Місто – ВАСИЛЬ СЛАПЧУК – скорочено

Хати за руки побралися,

З села не випускають,

Школа посередині, як подоляночка.

Усім класом сонце зустрічали. Вперше закурив, не криючись,

Як матір на вальс запросив – зніяковіла,

Злякалася, коли руку після танцю відпустив,-

Тепер уже назавжди,

Хоча й музика не переставала.

Провела до зупинки, перевзувся з чобіт у черевики..

Шнурівки зав’язуючи, у бік міста вклонився,

Через плече не озирнувся.

А позаду мене село горіло,

Заграва на все небо,

Від недопалка мого зайнялося.

Я ж гадав, що це сонце наді мною сходить.

Вірші “Місто” і “Село” пов’язані спільною тематикою: автор пропонує власне бачення сільського та міського побуту, погляди і майбутнє.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Місто – ВАСИЛЬ СЛАПЧУК – скорочено