Міжнародне становище і зовнішня політика Радянського Союзу
Зміни на міжнародній арені. Переможне закінчення Великої Вітчизняної війни дозволило радянському народові приступити до здійснення завдань, сформульованих ще на XVIII з’їзді Комуністичної партії: завершити будівництво соціалізму, почати поступовий перехід до комунізму. Вирішення цих завдань визначило головний зміст зовнішньої політики СРСР в післявоєнний період – забезпечення сприятливих міжнародних умов для зміцнення і подальшого розвитку соціалістичного суспільства. Зовнішньополітична діяльність КПРС і Радянського уряду в другій половині 40-х років відбувалася в обстановці зміненого співвідношення сил на міжнародній арені на користь соціалізму.
Перемога Радянського Союзу у війні з фашистською Німеччиною та імперіалістичною Японією створила сприятливу обстановку для боротьби за свободу і національну незалежність народів Центральної та Південно-Східної Європи. В Албанії, Болгарії, Угорщини, Польщі, Югославії, Румунії та Чехословаччини до влади прийшли робітники, селяни і прогресивна інтелігенція, керовані комуністичними і робочими партіями. Спираючись на підтримку більшості народу, вони в найкоротші терміни здійснили демократичні, а потім соціалістичні перетворення. Була проведена аграрна реформа. Її результатом стали ліквідація класу поміщиків і перехід землі в руки селян. Були націоналізовані велика промисловість, банки, транспорт. Нова форма політичної організації суспільства – народна демократія представляла собою одну з різновидів диктатури пролетаріату. У цій формі відбилося своєрідність розвитку соціалістичної революції в умовах зміни співвідношення сил на користь соціалізму.
Розгром фашизму приніс визволення і німецькому народу, відкривши перед ним можливість соціального оновлення. У 1949 р в Східній Німеччині була утворена Німецька Демократична Республіка (НДР).
На шлях соціалістичного розвитку стали деякі країни Азії. У 1945 р на території колишньої французької колонії – Індокитаю була проголошена Демократична Республіка В’єтнам (ДРВ). У звільненій від японських загарбників Північної Кореї виникла Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР). У Китаї здобула перемогу народна революція і було проголошено створення Китайської Народної Республіки (КНР, 1949).
Перемога соціалістичних революцій в ряді держав Європи та Азії призвела до утворення світової системи соціалізму.
Related posts:
- Міжнародне становище і зовнішня політика СРСР Головні завдання зовнішньополітичної діяльності Радянського держави в 60-х роках полягали в забезпеченні сприятливих умов для вирішення завдань комуністичного будівництва. Найважливішими напрямками політики СРСР на міжнародній арені були зміцнення єдності соціалістичних країн, розширення співпраці з країнами, що розвиваються, послідовне проведення принципу мирного співіснування держав з різним соціальним ладом. У числі першорядних завдань залишалася боротьба з агресивними […]...
- Зовнішня політика СРСР і міжнародне становище в двадцятих роках XX століття Після закінчення Громадянської війни, головним завданням перед більшовицьким урядом було зміцнення позицій СРСР у системі міжнародних відносин. Дипломатія СРСР 1920-хх років Відразу після свого приходу до влади більшовики змогли налагодити дипломатичні відносини з країнами Балтії, Туреччиною, Афганістаном, Іраном і Китаєм. Проте встановлення дипломатичних мостів з високорозвиненими світовими державами залишалося складним: держави Антанти слідом за визнанням […]...
- Зовнішня політика СРСР у післявоєнний час Зовнішня політика СРСР у післявоєнні роки здійснювалася в умовах глибокої політичної конфронтації. Перемога Радянської держави в боротьбі з фашизмом, значно підвищила авторитет країни на міжнародній арені. У той же час США не збиралися здавати свої лідерські позиції. Основний вектор зовнішньої політики СРСР у повоєнні роки Боротьбу за лідерство двох наддержав значно ускладнювало те, що в […]...
- Вірменія у складі Радянського Союзу Після революції 1917 року і розпаду Російської імперії влада в Вірменії перейшла до націоналістичної партії “Дашнакцутюн”, що виступала за створення національного вірменського держави. 28 травня 1918 року було засновано Вірменська Республіка. Новостворене держава виявилася недієздатною. Ситуацію погіршував наплив біженців, епідемії і голод. У квітні – травні 1918 року велика частина Закавказзя В тому числі Вірменія, […]...
