МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ. ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ – ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. – 30-х рр. XX ст

√ Повість “Тіні забутих предків” (1911) була написана під впливом захоплення письменником природою і віруваннями гуцулів.

! Уявлення і вірування гуцулів базуються на синкретичному поєднанні християнських релігійних уявлень з язичницькими. Під впливом християнства поступово стиралася різниця між домовиком, водяником, лісовиком, скарбником, чортом, але літературні пам’ятки зберегли усе це дуже добре.

√ У Сюжеті повісті “Тіні забутих предків” варто шукати спільність із сюжетом трагедії Шекспіра “Ромео і Джульєтта”, в якій мова іде про закоханих дітей двох ворогуючих родин. Повість охоплює невеликий відрізок часу: від народження до смерті Івана Палійчука. Сюжет розвивається в психологічному ключі шляхом показу більш внутрішніх подій життя Івана Палійчука.

√ Часові площини повісті:

– життя, сучасне оповідачеві;

– середньовіччя з ідеалом кохання, поставленим над життям;

– народні вірування.

√ Композиція: повість складається з низки епізодів, які через долю головних героїв передають дух гуцульського життя.

√ Особливості повісті:

– глибоке проникнення у психологію, світогляд гуцулів;

– завдяки етнографічному матеріалові повість набула загальнолюдського, філософського звучання;

– простота й оповідність на початку створюють відчуття казки;

– наявність фантастичних елементів:

Іванова мати була впевнена, що під час пологів її дитину підмінили на бісеня;

– природні явища – джерело народження фантастичних образів:

Малому Іванкові привидівся щезник в оточенні цапів, як пропав страх, привид зник;

– накладання християнських свят на дохристиянський народний календар:

Для Івана божественне є і в природі, і в християнському Богові;

– роль фантастичних образів – створення романтичної історії з етнографічним колоритом, передача особливості психології персонажів;

– зображення ніби двох світів – зовнішнього та внутрішнього.

√ Образи повісті.

– Марічка та Іван: діти природи, вони її розуміють, як розуміють одне одного. По смерті Марічки Іван, навіть одружившись з Палатною, не знаходить ані кохання, ані розуміння, ані спокою. Природа – тло для кохання юних Марічки та Івана.

! М. Коцюбинський має на меті переконати читача в тому, що природа, її поезія і краса породжують любов. У повісті “Тіні забутих предків” любов до всього живого, співчуття кожному створінню знаходить якнайповніший вияв: до дерева в лісі, до гірського каменю, і, звичайно, людини, яку треба розуміти.

– Палагна, Іванова дружина, “була з багацького роду, фудульна, здорова дівка з грубим голосом і воластою шиєю”. Палагна сприймала світ духів з практичного погляду, визнавала існування сил природи саме з побутової точки зору, а не з поетичної, як Іван та Марічка. Це пояснює її закоханість у мольфара Юра, який міг битися з градовою хмарою.

– Палагна та Юра – земні істоти.

! Гуцули не засуджують Палатну та Юра, вони мають право на існування: “Хіба вона перша! Відколи світ світом, не бувало того, щоб тільки одного триматись”.

– Усі герої – частка народу, на житті якого відбиваються тіні забутих предків.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ. ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ – ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. – 30-х рр. XX ст