Місцеві фінанси
Місцеві фінанси – особлива категорія економічних відносин, що стосується створення та виконання муніципальних (місцевих) бюджетів, емісії та погашення державних боргових паперів (як правило, облігацій і векселів) та інших фінансових активів. До основних принципів формування місцевих фінансів можна віднести підтримку державних структур, самостійність (незалежність від центральних органів влади) і гласність.
Місцеві фінанси – система взаємовідносин у сфері фінансів, за допомогою якої відбувається перерозподіл і розподіл державної (внутрішньої) прибутку і фонду грошового капіталу. Засоби останнього використовується для соціально-економічного розвитку області (території, регіону).
Місцеві фінанси – фінансові взаємовідносини, які виникають в процесі накопичення фінансових ресурсів муніципальними органами, а також їх подальшого застосування для захисту громадян, забезпечення правопорядку, зміцнення обороноздатності і так далі.
Місцеві фінанси: функції і контроль
В Україні контроль виконання, затвердження та створення місцевих бюджетів чітко прописаний в Конституції.
Ключову роль в питанні формування і розподілу муніципальних фінансів грають представники влади України. На них покладаються такі функції:
– контроль виконання затверджених програм місцевого і державного значення, а також цільового використання наявного в розпорядженні бюджету;
– налагодження взаємин між двома видами бюджетів – загальнодержавного і муніципального. Крім цього, згадані вище структури налагоджують зв’язок між муніципальними бюджетами та суб’єктами України;
– розробка мінімально допустимих соцстандартів, норм по бюджетної звітності і соціальній сфері;
– чіткий контроль у сфері виконання законів України в бюджетній і податковій сфері, а також контроль суб’єктів країни з позиції муніципального самоврядування;
– надання органам влади на місцях (в регіонах) певних прав і передача необхідних для реалізації повноважень ресурсів (фінансових і матеріальних);
– компенсація зниження або підвищення витрат муніципальних бюджетів, котрі виникли з причини нових рішень регіональної влади або суб’єктів країни;
– реалізація інших завдань.
Одна з головних функцій місцевих фінансів – підтримка (створення) високого рівня соціальних стандартів. Даний показник є мінімально допустимий рівень соцзахисту, здатний забезпечити мінімальні потреби громадянина.
Одночасно зі стандартами повинні підтримуватися і соціальні норми – параметри, які відображають забезпеченість населення найбільш важливими соціальними, комунальними, культурними та житловими ресурсами в фінансовому і натуральному вираженні. Як нормативу соціальної забезпеченості виступає розрахунковий параметр, що характеризує потребу жителя того чи іншого регіону в бюджетних коштах.
У створенні та реалізації місцевих (регіональних) бюджетів беруть участь і органи самоврядування. Їх завдання полягають в наступному:
– вводити муніципальні податки і збори, визначати оптимальну величину ставок, а також надавати по ним податкові пільги;
– вносити доповнення (зміни) в акти про муніципальному бюджеті. Як правило, коригування проводяться з урахуванням поточного фінансового року;
– видавати податковий позики, надавати відстрочки і давати дозвіл на розстрочку при сплаті податків у регіональні бюджети.