- Що означає герб Радянського Союзу Одночасно, коли був прийнятий проект Конституції в 1923 році. 6 липня на другій сесії ЦВК СРСР прийняли малюнок герба. Остаточний малюнок герба офіційно затверджений 22 вересня 1923 Головою Президії ЦВК Радянського Союзу. Комісію по створенню герба очолив Д. С. Голядкин – він і був творцем даного герба, який в процесі став Держзнаком. Створювали Герб Радянського […]...
- Міжнародні зв’язки Радянського Союзу У 1921 р Радянська Росія підписала рівноправні дружні договори з деякими країнами Азії (Туреччиною, Афганістаном, Іраном), а також ряд торгових угод з європейськими державами (Австрією, Норвегією, Італією). У 1924 р французький уряд, сформований лівими партіями (крім комуністів), встановив дипломатичні відносини з СРСР. У тому ж році до влади у Великобританії прийшли лейбористи. Вони також встановили […]...
- Зовнішня політика СРСР у середині 60-х – 80-х років У середині 60-х на початку 80-х років СРСР перебував у стані протистояння з капіталістичним Заходом. Зовнішня політика в цей період носила контрастний характер: потепління в міжнародних відносинах часто переходило в нове загострення протиріч. Дипломатію СРСР в середині 60 – х на початку 80 – х років слід розглядати в двох основних течіях політичні відносини з […]...
- Зовнішня політика СРСР в 1933-1937 Завершення соціалістичної реконструкції народного господарства проходило в складній міжнародній обстановці. У Німеччині в 1933 р до влади прийшли фашисти – партія найбільш реакційною, шовіністично настроєної буржуазії. Фашисти анулювали Версальський договір, ліквідували всі демократичні свободи і організації робочих, оголосили поза законом Комуністичну партію, створили величезну армію, відкрито стали на шлях агресії і зажадали переділу світу. У […]...
- Радянська зовнішня політика в 1953-1991 рр Концепція мирного співіснування Поворот від балансування на межі війни до мирного співіснування був пов’язаний не тільки зі смертю І. В. Сталіна. Не менш важливу роль зіграло набуття США, а потім і СРСР водневої зброї. Протистояння двох військових блоків вперше стало термоядерним. Усвідомлюючи його небезпека, глава радянського уряду Г. М. Маленков в 1954 р заявив, що […]...
- Зовнішня політика СРСР у 1930-х роках Цей період в історії СРСР став часом зміцнення тоталітаризму більшовиків на чолі з Генеральним Секретарем І. В. Сталіним. Зовнішня політика в першій половині 30-х років Внутрішній державний режим суперечив основним принципам демократичного суспільства, які були притаманні Великобританії, Франції та США. Дипломатичні відносини з цими країнами носили вельми вузький характер, якщо не відсутні взагалі. У першій […]...
- Зовнішня політика СРСР в кінці 50-х років У другій половині 50-х років імперіалістичні держави посилили свою агресивну діяльність. У 1956 р в зв’язку з заявою Єгипту про націоналізацію Суецького каналу Англія, Франція і Ізраїль зробили збройну агресію проти Єгипту, щоб знову нав’язати йому колоніальний режим. Радянський Союз виступив з підтримкою справедливої боротьби єгипетського народу. Він зажадав від Англії і Франції припинення агресії […]...
- Зовнішня політика СРСР кінця 80-их років Прихід до влади М. Горбачова, спочатку не віщував змін у зовнішньополітичних відносинах СРСР. Новий Генеральний Секретар, як і його попередники, заявляв про необхідність боротьби з військовою загрозою з боку капіталістичних держав і зміцнення соціалістичного табору. “Нове політичне мислення” Зміни у веденні зовнішньої політики сталися із заняттям Е. Шеварднадзе поста міністра закордонних справ улiтку 1985 м. […]...
- Регіональна політика в рамках Європейського Союзу Корисна інтеграція Європейського Союзу (ЄС) як на економічному, так і на політичному рівнях, можлива тільки в тому випадку, якщо буде істотно зменшено нинішнє нерівність між економічними потенціалами різних регіонів Союзу. До вже згаданих аргументів на користь вироблення централізованої регіональної політики на рівні Союзу додаються такі міркування. Стан справ в кожному регіоні в рамках ЄС контролювати […]...
