Митуса
“Митуса” – літературно-мистецький місячник. Виходив у Львові протягом січня-квітня 1922. Часопис видавали колишні січові стрільці, які об’єдналися в літературну групу “Митуса”, – Р. Купчинський, О. Бабій, В. Бобинський, Ю. Шкрумеляк. І ілюстрував П. Ковжун. У журналі були відділи: “Поезія”, “Поетична проза”, “Мистецька трибуна”; рубрики “Мистецька хроніка” та “Книжки до оцінки”. У “М.” друкувалися Р. Купчинський, В. Бобинський, Ю. Шкрумеляк, Д. Загул, А. Павлюк, О. Бабій, О. Слісаренко, М. Семенко, О. Обідний, М. Володимир, М. Одолян, Є. Яворовський, В. Левицький (Софронів), Ю. Липа, Маркіян Леліт (В. Бобинський), А. Волощак, Ф. Дудко, А. Невинський, М. Мельник та ін. У “М.” вперше опублікована стаття В. Бобинського “Від символізму – на нові шляхи”, в якій проаналізовано процес формування символізму в українській літературі, огляд Б. Тиверця (Д. Загула) “Сучасна українська лірика”, де основну увагу приділено поезії П. Тичини та М. Семенка. “М.” цікавився проблемами українського театру, скульптури.
Related posts:
- Вікна “Вікна” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал “пролетарських письменників” Західної України, видавався з 1927 по вересень 1932 у Львові. До червня 1930 редактором і видавцем був В. Бобинський. До редакції входили, крім нього, П. Козланюк і С. Олексюк (Степан Тудор). Після виїзду В. Бобинського в УРСР видавцем і відповідальним редактором був С. Олексюк. У 1932 (з […]...
- Логос “Логос” – літературна група українських письменників католицького спрямування у Львові (1927-31). Друкованим органом “Л.” був журнал “Поступ”, твори учасників групи виходили у видавництві “Добра книжка”. До групи належали О. Мох (Орест Петрійчук), Гр. Лужницький (Меріям), В. Мельник (Василь Лімниченко), С. Семчук, Д. Бандрівський, Р. Сказинський, Т. Коструба та ін. Програмними були принципи християнської моралі, протидія […]...
- СТРІЛЕЦЬКІ ПІСНІ – Інтегрований урок Мета уроку: засобами виразного читання та співу відтворити красу стрілецьких пісень; сприяти удосконаленню навичок школярів робити аналіз поетичних творів, розумінню глибинності змісту пісні, вихованню у дітей почуття гордості за героїчне минуле свого народу. Обладнання. Фонозапис пісні “Повіяв вітер степовий”, ілюстрації до стрілецьких пісень, портрети поетів-січових стрільців. Записи на дошці. – Дата, тема уроку. -“Пролетіла стрілецька […]...
- Журнал Зоря “Зоря” – літературно-науковий та громадсько-політичний журнал, що виходив у Дніпропетровську (1925-34) спочатку як видання місцевого літературного об’єднання “Гарт”, а потім, з 1931, – місцевої організації ВУСППу. З 1935 змінив назву на “Штурм”. “3.” публікувала твори С. Олійника, Д. Загула, С. Воскрекасенка, Остапа Вишні, В. Бобинського, А. Павлюка та ін., друкувалися твори і зарубіжних письменників (В. […]...
- Західна Україна “Західна Україна” – літературна організація. Діяла в 1925-33 у Харкові та Києві. Спочатку як секція спілки селянських письменників “Плуг”, а з квітня 1926 – як окрема літератур-но-мистецька спілка, що об’єднувала понад 50 письменників та художників, здебільшого вихідців із західноукраїнських земель, на той час окупованих Польщею, Румунією, Чехо-Словаччиною, а також письменників, що й далі жили на […]...
- Література і сучасність “Література і сучасність” – щорічний збірник літературно-критичних статей (1968-88, видавництво “Радянський письменник” у Києві). Упорядники: І. Зуб, А. Макаров, В. Мельник, М. Слабошпицький та ін. У рубриках (“Поезія і критика”, “З літературного процесу”, “З дискусійних розмов”, “Світ письменника”) висвітлювався літературний процес, зокрема у статтях Л. Новиченка, І. Дзюби, Г. Сивоконя, М. Ільницького, А. Погрібного, М. […]...
