Міська література – Література епохи Середньовіччя
Приблизно в ХІІІ ст. поряд із лицарською поезією виникла і поширилася нова література, якою цікавились ремісники і торгова буржуазія – міська література, схильна до показу колоритних картин буденного життя міського і сільського простолюду. Опанувавши лицарську лірику, міська література трансформувала її в публіцистику, сатиричну, жартівливу лірику, породила сатиричні й алегоричні романи тощо. Провідна роль у розвитку міської поезії належала Франції, а найулюбленішим жанром були невеликі віршовані розповіді про дотепні та смішні ситуації і випадки – фабльо, у яких відбилася мораль, етика, цінності середньовічного міщанина чи селянина. Героями фабльо були чернець і селянин, лікар і лихвар, торгівець і лицар тощо, а сюжетами – дотепні побутові чи родинні сценки. Відомим зразком міської літератури був “Роман про Троянду” (як твердив його автор, своєрідна наука про кохання), який навіть вплинув на творчість Ф. Петрарки і Дж. Боккаччо.
Міська лірика найраніше з’явилась у Франції, відомим поетом був парижанин Рютбеф, який найбільше насміхався над духівництвом (“Заповіт осла”, “Сказання про брата Денізу” та ін.). На поетичному грунті, створеному Рютбефом, зріс талант видатного лірика XV ст. Франсуа Війона. Ще в Англії були дуже популярними балади про Робіна Гуда – ватажка шляхетних розбійників-вигнанців, захисника справедливості і скривджених людей. Англійська міська література представлена алегоричною і морально-дидактичною поемою Вільяма Ленгледа “Видіння про Петра Орача”, яка являла собою картину англійського життя XIV ст., де діяли Правда, Совість, Кохання, але й Підступність, Обман, Обжерливість тощо. У Німеччині такі твори називались шванками, а неперевершеним їх автором – поет Штрикер, якому належить збірка “Піп Аміс”. У ній головний герой – жартівник Аміс протистоїть пихатим можновладцям, демонструє кмітливість, дотепність, шляхетність простої людини. Виконавці шванків називались вагантами. У Середньовіччі розвивалася також духовна драма.
Висновки. Доба Середньовіччя була позначена величезним впливом церкви і духівництва не тільки на приватне людське і суспільне життя, а й на літературні процеси і культуру загалом. Проте це не заважало бурхливому розвиткові науки, появі низки найвідоміших і сьогодні європейських університетів, формуванню лицарських морально-етичних ідеалів, інтересові поетів до героїчних сторінок в історичному минулому своїх народів, народженню життєрадісної та іронічної міської літератури. Якщо в період раннього Середньовіччя спостерігався розквіт церковної літератури (патерики, мінеї, житія святих) і з’явилися пам’ятки англосаксонського, кельтського і скандинавського героїчних епосів, то пізніше, з утворенням окремих держав у часи зрілого Середньовіччя, були створені перлини французького (“Пісня про Роланда”), іспанського (“Пісні про Сіда”), та німецького (“Пісня про Нібелунгів”) героїчного епосу з виразними національними рисами. Унікальним явищем культури і літератури Середньовіччя було лицарство і лицарські романи, які презентували високі морально-етичні чесноти шляхетного лицаря і розповідали захопливі історії про його подвиги. Середньовіччя таким чином підготувало грунт для світлої і радісної епохи Відродження.
Список літератури
1. Давиденко Г. Й. Історія зарубіжної літератури середніх віків та доби Відродження: навч. посібник / Г. Й. Давиденко, В. Л. Акуленко. – Київ: Центр навчальної літератури, 2007. – 248 с.
2. Шаповалова М. С. Історія зарубіжної літератури / М. С. Шаповалова, Г. Л. Рубанова, В. А. Моторний. – Львів: Світ, 1993. – 311 с.
3. Давиденко Г. Й. Історія західноєвропейської літератури раннього та зрілого Середньовіччя: навч. посібник / Г. Й. Давиденко. – Суми, 2006.
4. Шаповалова М. С. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження: підручник / М. С. Шаповалова. – Київ: Знання, 2011. – 476 с.
5. Мізін К. І. Історія німецької літератури: від початків до сьогодення: навч. посібник для студентів-германістів / К. І. Мізін. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 336 с.
6. Кирилюк З. В. Література Середньовіччя: посібник для вчителя / З. В. Кирилюк. – Харків: Ранок, 2008. – 175 с.
