Міжнародний торговий звичай

Ще з давніх часів велике значення мало регулювання міжнародної торгівлі за допомогою звичаїв, відомих як Lex mercatoria.

У другій половині XIX століття у внутрішніх законодавствах держав став реалізовуватися принцип автономії волі, коли сторони у своїх відносинах могли самостійно визначати право, що застосовується, зміст своїх зобов’язань, арбітраж для розгляду спорів і т. д. Принцип “свободи договору” завжди розглядалося як одне з основних початків цивільного і торгового права. Виходячи з даного принципу, сторони на власний розсуд визначають зміст договору. Поступово виробляються правила, які відіграють велику роль в міжнародних торгових відносинах.

Звичай є джерелом сучасного Міжнародного торгового права.

Основні ознаки звичаю:

– тривалість існування;
– систематичне однакове застосування;
– визначеність;
– відповідність імперативним приписам публічного порядку і т. д.

У більшості країн світу звичай використовується як норма, що доповнює закон.

У ст. 38 Статуту Міжнародного суду ОНН міжнародний звичай характеризується як доказ загальної практики, визнаної в якості правової норми.

Міжнародні звичаї можуть носити правовий і неправовий характер (звичаю). Правовий характер вони мають у тих випадках, коли санкціоновано відповідним компетентним органом держави.

Для застосування звичаю необхідні два головних умови:

1. Воля сторін. Тобто звичай є обов’язковим, коли сторони включили його в текст договору і правовою підставою його застосування є принцип автономії волі.

2. Суди використовують звичай незалежно від волі сторін, коли вони визнають його в якості правової норми. Це правило може випливати із загальних норм законодавства або судової практики.

Міжнародні звичаї відіграють виключно важливу роль у міжнародній торгівлі й торговельному мореплаванні. Зміст низки зовнішньоторговельних угод визначається міжнародним звичаєм. При морському перевезенні вантажів, наприклад, широке поширення одержали звичаї торговельного порту, що застосовуються при навантаженні і розвантаженні судна. На торгові звичаї нерідко посилається зовнішньоторговельний арбітраж в процесі розгляду господарських спорів.

Особливу роль у галузі проведення неофіційної кодифікації торговельних звичаїв та звичаїв відіграють міжнародні організації. До них можна віднести Міжнародну торгову палату, Європейську економічну комісію ООН, Міжнародної федерації інженерів-консультантів FIDIC, Інститут з уніфікації приватного права УНІДРУА та ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Міжнародний торговий звичай