- Літературно-критичний альманах “Літературно-критичний альманах” – видання київського угруповання символістів “Біла студія” (1918) за редакцією Я. Савченка. Попри те, що в альманасі друкувалися твори представників українського символізму (Д. Загул, О. Слісаренко, Я. Савченко, П. Савченко та ін), його сторінки надавалися і поетові синтетичного мислення П. Тичині (цикл “Енгармонійне”), і футуристові М. Семенку (“Вінок тремтячий” тощо), і театральному експериментатору […]...
- Києво-Печерський патерик Києво-Печерський патерик – пам’ятка києво-руської літератури XIII ст., збірник оповідань про ченців та заснування Києво-Печерської лаври. В основу К.-П. п. покладене листування владимирського єпископа Симона, який скаржився на звичаї Владимиро-Суздальського краю, поривався до Києва, та печерського ченця Полікарпа. Пам’ятка має кілька редакцій (Арсеніївська, Феодосіївська, дві Касіянівські), вперше опублікована 1661 у друкарні Києво-Печерської лаври. К.-П. п. […]...
- ГОГОЛЬ ВАСИЛЬ ГОГОЛЬ ВАСИЛЬ (Гоголь-Яновський; 1777, х. Купчинський, тепер у складі с. Гоголевого Шишацького р-ну Полтавської обл. – квітень 1825, с. Кибинці, тепер Миргородського р-ну, тієї ж обл.; похований у Гоголевому) – письменник. Батько М. Гоголя. Народився в сім’ї миргородського полкового писаря, що належала до поміщицького стану. Навчався в Полтавській духовній семінарії. Служив на поштамті. 1805 р. […]...
- Символізм як вихід за межі буденності, прагнення не описати, а оспівати стан душі (М. Вороний). Філософська основа (оглядово). Ж. Мореас, Маніфест символізму (1886). Угрупування Молода муза, Українська хата (М. Вороний, Олександр Олесь, Д. Загул, П. Тичина та ін.). Піднесення конкретного образу до рівня символу. Ідея самоцінності мистецтва. Витонченість поетичної форми – СИМВОЛІЗМ В УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ В. ВИННИЧЕНКА, П. ТИЧИНИ Мета: дати характеристику літературного напряму “символізм”, показати причини його виникнення, філософське підгрунтя, характерні риси, представників; визначити характерні особливості українського символізму: розвивати навички роботи з різними джерелами інформації, аналізувати їх, робити висновки, узагальнювати опрацьований матеріал; збагачувати словниковий запас учнів, їх ерудицію, розвивати творчі здібності; виховувати такі риси як вміння визначити мету, наполегливість у її досягненні, вміння […]...
- Літопис Червоної калини “Літопис “Червоної калини” – історико-літературний щомісячник, що виходив у Львові (1929-39) за редакцією Л. Лепкого та В. Сафронова-Левицького, заснований колишніми вояками Українських січових стрільців й Української Галицької армії. Крім матеріалів мемуарного та бібліографічного характеру з національної історії тут з’явилися поезії Олександра Олеся, Б. Лепкого, Р. Купчинського, О. Бабія, С. Городницького та ін., оповідання М. Матіїва-Мельника […]...
- Самоосвіта і самоорганізація Самоосвіта починається з того, що людина оцінює ситуацію: які знання й уміння в нього є, чого йому не вистачає. Далі він ставить мету, намічає шляхи її досягнення, вибирає засоби. Іншими словами, визначає, як йому слід діяти. Наступний етап – це вже самі дії по досягненню мети. Тут дуже важливо час від часу оцінювати свої результати, […]...
- Жанр літературно-художньої критики Жанр літературно-художньої критики – форма історично складених літературно-критичних виступів: проблемна стаття, оглядова стаття, літературно-критичний нарис, літературно-критична монографія, передмова чи післямова, рецензія, анкета, інтерв’ю, фейлетон, памфлет, есе, пародія, бібліографічна довідка тощо. Кожен із даних жанрів має внутрішню змістову структуру та відповідне завдання. Жанрова класифікація не знаходить єдиного критерію. Одні схиляються до уподібнення Ж. л-х. к. з […]...
