Михайло Петрович Драгоманов. 1841-1895. Його ювілей, смерть, автобіографія і спис творів
“Михайло Петрович Драгоманов. 1841-1895. Його ювілей, смерть, автобіографія і спис творів” – літературно-науковий збірник, у якому подано різноманітний матеріал з України та з-за кордону, що висвітлює життя і творчість М. Драгоманова, його внесок у розвиток філософської, громадсько-культурної та естетичної думки України, співпрацю з європейським науковим світом. Уклав і видав М. Павлик 1896 у Львові до 30-річчя творчої праці М. Драгоманова. Збірник містить і матеріали посмертного пошанування М. Драгоманова. “Тим часом як ювілей Михайла Драгоманова зворушив і згорнув докупи усі радикальні елементи Русі-України, смерть його потрясла до глибини душі ще далеко ширші кола – і своїх, і чужих”. Ці дві тенденції знайшли вияв у матеріалах збірника. Перша, ювілейна, частина знайомить із святковими заходами, промовами представників різних товариств, інституцій, партій, в яких вимальовується живий образ М. Драгоманова. Подаються привіти й промови емігрантів з Росії (А. Ляхоцького, С. Степняка-Кравчинського, Ф. Вовка та ін), українських письменників, громадсько-культурних діячів з Галичини (Наталі Кобринської, В. Стефаника, Д. Лукіяновича та ін.), вчених з європейських країн: А. Рамбо, Л. Леже, Г. Парі (Франція), В.-К. Морфілла (Англія), Ю. Полівки (Чехія) та ін. Друга частина – скорботно-траурна – охоплює матеріали преси, що стосуються смерті та похоронів вченого, подає мовою оригіналу надгробні промови, некрологи з українських та зарубіжних газет, а також три автобіографії М. Драгоманова та бібліографічний покажчик його творів, укладений М. Павликом. У першій та другій частинах збірника вміщені поетичні твори-привіти вченому, серед них вірші*. “Була доба, питали ясні мрії”, “Поклон Тобі від нас, земляче дорогий”, “Дорогій пам’яті М. П. Драгоманова” (автори їх з політичних міркувань не названі).
Related posts:
- Михайло Петрович Драгоманов Михайло Петрович Драгоманов народився 30 вересня 1841 р. в м. Гадячі на Полтавщині в родині дрібномаєтних дворян. Особистість Михайла формувалася серед простого люду, який оточував його змалечку. Батько був чесною і справедливою людиною, добре ставився до селян. Як і дядько Яків, колишній декабрист, учив він хлопця набувати знань, щоб віддати себе праці для добра рідного […]...
- ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО (псевд. і крипт. – М. Галицький, М. Толмачов, М. Петрик, П. Кузьмичевський, Українець, А-бер, А. А., М. Др-в Ж. та ін.; 30.09.1841, м. Гадяч, тепер Полтавської обл. – 02.07.1895, Софія, Болгарія) – публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист і громадський діяч. Брат Олени Пчілки, дядько Лесі Українки. Походив з дрібномаєтної дворянської родини, нащадків […]...
- Ювілей 30-літньої діяльності Михайла Павлика “Ювілей 30-літньої діяльності Михайла Павлика (1874-1904)” – збірник на пошану письменника і громадсько-культурного діяча. Вийшов 1905 у Львові заходом ювілейного комітету, до якого входили В. Стефаник, М. Лозинський та ін. Відкривається портретом ювіляра, фотографіями його родини, загальним описом святкування ювілею у Львові та інших містах Галичини й Буковини. Містить вірш-співанку М. Павлика “За що?”, його […]...
- До чого сниться ювілей Якщо вам наснився ювілей, то й наяву вас незабаром чекають якісь святкування, веселий час в колі ваших друзів і родичів. Бачити у сні ювілей, на якому ви – ювіляр, передвіщає, що незабаром у вас з’явиться цілком обгрунтована надія на підвищення. Якщо ви вдало скористаєтеся цим шансом, то підвищення трапиться обов’язково і, можливо, навіть перевершить ваші […]...
- МИХАЙЛО ДРАГОМАНОВ У ПОЛЕМІЦІ ПРО УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРНО-НАЦІОНАЛЬНУ СПРАВУ – 70 – 90-х років ХІХ століття в контексті національно-визвольних змагань Михайло Драгоманов (1841-1895) був однією з найвидатніших постатей в українській суспільній думці після Т. Шевченка. Учений – енциклопедист, історик, етнограф, соціолог, літератор, публіцист, він підняв “українські студії” до європейського рівня як за методом наукового мислення, так і за широтою аргументації, глибиною теоретичних узагальнень. У 35 років він уже мав солідний досвід редакційної й організаторської роботи, […]...
