Михайло Коцюбинський. Повість Тіні забутих предків. Трагічна доля Івана й Марічки як наслідок суперечності між мрією та дійсністю. Світ людини у зв’язку зі світом природи
Мета (формувати компетентності): предметні (знати зміст повісті “Тіні забутих предків”; уміти пояснювати образи й символи твору; аналізувати образи Марічки та Івана, розкривати пантеїзм світобачення героїв, виражений через побут, звичаї, обряди, почуття, мораль; уміти показати протиставлення реалій життя внутрішньому світові душевно багатих натур; пояснювати роль образу природи у творі; характеризувати мовний колорит повісті)); Ключові (уміти знаходити й систематизувати інформацію з різних джерел для виконання навчальних завдань; ставитися толерантно до інших культур; берегти природу й шанувати людей, відчувавати відповідальність за майбутнє свого народу; уміти пов’язувати події художнього твору з реальним життям і робити висновки; аналізувати культуру рідного краю в контексті культурних особливостей різних регіонів України; порівнювати особливості імпресіонізму в художній літературі та образотворчому мистецтві); Загальнокультурні (усвідомлювати значення гуманізму як основи світоглядних переконань розвиненої особистості, оптимізму й життєствердження як важливих духовних цінностей буття, усвідомлювати красу природи, її благотворний вплив на людину).
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, кінофільм “Тіні забутих предків” (1964 р., реж. С. Параджанов), ілюстрації до твору, словники.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
ІІІ. ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ
Лекція вчителя
Задум повісті виник у М. Коцюбинського 1910 р., коли він уперше побував на Гуцульщині. Коцюбинський зустрічався з гуцулами, вивчав їхні звичаї й обряди, легенди й повір’я.
Увесь час він проводив у мандрах, бував у горах, повертався з полонин з квітами. Коли селяни висловлювали подив на його допитливість, відповідав, що хоче написати правду про гуцульське життя.
Крім особистих вражень, працюючи над повістю, письменник користувався фольклорно-етнографічними збірниками В. Гнатюка, І. Франка.
Назва повісті виникла не відразу. Перша – “В зелених горах” – не вдовольнила письменника. Потім були інші варіанти: “Голос віків”, “Подих віків”, “Відгомін передвіку” тощо. Нарешті автор зупинився на назві “Тіні забутих предків”.
Проблемне питання: “Що могло не вдовольняти письменника в назві?”
Первинна назва “В зелених горах” не відтворювала головного – міфологічного світу, у якому жили гуцули, не було заглиблення в сиву давнину, про яку авторові так хотілося розповісти і яка жила й донині. Найвлучніша назва “Тіні забутих предків”. Вона натякає на загадковість, казковість і дихання віків. Ця назва вказує ще й на злободенність порушених проблем: предки забуті, але їхні болі й радощі, шукання тінями живуть і нині повторюються в нас.
Словникова робота
Маржинка – худоба; плай – гірська стежка; флояра – різновид сопілки метрової довжини; мольфар – чаклун, чарівник; легінь – парубок, юнак; чугайстир – добрий лісовий дух; крисаня – капелюх, бриль; нявка – мавка.
Колективна робота “Значення природи у творі”
Знайдіть та виразно зачитайте описи природи
1. “Гори, які вікують у такій тиші, що чують навіть дихання маржинки”. 2. “Кучерявий Черемош сердито поблискував сивиною і світивсь попід скелі недобрим зеленим вогнем”. 3. “В тихих місцях Черемош як сивий віл, а там, де йому твердо лежати, він скаче скажено з каменя на камінь”.
Бесіда з учнями
1. Які художні засоби використовує М. Коцюбинський для змалювання реалій природи? 2. Пригадайте визначення термінів “метафора”, “метонімія”, “персоніфікація”, “порівняння”. У чому полягає між ними відмінність?
3. Відшукайте в уривках, де описано природу, персоніфікації, метонімії, метафори та порівняння.
Робота з образами Івана та Марічки
1. Як Іван проводив час у дитинстві? 2. Чому весь світ був для Іванка й Марічки, “як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна”? 3. Звідки вони черпали знання? Які це були знання? 4. Чи закінчується казка разом із дитинством? Як вона переходить у світосприйняття дорослих? 5. Як познайомилися Іван і Марічка? Із чого почалася їхня взаємна симпатія: з ворожнечі чи з доброти? 6. За що, на вашу думку, Іван і Марічка покохали одне одного? 7. Що єднало їх у дитинстві й у юності? 8. Чи можна сказати, що Іванко й Марічка були дітьми прекрасної природи, жили за її законами й ніщо в їхніх стосунках не порушувало природної чистоти? 9. Чи була талановитою Марічка? Підвердіть цитатно. 10. Чи можна вважати Івана та Марічку українськими Ромео та Джульєттою? Свою думку доведіть.
Перегляд уривків з фільму про віру гуцулів в таємничу живу силу вогню, про процес виготовлення сиру, який уважався чаклунським
Коментар учителя. Кожна важлива справа на полонині супроводжується ритуальними діями. Обожнення вогню, який розпалюється ватагом стародавнім способом і протягом усього сезону випасання овець має боронити від усього лихого маржинку. Звичайний процес виготовлення сиру відбувається як таїнство. Тому й самі гуцули постають перед нами загадковими й величними.
Природженою рисою характеру дітей Карпат – гуцулів – є любов до прекрасного, тому кохання їхнє оповите піснями. Іван грав на флоярі, Марічка співала. І мова цих звуків була мовою кохання. Гуцули також швидкі й запальні, тому довго пам’ятають і добро, і образи. Битися до крові за честь свого роду – означало захистити гідність.
Однак є й інший бік розуміння гуцулами честі. Ворожнеча двох родів – Палійчуків і Гутенюків – це руйнація родової свідомості. Роди ворогують, але самі вже не пам’ятають через що. Трембіти часто ридали, оповіщаючи про смерть. Можливо, то голос предків застерігав, що честь боронити треба, але не убиваючи, не руйнуючи рід.
IV. ПІДСУМКИ УРОКУ
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Написати твір “Образи Івана й Марічки як утілення ідеї Ромео та Джульєтти”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)