- Краща стаття про управління справами Стаття LifeIdea. org “GTD ++. Комплексна система управління своїм життям “перемогла в конкурсі на кращу статтю про управління справами. Стаття дійсно вийшла дуже грунтовної, корисною і цікавою, заснованої на моєму реальному досвіді, за що і буде з хвилини на хвилину додана в список кращих статей LifeIdea. org (дивись колонку ліворуч). Рекомендую ознайомитися зі статтею-оглядом підсумків […]...
- БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА (1833, х. Мотронівка, тепер у складі с. Оленівка Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – 11.06.1896, м. Борзна) – фольклорист і етнограф. Брат Ганни Барвінок і Василя Білозерського. Навчався у Петербурзі. Присвятив себе журналістсько-видавничій діяльності. Редагував “Черниговские губернские ведомости”, видав збірник “Южнорусские летописи, открытые и изданные Н. Белозерским” (1856). Чимало зібраних ним пісень уміщено в […]...
- Короткий зміст Опери Даргомижського “Русалка” Дія опери відбувається на березі Дніпра. Наташа, дочка мельника зустрічає свого коханого князя. Їхні стосунки вже рік, молоді люди люблять один одного. Батько Наталії, старий мірошник радий їх роману, і постійно хоче витягти з цієї любові свою вигоду. Час йде, князь все рідше став навідуватися до своєї коханої. Наташа дуже сумує за нього, і з […]...
- Ліричний герой у віршах Єсеніна “Хто не народився поетом, той їм ніколи не стане, скільки б до того не прагнув, скільки б праці на те ні витратив” – так скаже Брюсов Валерій Якович, поет і основоположників російського символізму. І, як мені здається, він донезмоги точно сказав про всі поетів землі, бо у них дуже тонка душевна організація і глибоке сприйняття […]...
- Альгологія Термін “альгологія” відбувається поєднання двох слів – латинського “alga”, що означає “морська трава, водорість” і грецького “lоgos”, що зазвичай перекладають як “наука”. Таким чином, альгологія – наука про водорості. Сферою її інтересів є вивчення росту, розвитку і розмноження водоростей, їх екологія, використання в народному господарстві та медицині. Останнім часом розвиток отримало таке актуальне напрям як […]...
- Іван Кочерга – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Іван Антонович Кочерга народився 6 жовтня 1881 року в містечку Носівка на Чернігівщині в сім’ї службовця залізничного транспорту. Улився в Чернігівській гімназії. Закінчив 1903 року юридичний факультет Київського університету. Творчу діяльність розпочав 1904 року як театральний критик. Перший художній твір – драматична казка “Пісня в келиху” (1910, рос. мовою), в якій зображено епізод з історії […]...
- Літературні маніфести Літературні маніфести (лат. manifestus – очевидний, відкритий) – публічне проголошення одним або групою письменників своїх естетичних засад, платформ, завдань і намірів. Термін увійшов у вжиток у XIX ст., вживається в різних народів з неоднаковою частотою. Йому відповідають: декларація, програма, універсал. Близькими до нього за змістом і функціями є трактат, вступна стаття, передмова, звертання до читачів, […]...
- Плеяда “Плеяда” (фр. “Pleiade”) – французька поетична школа доби Відродження, названа так на честь групи семи олександрійських поетів, утворилася 1549. До її складу входили П. де Ронсар, Ж. Дю Белле, Ж.-А. де Баїдр, Е. Жодель, Р. Белло, Ж. Дора та П. де Тіар. “П.” здійснила сміливу реформу літератури, освоїла нові для французької лірики жанри та форми […]...
- Аксіома Аксіома (грецьк. ахіomа – загальноприйнятне, безперечне) – твердження, судження, істинність якого є самоочевидною. У процесі міркування, побудови теорії приймається без доведення, аргументування. Розмаїті види А. вживаються в математичній логіці. В літературознавстві А. не має власне термінологічного статусу, але використовується для виділення, загальноприйнятих або вживаних як самоочевидні в певній системі понять, положень, тверджень. (Стаття Р. Якобсона […]...
- Діалог літератур XIX і XX століть Зіставляти два великих імені – Пушкіна і Маяковського – почали під час підвищеного інтересу громадськості до спадщини, яку залишили два кращих поета минулого століття. У статті, яка була опублікована в газеті “Правда”, була проведена зв’язок Пушкін – Маяковський. Зв’язок Пушкін – Маяковський Пушкін є творцем нового жанру російської літератури. Від творінь Пушкіна свій родовід ведуть […]...
