Михайло Булгаков “Я вбив” – аналіз

Чи дозволено медикам вбивати людей, які потребують їхньої допомоги? Причому, не через недбалість до страждань пацієнта, а цілеспрямовано розряджаючи вогнепальну зброю в голову? Буває так, що таке цілком допустимо. Не потрібно обурюватися раніше покладеного для того моменту, зверніться до розповіді “Я вбив”. Булгаков запропонував вислухати сповідь людини, що опинилася в обложеному петлюрівцями Києві. Його професійні навички були потрібні звірам з людським обличчям. Він став очевидцем кривавих розправ і вкрай жорстокого ставлення до людей. Ніхто не витримає спостереження за настільки важкими сценами. Чи не витримав і доктор.

Вбити пацієнта – не означає вступити спеціально. Чи не врятує положення високий рівень підготовки і велика кількість проведених операцій. Сто вдало вирізаних апендиксів не є гарантій, ніби сто перший пацієнт не вмре від виробленого хірургічного втручання. Чи не виправдатися перед родичами ту людину, що не обілити репутацію медика, очерненную тим, що трапилося фатальним наслідком. Професійне вигорання не стосується випадків, коли пацієнт помирає під твоїми руками. Зрозуміло, якщо це відбувається постійно, значить справа в здібностях доктора. Але цілеспрямовано вбити людину медик не має морального права.

І ось перед читачем людина, признається, що вбив пацієнта. Зробив то усвідомлено і розуміючи неправильність їм скоєного. А міг він вчинити інакше? Сумнівно. Властива людям помилкова гуманність обов’язково припинить існування людини як біологічного виду. Еволюція не передбачає етичних послаблень. Ту людину слід було вбити, адже не можна стерпіти наруги над собі подібними. Чи не ходи герой оповідання тим самим чином, незабаром судилося пащу і йому, убитим справжнім звіром, посланником пекла і ким завгодно, тільки не людиною. Убивши пацієнта, доктор дозволив жити іншим.

Булгаков виправдовує вчинок доктора, все одно не погоджуючись з необхідністю застосування крайній захід. Раніше Михайло вже описував людей, яких не повинна носити планета. Суспільство гине від присутності подібних індивідуумів, стурбованих властивою їм особистістю. Але ж не повинен медик вбивати пацієнта! Ні за яких обставин. Розбираючись глибше: людина не повинна вбивати людину. І якщо пацієнт на твоїх очах страчує людей, то як до нього ставитися? Здається, при виправданих обставин піти на вбивство допустимо. Нехай потім суспільство саме розсудить і винесе тобі покарання. Медик вирізав запалилися орган, тим позбавивши організм від смерті. Можна сказати, що він не переступив етичних норм. Якщо хто вважає інакше, значить він схильний до згубної помилкової гуманності.

Михайло трохи злукавив. Представлений на сторінках доктор піддався сильним емоціям, зробивши далеко не те, про що він міг думати в момент вбивства. Чи не мав він усвідомлювати скоєного злочину. Рука сама звернулася до справедливості, зробивши єдине, що їй залишалося при розумінні швидкого настання несприятливих подій.

Чому ж убитий був пацієнтом героя оповідання? Є одне припущення. Він постраждав від чиїхось дій, коли хтось постарався його вбити. Тепер він стікає кров’ю і вимагає надати кваліфіковану допомогу. Доктор міг допомогти йому, що не піддамося чергового прояву звірства. Більш нерви не могли витримати. І сталося те, що мало статися. Тепер потрібно зрозуміти, наскільки виправданим стало вбивство страждає від ран людини. Не треба міркувати на емоціях, слід добряче замислитися і винести єдине судження, що виправдує або порицающее вчинок медика.

Існував в історії людства цар Ірод, велевшій вбивати немовлят. Христос не став би його за те засуджувати, упросивши кожного пробачити тирана. Не всім дано мати смирення справжнього християнина, часом потрібно проявити твердість і тверезо розсудити. Герой оповідання Булгакова піддався сильному стресу, якщо випустив всі сім куль, хоча міг пробачити звіра і дозволити йому вбивати далі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Михайло Булгаков “Я вбив” – аналіз