Михайло Коцюбинський. Повість Тіні забутих предків. Фольклорне тло твору. Образи й символи повісті
Мета (формувати компетентності): Предметні (знати зміст повісті “Тіні забутих предків”; уміти пояснювати образи й символи твору; аналізувати образи Марічки та Івана, розкривати пантеїзм світобачення героїв, виражений через побут, звичаї, обряди, почуття, мораль; уміти показати протиставлення реалій життя внутрішньому світові душевно багатих натур; пояснювати роль образу природи у творі; характеризувати мовний колорит повісті)); Ключові (уміти знаходити й систематизувати інформацію з різних джерел для виконання навчальних завдань; ставитися толерантно до інших культур; берегти природу й шанувати людей, відчувавати відповідальність за майбутнє свого народу; уміти пов’язувати події художнього твору з реальним життям і робити висновки; аналізувати культуру рідного краю в контексті культурних особливостей різних регіонів України; порівнювати особливості імпресіонізму в художній літературі та образотворчому мистецтві); Загальнокультурні (усвідомлювати значення гуманізму як основи світоглядних переконань розвиненої особистості, оптимізму й життєствердження як важливих духовних цінностей буття, усвідомлювати красу природи, її благотворний вплив на людину).
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, кінофільм “Тіні забутих предків” (1964 р., реж. С. Параджанов), ілюстрації до твору, словники.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
ІІІ. ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ
Бесіда з учнями
1. Чому повість називається “Тіні забутих предків?” 2. Чому на вашу думку, Іванко та Марічка полюбили одне одного? 3. Чи зрадив Іванко Марічку, одружившись на Палагні? 4. Чому він це зробив? 5. У чому полягає щастя для Палагни? Що в такій позиції позитивне, а що негативне? 6. Що зблизило Палагну і юру? 7. Чи справді юра любив Палагну? 8. Чому лісова русалка вибрала жертвою саме Івана? 9. У повісті перемагає добро чи зло? 10. Що таке щастя, смисл людського життя, судячи з доль персонажів повісті? А по-вашому? 11. Чи актуальна сьогодні проблематика твору? Доберіть для обгрунтування своєї відповіді кілька прикладів з власних спостережень чи з преси.
Складання плану та переказ ключових епізодів і частини
1. Зростання Івана серед природи, раннє розуміння її таємниць. 2. Ворожнеча між родами Палійчуків та Гутенюків. 3. Зустріч із дівчинкою з ворожого роду. 4. Дружба й кохання Івана та Марічки. 5. Гра Івана на флоярі й співанки його коханої. 6. Парубок іде в найми на полонину пасти овець. 7. Священна ватра, вівчарське життя. 8. Звістка про загибель Марічки. Страждання Івана, його зникнення.
Літературний диктант
1. Де відбуваються події повісті “Тіні забутих предків”? 2. Які два роди ворогували між собою? 3. Між ким зароджується кохання? 4. Про кого автор каже: “…вона любила пишне лудіння, і немало десь піде грошей на шовкові хустки та дорогі згарди…”? 5. Про який рід ідеться в словах: “Всі вони були богомільні, любили ходити до церкви, і особливо на храм…”? 6. Як називатися пісні, що їх складала Марічка? 7. Яку роботу виконував Іван у наймах? 8. Як загинула Марічка? 9. Ким був Юра? 10. Хто такий чугайстер? 11. Як називається музичний інструмент, що сповіщає гуцулів про події в селі? 12. Що є епілогом твору?
Відповіді. 1. У Карпатах. 2. Гутенюки й Палійчуки. 3. Між Іваном та Марічкою. 4. Про Палагну. 5. Про Палійчуків. 6. Коломийки. 7. Пас овець. 8. Потонула в Черемоші. 9. Чарівником-мольфаром. 10. Добрий лісовий дух, що боронить людей від нявок. 11. Трембіта. 12. Сцена похорону.
Робота з таблицею
Образи-персонажі | Міфічні істоти | Образи-символи |
Іван, Марічка, Палагна | Чугайстер, нявка, арідник, щезник | Ватра, сонце, Черемош |
За гуцульськими переказами, Чугайстрин – білошерстий або чорний велет, може мати від двох до семи метрів зросту, або ж такий високий, як смерека, і схожий на ведмедя, однак не завмирає й не впадає у зимову сплячку, не боїться холоду, має довгу бороду, сині очі, спить, звившись у клубок десь у хащах, або в сухому листі чи хмизі. Походження назви “Чугайстер” сучасні дослідники пов’язують із чугою або чуганею – верхнім одягом лемків і гуцулів, який тчуть так, що він має вигляд великої косматої шкури з довгою вовною. За оповідями, Чугайстер надзвичайно швидкий, може випередити кобилу, причому на двох ногах. У народній демонології Чугайстер – охоронець людини далеко від дому: у лісі, на полонині. Він захисник пастухів і лісорубів. Чатує на Лісових Дів (бісиць, опириць, нявок, блудниць), які відволікають горян, заманюють їх у свої нетрі.
Нявка – жіночий дух рослинності, пов’язаний зі світом Нави, тобто померлих (пор. навка, нявка). Ім’я Мавки утворено від “навь” (Навка), що значить “утілення смерті”. Вони не мають тіла, не відзеркалюються у воді, не мають тіні та спини, тому видно всі нутрощі. У Карпатах вірять, що це душа померлої дівчини; мавки є польові, лісові, гірські; вони близькі до русалок. Головна різниця полягає в тому, де який вид перебуває. Але мавка відрізняється від русалки польової тим, що в неї ззаду в плечах все відкрито й видно всю утробу, також і в хлопців-мавок. Мавки дуже веселі, живуть громадами, танцюють надзвичайно довго й шалено; мають гарний тоненький голосочок, дуже швидкі, невпинно бігають по горах та лісах; бояться лісовика, а в Карпатах – гуцульські мавки – бояться чугайстера. Мавка, як і русалка, може жити з людьми деякий час; вони люблять красу, волю, спів, понад усе люблять природу. Дерева лісові вважають за сестер і братів. Вони прагнуть кохання, любові, краси.
IV. ПІДСУМКИ УРОКУ
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Порівняти твір та його екранізацію С. Параджановим.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)