Місце людини в системі тваринного світу

Необмежений прогрес в еволюції живої матерії проявився у виникненні людини як біосоціальної істоти. Поява людини з його цілеспрямованої трудовою діяльністю якісно змінило вигляд планети Земля і визначило новий напрямок еволюції природи в цілому. Будучи біологічним видом, людина володіє при цьому соціальною сутністю. Соціальна сутність людини визначає його сучасний стан і прогнозує майбутнє. Біологічне в ньому при цьому стає його спадщиною, тому еволюція людини на сучасному етапі йде не стільки за біологічними законами, скільки за законами розвитку людського суспільства. Біологічна еволюція являє собою біологічну форму руху матерії, а еволюція суспільства – соціальну. Природно, що соціальна форма руху матерії виникла лише з появою людини. Тому вивчення питань антропогенезу – це не тільки біологічна, а й філософська проблема.

Виникнення людини як соціальної істоти відбувалося, з одного боку, у зв’язку з його приналежністю до загону приматів, що володіють великою кількістю прогресивних рис організації, а з іншого – зі збігом у часі кількох подій, пов’язаних:

– з особливостями географічного розселення предкової форм; – з геологічними процесами; – з адекватними їм змінами кліматичних умов на Землі в цілому і в зонах їх початкового проживання.

Існує думка, що якби в мезозойської ери не вимерли динозаври, то плазуни досі залишалися б найпрогресивнішою групою тварин. І не виключено, що найбільш еволюційно просунуті невеликі хижі ящери стеніхозаври з відносним обсягом головного мозку, що перевищує цей показник у всіх інших відомих сучасних і вимерлих плазунів в 6 разів, могли б дати початок появі розумних істот, відмінних від людини.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Місце людини в системі тваринного світу