- Зшитки боротьби “Зшитки боротьби” – альманах, виданий у Києві (1920) за редакцією В. Елланського. Як засвідчувала стаття “Від видавництва”, ідея такого видання як ілюстрованого двотижневика належала передчасно загиблим А. Заливчому та Г. Михайличенку. Тексти альманаху публікувалися за збереженими та відновленими рукописами, вцілілими під час денікінської окупації Києва 1919. Тут друкувалися поезії В. Еллана (Блакитного), П. Тичини, В. […]...
- “Товстий і тонкий” – аналіз Сатиричне оповідання “Товстий і тонкий” А. П. Чехов написав в 1883 році. У творі автор висміює існуючі в будь-якому суспільстві людські пороки: лицемірство і “чиношанування”. Вперше розповідь Чехова “Товстий і тонкий” була опублікована в гумористичному виданні “Осколки” (1883). Головні герої Порфирій – тонкий, колезький асесор. Миша – товстий, таємний радник. Короткий зміст “На вокзалі Миколаївської […]...
- ЛЕГЕНДИ НЕВИЦЬКОГО ЗАМКУ У СУЧАСНОМУ ПОБУТУВАННІ СІЛ НЕВИЦЬКЕ І КАМ’ЯНИЦЯ УЖГОРОДСЬКОГО Р-НУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ Запропонована доповідь грунтується на польових матеріалах, зібраних у с. Невицьке і Кам’яниця Ужгородського р-ну Закарпатської обл. під час фольклорно-етнографічної експедиції “Замками Закарпаття”, яка відбулася у серпні 1999р. Її учасниками стали члени Студентського товариства Львівського національного університету ім. І. Франка. Історія замків досить добре збереглася в усно-народній традиції Закарпаття. Зокрема відомі легенди та перекази про Мукачівський, […]...
- Північне Приазов’я у записах і дослідженнях В. М. Ізотова Північне Приазов’я, заселене, в основному, приїжджими болгарами, привернуло до себе увагу науковців більше, як сто років тому. Однією з перших робіт, в якій було детально описано матеріальну й духовну культуру болгар, що поселилися на Півдні України, було дослідження М. С. Державіна “Болгарские колонии в России”. Тут, зокрема, повідомлялося і про болгарські пісні, зібрані в тодішньому […]...
- Мистецький український рух “МУР” (Мистецький український рух) – об’єднання українських письменників в еміграції з метою консолідувати українських літераторів, які після 2-ї світової війни опинилися в таборах для переміщених осіб переважно в Німеччині та Австрії. Засноване в 1945 у м. Фюрт (Німеччина). За час існування відбулися три з’їзди (1945, 1947 і 1948) та кілька конференцій “М”. Головою об’єднання був […]...
- Імпресіонізм – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Імпресіонізм (від фр. impression – враження) – мистецька течія останньої чверті XIX – початку XX ст., що зародилась у малярстві, а потім поширилася на інші види мистецтва. Її назва походить від картини відомого французького художника Клода Моне “Враження. Схід сонця”. Брати Едмон та Жуль Гонкури Представники імпресіонізму не зображували дійсність, а прагнули передати суб’єктивні враження […]...
- Зоря “Зоря” – літературно-мистецький журнал, що “виходив на початку 1906 у Москві українською мовою (редактор – І. Оппоков). Тут з’явилися публікації творів І. Франка, Христі Алчевської, О. Коваленка, П. Куліша, М. Старицького, стаття Б. Грінченка “Перелицьована “Енеїда” на селі”, початок “Практичного курсу для вивчення української мови” А. Кримського, українські народні легенди у записах В. Короленка, а […]...
- Тернопіль “Тернопіль” – громадсько-політичний та літературно-мистецький часопис, виходить у Тернополі з січня 1991 раз на два місяці. Головну увагу звертає на відновлення історичної пам’яті, знайомить читачів з творами репресованих письменників, стрілецькою піснею, історією та родоводом українських пісень-гімнів, творами письменників з української діаспори та сучасних літераторів. “Т.” вперше опублікував недруковані досі II і III частини роману Ю. […]...