- Зовнішня політика Миколи I Цар Микола I цілеспрямовано прагнув боротися з революційними рухами, причому не тільки з тими, які стосувалися внутрішньої ситуації країни – це й видно з внутрішньої політики Миколи I, але і зі зовнішніми течіями, які ставився до світовому співтовариству. Реакція царя на революції в Європі Він вкрай негативно відреагував на Французьку революцію в 1830-их роках і […]...
- Внутрішня і зовнішня політика Павла I Після смерті Катерини II Великої, російський престол очолив її син Павло I. Особистість Імператора Павла I була двоїстої і незрозумілою: чи то геній Просвітництва, чи то божевільний. Чому Павло I НЕ продовжив політику Катерини? У дитинстві він недоотримав материнської любові, так як Імператриця Єлизавета суворо обмежувала його спілкування з Катериною. У старшому віці, теплі стосунки […]...
- Зовнішня політика Павла I Настільки ж непослідовною виявилася й зовнішня політика Павла I. Зміна влади в Росії співпала з великими змінами в Європі. Правлячі кола революційної Франції прагнули до завоювання нових земель, утвердження свого впливу в усьому світі. Французька армія на чолі з генералом Наполеоном Бонапартом розгромила австрійські війська, вторглася в Італію, Швейцарію, потім захопила належав Туреччині Єгипет. Проти […]...
- Зовнішня політика Олександра II Тенденції ведення зовнішньої політики були продиктовані Кримською війною, яка внесла величезні суперечності в міжнародні відносини Російської Імперії. Військове протистояння, яке продовжилося фактично сторіччя, принесло не тільки військова поразка Росії, але і втрату позицій на міжнародній політичній арені. У період царювання Олександра II державі протистояли три могутні на той час імперії: Османська, Французька і Британська. Австрійська […]...
- Зовнішня політика Катерини II Період правління імператриці Катерини II Великої дуже часто називають золотим століттям в історії Російської Імперії. Особистість імператриці вельми суперечлива: народ її любив і одночасно ненавидів. Всі позитивні і негативні сторони правління Катерини II справили велику увагу на соціально-громадську, політичну та культурне життя Росії. Зміцнення положення Російської Імперії Зовнішня політика Катерини II була спрямована в першу […]...
- Зовнішня політика Олександра III Ведення зовнішньої політики не було домінуючим напрямком для Імператора. Російська Імперія, в період його правління, займала позицію міжнародної нейтралітету, не втручаючись у конфлікти, які прямо не зачіпали її інтереси. Олександр III намагався підтримувати дружні відносини з усіма державами, незважаючи на неоднозначне ставлення до Росії багатьох з них. Яскравим прикладом такого зовнішньополітичного курсу є те, що […]...
- Зовнішня політика СРСР в 30 роки У 30-ті роки ХХ століття політична ситуація в Європі змінилася. У 1929 році країни Заходу стали переживати світова економічна криза, що змусило їх піти на контакт з молодим СРСР. Міжнародне становище Радянського союзу в кінці 20-х років залишалося досить плачевним. Країна не була учасником Ліги Націй і не мала союзників серед провідних світових держав. Розглянемо […]...
- Зовнішня політика США в кінці 19-го ст Питання зовнішньої політики традиційно мало цікавили американських виборців у другій половині 19-го століття. Ця сфера опинялася в ході передвиборних кампаній цікава для партійних діячів лише в тих випадках, коли вона могла позначитися на повсякденному житті або доходах впливових або масових категорій населення, тобто набувала соціальну значимість і могла бути використана для залучення нових голосів. Одним […]...
- Зовнішня політика Олександра I Період правління Олександра I ознаменований найважливішою подією для положення Росії на міжнародній арені – перемогою над могутнім Наполеоном у Вітчизняній війні 1812 року, влада якого охоплювала більшу частину Європи. Основний напрямок зовнішньої політики Ця перемога зробила Олександра одним з наймогутніших монархів Європи, а вплив Росії ще ніколи не було таким сильним і відчутним. А на […]...
