рис. 10.5).
Дж. І Д. Дойч (Deutch, Deutch, 1963) припустили, що практично всі сигнали досягають логічного аналізатора, де вони відповідно до попереднього досвідом випробуваного розподіляються за значимістю незалежно від сили їх впливу зараз. Таким чином, аналіз сигналів відбувається на несвідомому рівні, тоді як його результат усвідомлюється.
Згодом ця модель була переглянута Д. А. Норманом (Norman, 1968; 1976). Згідно з його уявленням, всі сигнали надходять на деякий перемикач уваги, т. Е. Не відбувається попередньої селекції інформації на рівні сприйняття. Норман вважав, що перемикач уваги в даному випадку працює як аттенюатор – прилад, що зменшує кількість інформації, але не відключає її повністю. Обробка ж інформації відбувається на рівні короткочасної пам’яті (рис. 10.6, 10.7).
Ця модель була названа моделлю процесу активного синтезу. У ній значний акцент ставиться на контексті і синтаксисі, які можуть перед повідомити механізми сприйняття інформації щодо очікуваних сигналів і дозволяють вибрати правильний сигнал, коли він з’явиться, навіть якщо він і не буде достатньо чітким. Норман вважає, що процес аналізу допомогою синтезу йде прямолінійно (Ліндсей, Норман, 1974), т. Е. Повної обробці піддається тільки один канал, і можлива ситуація, коли неробочий канал взагалі не розглядається (рис. 10.8).
У той же час експериментальні дані свідчать про те, що якщо інформація значущою для людини, вона обробляється в любом случае. З погляду Нормана, обмеження є тільки для активного синтезу, оскільки він вимагає свідомого сприйняття. Пасивні процеси є автоматичними і, можливо, можуть супроводжуватися безперервним аналізом сигналів. Пасивна частина аналізу не здатна усунути відхилення і спотворення сигналу і витягувати укладений в ньому складний зміст. Із сигналів, одержуваних по неробочим каналам, проходять лише ті, ознаки яких відповідають очікуванням активного синтезу. Для повного аналізу цих сигналів необхідна інформація, що поставляється активним механізмом (рис. 10.9).
У. А. Джонстон і Дж. Вілсон (Johnston, Wilson, 1980) запропонували більш складну модель, що передбачає кілька рівнів аналізу і початок первинної обробки відразу ж після надходження сигналу.
Була зроблена спроба перевірити ефективність відразу кіль кох теорій (Johnston, Heinz, 1978). Випробуваному в процесі сприйняття інформації пропонували реагувати на певні слова, названі цільовими. В одній експериментальної серії обидва набору дихотического пред’являються слів читав один і той же диктор-чоловік, в іншій – все нецільові слова читав чоловік, цільові – жінка. Результати показали, що в першому випадку виявлення цільових слів було більш важким. Ступінь обробки нецільових стимулів мінялася залежно від завдань, поставлених перед випробовуваними, що більшою мірою відповідало моделі А. М. Трейсман, яка передбачає деякий аналіз усіх без винятку сигналів.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)