Модальна техніка
Модальна техніка – сукупність прийомів побудови музичного твору на основі ряду-модусу або рядів-модусів будь-яких однорідних елементів, у тому числі: звукових, часу ‘, фактурних, динамічних, тембрових та ін.
Ця техніка є однією з найдавніших і виникла разом із застосуванням і їх усвідомленням таких рядів (= модусів) в якості основної конструктивно-матеріальної і об’єднуючою бази музичного твору.
У сучасній музиці модальна техніка пов’язана із рядами-модусами самих різних конструктивних елементів, зокрема: тонів (тономодуси *), акордів (аккордомодуси *), Сонора (соноромодуси *), шумозвуков (шумомодуси *), тривалостей (“модуси тривалостей”), ритмоформулу (“модуси ритмоформулу”), динамічних відтінків (дінамікомодуси *), тембрів (тембромодуси *), темпів (темпомодуси *), штрихів (штріхомодуси *), фактур (фактуромодуси *) та ін.
Функціонування цих рядів-модусів як організуючого фактора музичного процесу пов’язано, насамперед, з незмінністю і визначеністю складу охоплюваних ними одноматеріальних і однопорядкові елементів, а також з певною логікою взаємодії цих елементів і самих рядів. Такі їх властивості обумовлюють утворення в музичної тканини будь-якого твори разнокомпонентной полімодусной аури * – особливого “простору-стану”, сприйманого як специфічне конструктивне явище, яким, в кінцевому моменті, зумовлюється специфічна – рядно-модусно – цілісність цієї тканини, її специфічний “модусно – барвистий образ “.
Найважливіша закономірність модальної техніки – можливість щодо вільного порядку в появі будь-якого з конструктивних елементів того чи іншого компонентного модусу, а також будь-якої частоти цього появленія.54
У кожний з модусів входить принципово обмежене число одноматеріальних елементів (напр., Тільки різновисотних тонів, тільки різних акордів і т. д.). Ці елементи можуть застосовувати як в одному і тому ж конструктивному значенні (напр., Тільки в функції місцевого підвалини-центру або тільки у функції місцевого центроподчіненного неустоев), так і в різних (тобто і в ролі місцевого центру, і в ролі центроподчіненного елемента), що в цілому дозволяє розрізняти окремі варіанти модальної організації не тільки по числу охоплюються їх модусами однопорядкові конструктивних елементів, а й за змістом відносин цих елементів (напр., відносин типу: центральний – периферійний, опорний – неопорной, основний – допоміжний, проходить, опевающій і т. п.).
Техніка вибудовування музичної тканини на основі тільки одного ряду-модусу визначається як “мономодальні” або просто “модальна”, техніка вибудовування музичної тканини на основі двох і більше однокомпонентних модусів – як “полімодальна”. В останньому випадку зустрічаються три варіанти модального листи, пов’язаних з:
-тільки Почерговим застосуванням декількох однорідних модусів (напр., Модусів тонів, модусів акордів, модусів тривалостей і т. д.) в одному і тому ж голосі (пласті) музичної тканини або всіх її голосах (пластах) одночасно – полимодальность горизонтальна (= полимодальность змінна або, інакше, полі-модальність модулирующая);
-тільки Паралельним застосуванням декількох однорідних модусів в різних голосах (пластах) музичної тканини – полимодальность вертикальна;
– (Почергове і паралельне застосування однорідних модусів може здійснюватися як усередині окремих композиційно-синтаксичних одиниць (у тому числі фраз, пропозицій і періодів), так і в момент їх зміни.);
-одночасне Застосуванням першого та другого варіантів – полимодальность горизонтально-вертикальна або, інакше Полівекторність полимодальность *.
На відміну від конструктивних елементів серії конструктивні елементи модусу в своїй послідовності і в частоті появи не пов’язаний певним порядком. У модальних рядах зазвичай використовується принципово обмежене число одноматеріальних конструктивних елементів, що виявляються в процесі розвитку музичної тканини в різних конструктивних взаєминах, що в цілому дозволяє розрізняти окремі варіанти модальної організації не тільки по числу охоплюються їх рядами-модусами тих чи інших однопорядкові конструктивних елементів (тонів, тривалостей, фактуроедініц та ін.), але і по матеріальній природі цих елементів і структурі їхніх стосунків. Характерна для таких варіантів модальної організації матеріальна і конструктивна специфіка дозволяє застосувати до них градацію на рівні типів, класів, видів і підвидів.
Модальна техніка може застосовуватися як сама по собі, так і паралельно з іншими техніками до одного й того ж матеріалу музичної тканини, що призводить до утворення різноманітних видів політехнічної композиції, зокрема, різних варіантів модально-тональної, модально-серійної і модально-тонально – серійної техніки письма. У випадку, коли одна з цих технік в тому чи іншому конструктивному альянсі представляється в якості ведучої, її назва ставиться перше при визначенні утворюється політехніки.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)