- Зовнішня політика СРСР в 1970-і – 1980-і рр Суперечливий характер носила зовнішня політика СРСР. Основу її складали два взаємовиключних процесу: “розрядка міжнародної напруженості” і ідеологічна конфронтація із Заходом, що тривала гонка озброєнь. До кінця 1960-х – початку 1970-х рр. після цілої смуги криз почалася поступова нормалізація відносин між Сходом і Заходом. У цьому зв’язку необхідно виділити наступні події: поліпшення радянсько-французьких відносин та радянсько-німецьких […]...
- Хрущов: зовнішня політика і Карибська криза Зовнішня політика Хрущова охарактеризувалася як зростанням авторитету Радянського Союзу з одного боку, так і посиленням Холодної війни, і серйозними зовнішньополітичними кризами, які ледь не переросли в Третю світову війну, з іншого боку. 14 травня 1955 року була створена Організація Варшавського договору (ОВС) як противага Північноатлантичному альянсу західних країн (НАТО). Країнами Варшавського договору стали: СРСР; Румунія; […]...
- Зовнішня політика Петра I На перший погляд, напрям зовнішньої політики Петра Першого відповідав напряму минулих правителів. Петро Перший “дивився”на південь і бажав знайти союзників для Росії на Заході. Основні завдання зовнішньої політики Петра Першого Довгий час для країни був перегороджений шлях до Середземного і Чорного морів – особливо гостро це стосувалося торгових відносин Росії з іншими країнами. Царем було […]...
- Зовнішня політика Людовіка XIV після Німвегенського миру Зміцнювалися кордони держави з усіх боків, але звідки наймогутніший з государів Європи міг очікувати нападу? Жодна держава порізно не в змозі зробити наступальний рух на Францію, хіба складеться новий, більш могутній союз; але для цього Франції має вжити наступальний рух і змусити слабких з’єднатися для відсічі. Людовик дійсно не має наміру припинити наступальний рух, утриматися […]...
- Зовнішня політика Ярослава Мудрого У відносинах з іншими державами Ярослав прагнув продовжити справи свого батька і діда – Володимира і Святослава. Він зміцнював південні рубежі Русі, зводив на кордоні зі степом міста-фортеці. У 1036 року під Києвом російські війська на чолі з князем наголову розбили печенігів, після чого степовики перестали здійснювати набіги на Русь. Ярослав розширив територію своєї держави […]...
- Зовнішня політика Німеччини Свою зовнішню політику ФРН проводить у тісному союзі зі своїми партнерами по Європейському союзу і НАТО. Німеччина є однією з провідних і впливових держав Євросоюзу. Німеччина займає 1-е місце в Європі за обсягом промислового виробництва і експорту капіталу. Поряд з Францією, Великобританією та Італією вона володіє: Найбільшою кількістю голосів для голосування в Раді міністрів ЄС […]...
- Зовнішня політика Росії в 50-ті роки 16 століття Середина XVI століття вважається успішним періодом для зовнішньополітичних успіхів і військових результатів Росії. На початку 50-х рр.. Росія вибирає східний напрямок протистояння з Казанським і Астраханського ханств. Східний напрямок – зміцнення територій Такий напрям було обумовлено необхідністю убезпечити території Росії від постійних нападів з цього боку. А багато представників російського купецтва були зацікавлені в торговельних […]...
- Внутрішня і Зовнішня політика князя Олега Виникнення Київської Русі було обумовлено торговельно-економічним фактором. Забезпечення транзиту товарів по шляху з “варяг у греки” і назад – це головне завдання варягів, які захоплювали владу на всьому маршруті. Князь Рюрик зумів закріпити свою владу в Новгородській землі, а Аскольд і Дір утвердилися в Києві і землях полян. Відразу ж виникли тенденції до об’єднання цих […]...
- Зовнішня і внутрішня політика Рюрика Підсумки правління першого князя можна виділити в наступні напрямки: Внутрішня політика Зовнішня політика Підстава династії Рюриковичів, яка правила до останнього царя Федора в XVI столітті. Захист держави від набігів вікінгів. Створення артефактів влади, які були присутні у кожного наступного правителя. До самої своєї смерті Рюрик планував захопити місто, він зміцнював свої зв’язки з сусідніми країнами […]...