- Світильник неугасимый. Пам’яті Івана Липи “Світильник неугасимый. Пам’яті Івана Липи” – літературно-художній збірник, виданий 1924 Ю. Липою у м. Каліші (Польща) у таборі інтернованих українських воїнів. Відкривається вступним словом-присвятою, статтею “Життя, як казка” Ю. Липи – нарисом життя і творчості І. Липи, письменника, громадсько-культурного, політичного діяча (1865-1923), роздумами про нього, об’єднаними символічною назвою “Корабель будучності”. У бібліографічній частині вміщено “Спис […]...
- Михайло Петрович Старицький (1840-1904) Михайло Петрович Старицький народився 1 (14) грудня 1840 р. на Полтавщині в селі Кліпенцях у дворянській дрібнопоміщицькій родині. Батько – відставний уланський ротмістр Петро Іванович помер, коли Михайлові йшов п’ятий рік, а невдовзі, 1852 р., не стало й матері – Настасії Захарівни, що походила з родини Лисенків. Рано осиротілий Михайло виховувався в сім’ї Віталія Лисенка […]...
- Михайло Петрович Старицький (1840 – 1904) МИХАЙЛО СТАРИЦЬКИЙ М. Старицький увійшов в українську літературу як поет, прозаїк, драматург, перекладач, актор, режисер і організатор реалістичного професіонального театру. Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840р. у с. Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер – Черкаська область) в родині дрібного поміщика. Дитинство серед мальовничої природи, вплив діда – 3. О. Лисенка, […]...
- Іван Петрович Котляревський (1769-1838) і його школа Творчість Івана Котляревського є органічною єднальною ланкою між старою і новою українською літературою, між епохою художнього “універсалізму” і новим розумінням художньої творчості як спонтанного самовраження творчих потенцій митця, вільного від пут естетичної нормативності, схильного до багатоманітності художніх форм і засобів, пов’язаних і з національними традиціями, і з вимогами нового часу, його світобаченням. Зберігаючи зв’язок із […]...
- МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – РОМАНТИЗМ Буремний геній МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ. Вірші. Роман “Герой нашого часу” Цьому життю судилося проблиснути осяйним метеоритом, залишити після себе довгий струмінь світла і зникнути у всій красі своїй… Які поетичні таємниці забрав він із собою в могилу? Хто розгадає їх? …Левова натура! Страшний і могутній дух! (В. Бєлінський, російський літературний критик). Народився Михайло Лермонтов у Москві. […]...
- СОСНА – МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – РОМАНТИЗМ На півночі дикій, високо на скелі, Стоїть одинока сосна – І клониться сонно, і снігом блискучим, Як ризою, вкрита вона. І мріється їй, що в далекій пустелі, В країні, де сонячний схід, Сумна і самотна, на спаленій кручі Вродливиця-пальма стоїть. Переклад Володимира Свідзинського Іван Шишкін. “На півночі дикій…”, 1891 Картину створено до зібрання творів, яке […]...
- ЮВІЛЕЙ ІВАНА ЛЕВИЦЬКОГО (НЕЧУЯ) Він був українцем і українським, виключно українським письменником тоді, коли многі його ровесники твердо вірили, що свобода і соціалізм знищать швидко всі національні різниці […] Він стояв на своїм становищі й тоді, коли з легкої руки Костомарова та Драгоманова пішов гуляти по Україні поклик до плодження якихось гібридів, semivirumque bovem, semiboveraque virum (Бика наполовину чоловіка, […]...
- З неволі “З неволі” – літературний збірник, виданий видавництвом “Допомога” у Петербурзі 1908 (на обкладинці зазначено М. Вологда – місце формування збірника). Мав на меті духовно і матеріально допомогти українським в’язням царських тюрем. Відкривався трьома епіграфами з поезії Т. Шевченка. До збірника увійшли вірші, поеми, оповідання письменників, які були на волі і які сиділи по тюрмах: Лесі […]...
- НА ДОРОГУ ЙДУ Я В САМОТІ – МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – РОМАНТИЗМ На дорогу йду я в самотині; Крем’яна в тумані путь блищить: Тихо. Бога слухає пустиня, І зоря з зорею гомонить. Небеса прекрасні та безкраї! Спить земля в промінні голубім… Чом же серце з боллю завмирає? Жду чого? Жалію я за чим? Мрією не тішусь я пустою, Днів не жаль, що більш не розцвітуть. Я жадаю […]...
