Місце видів і популяцій в еволюційному процесі

Внаслідок загальної адаптивної (пристосувальної) спрямованості еволюції види, що виникають в результаті цього процесу, є сукупностями організмів, так чи інакше пристосованих до певного середовища. Ця пристосованість зберігається протягом тривалого ряду поколінь завдяки наявності в генофонду і передачі потомству при розмноженні відповідної біологічної інформації. З цього випливає, що при мало мінливих умовах проживання збереження виду в часі залежить від стабільності, консерватизму його генофонду. З іншого боку, стабільні генофонди не забезпечують виживання у разі зміни умов життя в історичному розвитку планети. Такі генофонди дають менше можливостей для розширення ареалу виду та освоєння нових екологічних ніш у поточний історичний період.

Популяційна структура виду дозволяє поєднати долговремен-ність пристосувань, що сформувалися на попередніх етапах розвитку, з еволюційними та екологічними перспективами. Генофонд виду фактично розпадається на генофонди популяцій, кожен з яких відрізняється власним напрямком мінливості. Популяції – це генетично відкриті в рамках виду угруповання організмів.

Міжпопуляційних міграції особин, наскільки б незначними вони не були, перешкоджають поглибленню відмінностей і об’єднують популяції в єдину систему виду. Однак у випадку тривалої ізоляції деяких популяцій від іншої частини виду спочатку мінімальні відмінності наростають. У кінцевому підсумку це призводить до генетичної (репродуктивної) ізоляції, що і означає появу нового виду. У еволюційний процес безпосередньо включені окремі популяції, а завершується він освітою виду.

Таким чином, популяція є елементарною еволюційною одиницею, тоді як вид – якісним етапом еволюції, що закріплює її суттєвий результат.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Місце видів і популяцій в еволюційному процесі