- Внутрішня і зовнішня політика Данила Романовича Розглядаючи внутрішню і зовнішню політику Данила Галицького (1201 – 1264), слід зауважити, що період його князювання вважається періодом найбільшого піднесення Української держави галицького княжого періоду. Та й сам Данило показав себе видатним політичним діячем і талановитим полководцем. Боротьба Данила проти бояр за об’єднання земель мала характер визвольної війни. У 1238 році ці землі були остаточно […]...
- Зовнішня і внутрішня соціальна політика Характеристики зовнішньої соціальної політики Соціальна політика виступає в якості одного з напрямків державної діяльності, чия мета – знаходження оптимальних рішень актуальних соціальних проблем, а також задоволення соціальних потреб, які сьогодні присутні в сучасному суспільстві. Залежно від того, на який об’єкт спрямована соціальна політика, вона може поділятися на дві великі відокремлені форми: Зовнішня соціальна політика; Внутрішня […]...
- Зовнішня політика США в 1990-х роках На міжнародній арені Сполучені Штати як і раніше залишалися сильним гравцем, який проводить активну, інтервенціоністську політику. Однак зовнішня політика не була сильною стороною президента Клінтона. Подібно до свого попередника Бушу він так і не зумів виробити твердою і послідовною лінії у відносинах з іншими країнами. Виборці, схоже, прекрасно усвідомлювали цю прогалину в кар’єрі свого президента […]...
- Повна і остаточна перемога соціалізму в СРСР За час, що минув після побудови в СРСР основ соціалізму, в соціалістичному суспільстві були здійснені глибокі якісні зміни. До кінця 50-х років Радянський Союз перетворився в державу з потужною високорозвиненою економікою, наукою і культурою. Зміцнів радянський суспільний і державний лад. Істотні зрушення відбулися в соціальній структурі суспільства, відбувалися прогресивні зміни в складі класів і соціальних […]...
- Ресурси впливу Кореъ на міжнародне середовище Республіка Корея має середній потенціал впливу на міжнародне середовище. Республіка Корея є країною-донором. У звіті Міжнародного енергетичного агентства Республіка Корея віднесена до категорії країн-імпортерів енергоносіїв. Частка населення Республіки Корея становить 0,7% від загальносвітового, за даними на середину 2007 року (оціночні дані Population reference bureau). Корейська мова є офіційною мовою в Республіці Корея і Корейською Народно-Демократичній […]...
- Курс на прискорення соціально-економічного розвитку радянського суспільства Найважливішим напрямком соціалістичного змагання в роки одинадцятої п’ятирічки стала боротьба за посилення режиму економії в народному господарстві, за виявлення резервів і максимальне використання наявних ресурсів, підвищення ефективності виробництва. Комуністична партія нацеливала зусилля змагаються на необхідність дотримання чіткого трудового ритму, своєчасне виконання договірних зобов’язань, на впровадження нової техніки і дбайливе використання робочого часу. Однією з провідних […]...
- Мистецтво радянського періоду Після Жовтневої революції 1917 р одним з перших заходів уряду у відношенні мистецтва був так званий план монументальної пропаганди. Згідно з ним пропонувалося створення творів, що прославляють дух революційної епохи, що наочно демонструють переваги нової соціалістичної життя, зрозумілих найширшим масам. У 20-30-ті рр. ХХ ст. були створені твори, що стали на багато десятиліть класикою радянського […]...
- Ресурси впливу Перу на міжнародне середовище Перу своєму розпорядженні обмежені можливості для впливу на міжнародні процеси за межами Латинської Америки. Перу є нетто-імпортером енергоносіїв. Населення Перу становить 0,421% від усього населення світу. Іспанська мова має статус офіційної в Перу і ще в 21 країнах, а в цілому використовується більш ніж в 40 державах (статус різниться). Загальна чисельність розмовляють іспанською мовою як […]...
- Половецька загроза і розпад союзу Ярославичів Ярослав Мудрий помер в 1054 році. Перед смертю він розділив між своїми синами руські землі. Найважливіші центри дісталися трьом старшим синам. Ізяслав отримав Київ, Святослав – Чернігів, Всеволод – Переяславль. При цьому князь покарав синам жити в мирі та злагоді і слухатися старшого брата Ізяслава як свого батька. Перший час сини Ярослава Мудрого правили згідно […]...