- Михайло Лермонтов (1814 – 1841). Мотиви свободи і самотності, песимізм поезій Лермонтова Мета: поглибити знання учнів про життя та творчість М. Лермонтова; розкрити волелюбні прагнення поета, причини його самотності та безмежну відданість батьківщині; розвивати почуття відповідальності перед суспільством та бажання протистояти бездуховності, жорстокості, лицемірству; розвивати мовленнєву культуру та толерантне ставлення до оточуючих, почуття гуманізму. Обладнання: портрети М. Лермонтова та його близьких, ілюстрації малюнків поета, зображення місць, пов’язаних […]...
- Автобіографія Автобіографія (грецьк. autds – сам, bios – життя, grapho – пишу) – літературний жанр, головним героєм якого (в літературному сенсі) є сам автор; основа автобіографістики, що включає, крім автобіографії, мемуари (спогади), щоденники, почасти й листування, а також автобіографічні художні твори. Все це разом можна означити терміном “автобіографізм”, тобто тією особливістю, що полягає в наповненні твору […]...
- ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ – МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – РОМАНТИЗМ (скорочено) У кожній книзі передмова є перша і водночас остання річ; вона править або за пояснення мети твору, або за виправдання й відповідь на критику. Ця книга ще недавно випробувала на собі нещасну довірливість деяких читачів і навіть журналів до буквального значення слів. Деякі страшенно образились, і не на жарт, що їм у приклад ставлять […]...
- МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – ПОЄДНУЮЧИ НАЙКРАЩЕ: ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ Я скрізь любов вістити став І правди чистої науку. Михайло Лермонтов ПРОВІСНИК ПРАВДИ І ЛЮБОВІ У кожній національній літературі є знакові імена, які, подібно до найяскравіших квітів, навічно вплетені в її багатобарвний вінок. У всіх, хто відкриває світ російської словесності, саме з такою неповторною квіткою асоціюється ім’я Михайла Лєрмонтова. Ось як про нього писав літературознавець […]...
- І НУДНО, І СУМНО – МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – РОМАНТИЗМ І нудно, і сумно! – і нікому руку подать, Як горе у душу прилине… Бажання!.. Чи варто даремно і вічно бажать?.. А роки минають – найкращі хвилини! Кохати… кого ж бо? На час, годину – дарма, Кохання ж навік – неможливе… Чи в себе заглянеш? – минулого й сліду нема: І радість, і мука, і […]...
- НА ДОРОГУ Я В САМОТИНІ – МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ 1814-1841 – РОМАНТИЗМ “На дорогу йду я в самотині…” (1841). Створений напередодні трагічної загибелі поета, цей вірш є одним із проникливих шедеврів світової лірики. Твір побудований на глибокому контрасті. Перші дві строфи твору – це зображення дивної, космічної картини гармонії в природі, коли земля “слухає” і “розуміє” голос Бога. Ліричний герой відчуває у своїй душі спорідненість і причетність […]...
- Твір на тему “Ювілей школи” Особисто я думаю, що ювілей школи – це, дійсно, важливе свято. Ля всіх, хто тут працює (не тільки вчителі), вчиться, а ще для батьків, для жителів району. Школа – по-своєму, центр життя! Я пишаюся тим, що моїй школі вже сорок років! Тут навчалася і моя мама. На щастя, це було досить давно, щоб не кожен […]...
- Шкільний твір на тему – Смерть героя (за твором О. С. Пушкіна “Легенда про смерть київського князя Олега”) Існує багато міфів і оповідей про легендарних героїв, які прославилися нечуваною силою та відвагою. І здебільшого їхня смерть була раптовою та безглуздою, а іноді навіть принизливою. Наприклад, Ахіллеса поцілили у п’ятку, Сосланові переїхали сталевим колесом коліна – це було єдине вразливе місце на його крицевому тілі, Проводир походу аргонавтів загинув під кормою власного корабля, коли […]...
- ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ – МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ (1814 – 1841) – ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ – Хрестоматія (Скорочено) Частина перша І Бела Оповідач по дорозі до Тіфлісу знайомиться з попутником – штабс-капітаном на ім’я Максим Максимович. Попутник розповідає йому таку історію. П’ять років тому він служив у фортеці за Тереком. Якось восени прибув транспорт із провіантом у супроводі офіцера на ім’я Григорій Олександрович Печорін. За словами Максима Максимовича, офіцер цей належав до […]...
- ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ (1838-1840) – МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ 1814-1841 – РОМАНТИЗМ Творча історія роману. Представники різних літературних напрямів зверталися до зображення “героя часу”: “Сповідь” Ж. Ж. Руссо, “Страждання молодого Вертера” Й. В. Гете, “Паломництво Чайльд Гарольда” Дж. Байрона, “Євгеній Онєгін” О. Пушкіна. М. Лермонтов продовжив світову традицію створення портрета сучасника, поєднавши соціальні, психологічні та філософські аспекти проблеми “людина і час”. Задум роману “Герой нашого часу” виник […]...
- І НУДНО, І СУМНО… – МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ (1814 – 1841) – ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ – Хрестоматія І нудно, і сумно, і нікому руку подать В годину нестерпної скрути… Бажання! Навіщо даремно і вічно бажать?.. А роки минають, і їх не вернути! Любить… Та кого ж бо? На час лиш – кохати дарма, Кохання ж навік – неможливе. .У себе заглянеш – минулого й сліду нема; Усе там – і радість, і […]...
- ДО ВИВЧЕННЯ РОМАНУ ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ – МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – ПОЄДНУЮЧИ НАЙКРАЩЕ: ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ У ТВОРЧІЙ МАЙСТЕРНІ ПИСЬМЕННИКА ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ, ПРОТОТИПИ ТА КОМПОЗИЦІЯ РОМАНУ Історія створення. У 1836 р. Лермонтов задумав написати роман із життя високих кіл Петербурга. Як і Пушкін, який у “Євгенії Онєгіні” показав молоду людину свого часу, він хотів створити портрет свого сучасника. Роман був названий “Княгиня Ліговська” й багато в чому нагадував пушкінський твір. Перше […]...
- На дорогу йду я в самотині – МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – ПОЄДНУЮЧИ НАЙКРАЩЕ: ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ На півночі дикій стоїть в самотині На голій вершині сосна, І тихо дрімає, і снігом сипучим, Як ризою, вкрита вона. І мариться їй, що в далекій пустині, Де сонце встає золоте, Одна і сумна на камінні горючім, Красуючись, пальма росте. Переклад з російської Миколи Упеника ИЗ ГЕЙНЕ На севере диком стоит одиноко На голой вершине […]...
- Михайло Коцюбинський та його дослідження життя, звичаїв та побуту гуцулів – Українська література – шкільна програма 12 класів Любов і краса – це ті діаманти, які він вишліфовував із непоказних камінчиків та заховував у вічний скарб нашої національної культури. Володимир Гнатюк Михайло Коцюбинський – великий письменник – гуманіст, виразник дум і прагнень народних – посідає одне з чільних місць в історії української літератури. Його творчість, що припадає на кінець ХІХ – початок ХХ […]...
- І нудно, і сумно! – і нікому руку подать… – МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – ПОЄДНУЮЧИ НАЙКРАЩЕ: ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ І нудно, і сумно! – і нікому руку подать, Як горе у душу прилине… Бажання!.. Чи варто даремно і вічно бажать?.. А роки минають – найкращі хвилини! Кохати. кого ж бо? На час, годину – дарма, Кохання ж навік – неможливе. Чи в себе заглянеш? – минулого й сліду нема: І радість, і мука, і […]...
- Петербурзький період: “Основа”, смерть Шевченка Кінець 1850-х – початок 60-х XIX ст. в російсько-українських відносинах, мабуть, найпродуктивніший час. Напередодні скасування кріпосного права Росія перебуває в світлих надіях і “радісною метушливості” . У Петербург повертаються із заслання братчики. Куліш з’являється тут раніше за інших. Він допрацьовує Чорна рада, що став першим романом в українській літературі. У 1857 відкриває власну друкарню, де […]...
- “Порівняльні життєписи” Плутарха: опис збірки творів “Порівняльні життєписи” – збірник біографічних творів Плутарха. Збереглися 48 біографій, розділених на 22 пари і четвірку тісно примикають один до одного життєписів Агіса, Клеомена і братів Гракхів; крім того, збереглися біографії Гальби і Отона, що входили не в даний збірник, а в цикл біографій римських імператорів; багато хто не дійшли до нас, в т. ч. […]...
- МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ НА ВСЕ ДИВИВСЯ ВЛАСНИМИ ОЧИМА Максим Тадейович Рильський народився 1895 року в Києві в родині громадського діяча Тадея Рильського та селянки Меланії Федорівни. У сім’ї завжди панувала любов і злагода, повага до національних традицій і людини праці. Максим виростав у благодатному культурному середовищі: Рильські спілкувалися з родинами Лесі Українки, композитора Миколи Лисенка, драматурга Панаса Саксаганського, […]...
- Розкриття вдачі Василька через його вчинки, почуття (за оповіданням “Ялинка”) – IІІ варіант – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ М. М. Коцюбинський – великий майстер зображення картин природи. Він передає не лише стан та настрій героїв, а й плин часу. Особливо відчутним це є у творі “Ранок у лісі”. Спочатку автор змальовує навколишній світ, а потім наче розгортає перед читачем цілу картину. Змінюється небо “… воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом…”, […]...
- ЛЮБИ ПРИРОДУ НЕ ЯК СИМВОЛ… – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Люби природу не як символ Душі своєї, Люби природу не для себе, Люби для неї. Вона – не тільки тема вірша Або картини, – В ній є висоти незміримі Й святі глибини. У неї є душа могуча, Порив є в неї, Що більший над усі пориви Душі твоєї. Вона – це мати. Будь же сином, […]...
- Лермонтов “Смерть поета” – аналіз Вірш – поетичний відповідь на смерть О. С. Пушкіна, глибоко шокувало не тільки особисто М. Ю. Лермонтова, але і всю Росію. Твір зробило відомим ім’я автора. Вірш не було опубліковано, його поширювали в списках. Тема вірша: призначення поета і поезії. Композиція: 1 строфа (20 рядків) – повідомлення про смерть поета; 2 строфа (13 рядків) – […]...
- Ватра “Ватра” – літературно-художній, науково-публіцистичний збірник, виданий 1887 В. Лукичем у Стрию до 25-ї річниці від дня смерті Т. Шевченка і 25-річчя літературної діяльності Ю. Федьковича. “В.” мала засвідчити єдність і взаємодоповнюваність літературного процесу на українських землях, розділених кордонами. Літературу й наукову думку Наддніпрянської України представляють оповідання “Два брати” І. Нечуя-Левицького, “А все пречиста!” Д. Мордовця, […]...
- АНДРЕЛЛА МИХАЙЛО АНДРЕЛЛА МИХАЙЛО (псевд. – Оросвиговський; 1637, с. Росвигове, тепер передмістя Мукачева Закарпатської обл. – 1710, с. Іза, тепер Хустського р-ну Закарпатської обл.) – письменник, автор полемічних трактатів проти унії та католицизму. Освіту здобував у навчальних закладах Відня, Братислави, Тернави. Спочатку був уніатським священиком, одночасно знайомився з православними книжками, творами українських полемістів. 1699 р. прийняв православну […]...
- Значення творчості та вшанування пам’яті І. П. Котляревського – Іван Петрович Котляревський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Значення творчості І. П. Котляревського полягає в тому, що він перший звернувся до народної мови, до фольклорних традицій і, поєднавши їх з книжною мовою, суттєво збагатив українську літературну мову. “Енеїда” і “Наталка Полтавка” стали підтвердженням самобутності української нації, її культури і мови та її права на самостійний розвиток як рівної серед рівних народів. Михайло Коцюбинський […]...
- НА СМЕРТЬ ШЕВЧЕНКА – МИКОЛА НЕКРАСОВ – 10 КЛАС Ні, не сумуйте, скажу я по щирості! Випадок трапився трохи не бажаний. Гине дочасно від божої милості Краю російського син її вражений. З часу дораннього молодість трудная, Пристрастів повна, надій і захоплення… Смілі промови, борня безрозсудная, Довгі по тому часи поневолення… Все йому знане: тюрма петербурзькая, Допит, заслання, жандармів люб’язності, Сині, безкраї степи оренбурзькії, Грати […]...
- СМЕРТЬ МАТЕРІ ЮГОВИЧІВ – СЕРБСЬКА НАРОДНА БАЛАДА “СМЕРТЬ МАТЕРІ ЮГОВИЧІВ” Милий Боже, що за дивне диво! Ой зібралось військо на Косові, А в тім війську Юговичів дев’ять, А десятий Юг-Богдан поважний. Молить бога Юговичів мати, Щоб він дав їй очі соколині, Та ще й білі крила лебедині, Пролетіти на Косове рівне1 І побачить Юговичів дев’ять, Десятого – батька Юг-Богдана. Як молила, вимолила в Бога: Дав […]...