Модель “доходи-витрати”
Модель доходи-видатки розроблена Дж. Кейнсом відображає необхідний для рівноваги рівень національного доходу. У ній величина цін не впливає на показники сукупного попиту і пропозиції, так як ціни умовно зафіксовані.
Графік моделі
Зобразити рівновагу в моделі Кейнса можна за допомогою побудови двох пересічних кривих:
- Кривої попиту (здійснюваних витрат Е); Кривий пропозиції (національного доходу Y).
Крива, що виходить з початку координат, зображує всі існуючі точки рівності попиту і пропозиції (оскільки відповідно до теорії Дж. Кейнса рівень цін ніяк на них не впливає). Рівновага буде розташовуватися в точці перетину кривих (А). Воно відображає необхідний для рівноваги обсяг ВВП.
У всіх точка, розташованих правіше А, пропозиція буде перевищувати попит, тобто обсяг ВВП буде вище необхідного. Надлишок виробленої продукції буде штовхати підприємства на зменшення виробництва, поки воно не досягне рівноваги (А).
У всіх точках, розташованих лівіше А, попит буде перевищувати національний дохід, тобто обсяг ВВП буде нижчим за необхідний. Підприємства, прагнучи задовольнити сукупний попит, почнуть розширювати виробництво і виготовляти більше товарів.
Особливості моделі доходи-видатки
У даній моделі Кейнс визначає рівноважний обсяг ВВП виключно через попит, а сукупна пропозиція має його забезпечити. Тобто, Кейнс на увазі що виробники в змозі забезпечити необхідний обсяг продукції будь-який рівень попиту. Крім того, в даній моделі збільшення випуску продукції виробляється при стабільному рівні цін (економіка прибуває на горизонтальній ділянці сукупної пропозиції). Тобто, в Кейнсіанській моделі ілюструється стан економіки для короткострокового періоду.
Величина потенційного ВВП і ВВП, необхідного для забезпечення ринкової рівноваги, дуже часто не відповідають один одному. Зазвичай рівноважний рівень ВВП завжди менший за потенційний. Таким чином, сукупний попит не може забезпечити повну зайнятість.
Необхідний для рівноваги рівень виробництва можна також визначити через обсяг споживання, використовуючи модель під назвою “Хрест Кейнса”.
Кейнс розглядає інвестиції як один з видів споживання (продуктивний вид). Таким чином, національний дохід (Y) є сукупністю двох видів споживання:
- Особистого (С); Продуктивного (I).
В економіці з невисоким значенням ділової активності обсяг заощаджень зазвичай низький (або нульовий), тому рівновагу і необхідний рівень національного доходу буде досягнутий в точці Е0.
Залучення значного обсягу інвестицій приведе до активізації економічної діяльності та точка рівноваги переміститься в Е1 (обсяг виробництва при цьому зросте до показника N1).
Включення державних витрат (G) в сукупний обсяг національного доходу викличе зміщення рівноваги в Е2. Так як величина витрат виростає сукупний обсяг виробництва необхідно буде збільшити до показника N2. Таким чином, рівень рівноваги в моделі може бути досягнутий лише при значному збільшенні національного доходу, стрімко наближається до забезпечення повної зайнятості (F). Включення в загальні витрати обсягу чистого експорту (Xn), дозволить економіці ще сильніше наблизитися до лінії FF (повної зайнятості).
Згідно з моделлю доходи-видатки економіка країни може і не досягти рівня абсолютної зайнятості, вона постійно буде до нього прагнути завдяки діям держави. Насправді уряд і приватний бізнес і не намагаються забезпечити повну зайнятість, а хочуть лише максимально наблизитися до даного стану, оскільки досягнення рівня абсолютної зайнятості знижує мотивацію виробничої діяльності.