- Життя і творчість Олександра Білецького (1884 – 1961) О. І. Білецький народився 2 листопада 1884p. поблизу Казані в сім’ї агронома. Вчився спочатку в одній з казанських гімназій, а після переїзду батьків до Харкова – в харківській 3-й гімназії, яку закінчив у 1902p. Далі – навчання на історико-філологічному факультеті Харківського університету. В студентські роки Білецький уже заявляє про себе як про […]...
- Експресіонізм Експресіонізм (лат. expression – вираження) – літературно – мистецька стильова тенденція авангардизму, що оформилася в Німеччині на початку XX ст., передовсім у малярському середовищі (об’єднання “Міст” та “Синій вершник”), проіснувавши до початку 30-х. Джерела Е. наявні в романтизмі, у “філософії життя” (Ф. Ніцше, А. Бергсон, А. Шопенгауер та ін.), його естетика постала на запереченні не […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – О. БЛОК, А. АХМАТОВА, Б. ПАСТЕРНАК – “СРІБНА ДОБА” РОСІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – 11 клас До теми “”Срібна доба” російської поезії” 1. Визначте хронологічні межі існування російського символізму. 80-і – 90-і роки – старше покоління символістів (Д. Мережковський, 3. Гіппіус, Н. Мінський, К. Бальмонт, В. Брюсов, Ф. Сологуб); 1900-ті роки – межа століть (В. Іванов, А. Бєлий, О. Блок, С. Соловйов, Еллі). 2. Які філософські течії лягли в основу російського […]...
- Нова Україна “Нова Україна” – літературно-науковий, громадсько-культурний і політичний журнал, виходив з 1922 у Празі спочатку як двотижневик, а пізніше як місячник за редакцією В. Винниченка, М. Шаповала, згодом до редколегії увійшли Н. Григоріїв, С. Довгаль, Б. Залевський, М. Мандрика. Журнал був органом “української демократії, передовсім соціалістичної”. Відкривав свої сторінки для вільної дискусії “соціалістів усякого світогляду і […]...
- СТРІЛЕЦЬКІ ПІСНІ Українці століттями героїчно боронили свій край, свою волю від агресивних чужинців, і ця боротьба знайшла відгомін у різножанрових тематичних комплексах фольклору – козацького, гайдамацького, опришківського, стрілецького, повстанського 40-х-50-х pоків XX ст. З XX ст. у свідомості й пам’яті українців яскравою залишилася пісенність Українських Січових Стрільців – унікальний пласт нашої пісенної лірики, пов’язаний з Визвольними змаганнями […]...
- Шкільний твір на тему – М. Вороний – перший декларатор ідей і форм українського символізму Видатний письменник – новатор Микола Вороний у своїх поглядах неоднозначний. Талановитий, неординарний майстер слова, він в українську літературу приніс поетичні шедеври. Микола Вороний був і критиком, і перекладачем, і мистецтвознавцем. Саме він є одним з перших представників літературного напряму – символізму, бо його поезія – це надзвичайна музикальність, нові образи, нові мотиви. Вороний – справжній […]...
- Початок Великих географічних відкриттів 1. Чому географічні відкриття європейців середини XV – середини XVII ст. назвали “Великими”? Тому що вони вперше зробили історію дійсно всесвітньою. Після них події в одному регіоні Землі (особливо в Західній Європі) впливали на ситуацію і в інших регіонах. Вперше одна цивілізація дізналася про всі землях на Земля і стала їх освоювати, засновувати там свої […]...
- Твір на тему: Художні особливості поезії поетів-символістів XX століття Символізм як художня течія виник у російській літературі наприкінці XIX – на початку XX століття. Основи естетики символізму започаткували французькі поети кінця 70-х років минулого століття П. Верлен, А. Рембо та інші. Поетичний символ вважається більш дієвим художнім засобом, ніж образ. Символ – це певний знак, який вказує на зв’язок реального світу й ідеального. Символісти […]...
- Художні принципи символізму Офіційною датою народження символізму прийнято вважати 1886 рік, коли французький поет Жан Мореас опублікував у газеті “Фігаро” “Маніфест символізму”. І хоча він був посвя-щен поетичної творчості Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо, С. Малларме, в ньому були порушені й інші види мистецтва. Головні тези “Маніфесту” Мореаса зводилися до того, що в основі символізму лежить ідея […]...