Тести
1. Який із названих творів є зразком найвідомішого французького героїчного епосу:
А) “Пісня про Роланда”;
Б) “Пісня про Сіда”;
В) “Старша Едда”;
Г) Ієрусалимський патерик?
2. Як називався чудодійний військовий ріг Роланда із твору “Пісня про Роланда”:
А) Оліфант;
Б) Росінант;
В) Тісон;
Г) Коляда?
3. Як називалося відвоювання іспанцями своєї території, яке було особливо успішним у ХІ-ХІІІ століттях:
А) реконструкція;
Б) реформація;
В) реконкіста;
Г) реакція?
4. Яка історична особа стала прототипом “мого Сіда” в іспанському героїчному епосі:
А) Родріго Діас де Бівар;
Б) Родріго Борджіа;
В) Родріго Роа Дутере;
Г) Хоакін Родріго?
5. Хто із відомих французьких драматургів є автором трагедії “Сід”:
А) Мольєр;
Б) Корнель;
В) Расін;
Г) Бомарше?
6. Як називали середньовічні німецькі усні розповіді з комічним та повчальним змістом:
А) романи;
Б) едди;
В) шванки;
Г) мінеї?
7. Який твір є найвизначнішою пам’яткою німецького середньовічного героїчного епосу:
А) “Пісня про Сіда”;
Б) “Пісня про Нібелунгів”;
В) “Пісня про Роланда”;
Г) “Мала Едда”?
8. Як називалися мандрівні поети-священики, які складали вірші та пісні і не цуралися земних радощів:
А) блазні;
Б) ваганти;
В) жонглери;
Г) лицарі?
9. Балади про якого шляхетного розбійника були найпопулярнішими у середньовічній Англії:
А) про Гійома де ля Марка;
Б) про Тристана;
В) про Мерліна;
Г) про Робіна Гуда?
10. Яке ім’я мав один із головних героїв епосу про Нібелунгів, королевич, який допоміг королю Гунтеру здобути наречену:
А) Зігфрід;
Б) Ганелон;
В) Альфонсо;
Г) Родріго?
Практичне завдання до теми
Прочитайте уривок із французького героїчного епосу “Пісня про Роланда”:
По-молодецьки б’ється граф Роланд!
Піт облива його гаряче тіло,
А в голові важкий, пекучий біль:
Виски в нім трісли, ще коли сурмив.
Він рад би знати, чи надійде Карл;
Взяв Оліфанта й слабо-слабо грає.
І став володар, чує тихі звуки
І каже: “Горе нам, панове, горе!
Не стане нині в нас Роланда графа.
По грі цій бачу, що йому не жити.
Хто рад поспіти, хай же шпарко їде.
Заграйте в сурми, скільки їх знайдеться”.
Гей, як заграють в сорок тисяч сурм,
Заграли гори і яри озвались.
Невірні вчули, закричали враз:
“О, горе нам! Це Карл іде на нас!”
Дайте відповідь на запитання:
– Про який епізод у битві із маврами розповідається в уривку?
– Яке ставлення до Роланда демонструє король Карл?
– Як ставиться до Роланда автор твору?
Завдання для дискусій і обговорень
Стисло переказуючи сюжет найпопулярнішої легенди Середньовіччя про Тристана та Ізольду, Лесі Українка у передмові до своєї поеми “Ізольда Білорука” зазначила: “Зміст його (переказу) – фатальне та нещасливе кохання лицаря-васала Тристана і його королеви Ізольди Золотокосої. Се кохання постало з чарівного дання, любовного напою, випитого через помилку”.
Ознайомтесь зі змістом цієї середньовічної легенди і дайте відповідь на запитання:
– Чи справді, на вашу думку, кохання Тристана та Ізольди було і фатальним, і нещасливим, і гріховним?
Запитання для самоконтролю
1. Якими основними якостями у ставленні до людини відрізнялась ідеологія середньовічної церкви від культурної ідеології античності?
2. Які події, постаті та героїчні вчинки оспівуються у давньофранцузькому, давньоіспанському та давньонімецькому епосах Середньовіччя?
3. Які тематично-жанрові особливості мала лицарська лірика (і яку специфіку мала лицарська культура) в епоху Середньовіччя?
4. У чому полягала своєрідність лицарських романів, які мотиви і сюжети були найпопулярнішими?
5. Хто були оповідачами й улюбленими персонажами міської літератури в добу Середньовіччя і чому?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)