Місце і роль науки в сучасному інформаційному суспільстві
Сучасний етап розвитку суспільства визначається різними дослідниками як інформаційний, надіндустріального, постіндустріальний. Цей етап характеризується зміною ролі техніки, науки, знання в суспільному житті.
Інформаційне суспільство починає формуватися в результаті інформаційної (або комп’ютерної) революції, коли відбувається радикальна зміна всіх засобів обробки, передачі та виробництва інформації. Інформаційні технології дозволяють створити суспільство, засноване на знаннях. Поняття “засоби виробництва” з предметної області поступово переходить в область людських відносин.
Нове суспільство засноване на обчислювальних мережах з глибокими і різнобічними зв’язками всередині організацій та між ними. Виникає віртуальне буття – глобальна комп’ютерна мережа. Відбувається процес глобалізації економіки. Оскільки знання перетворюються на ключовий ресурс, економіка набуває планетарний характер, хоча окремі організації і продовжують працювати на місцях, в регіонах чи в масштабах держав.
Основними складовими інтенсифікації інформаційних процесів є: збільшення обсягу накопиченої і переданої інформації, неухильне зростання швидкості передачі повідомлень, технічне зростання оснащеності суспільної праці і нові способи його поділу. Інформація стає базовим параметром народжується інформаційної цивілізації. Лідерство у розвитку інформаційних технологій і засобів масової комунікації стає все більш ефективним засобом забезпечення панівного становища в політиці, економіці, суспільних відносинах.
Товариство є інформаційним, якщо:
1) будь-який індивід, група осіб, підприємство або організація в будь-якій точці країни і в будь-який час можуть отримати будь інформацію і знання, необхідні для їх життєдіяльності;
2) у суспільстві виробляється, функціонує і стає доступною сучасна інформаційна технологія;
3) є розвинені інфраструктури, що забезпечують створення національних інформаційних ресурсів; суспільство в змозі виробляти всю необхідну для життєдіяльності інформацію;
4) у суспільстві відбувається процес прискореної автоматизації і роботизації всіх сфер виробництва і управління;
5) відбуваються радикальні зміни соціальних структур, наслідком яких виявляється розширення сфери інформаційної діяльності і послуг.
В інформаційному суспільстві величезне соціальне і економічне значення набуває теоретичне знання. Відбуваються зміни характеру науки. Наука як “загальне знання” стає основною продуктивною силою суспільства. Основним джерелом вартості виступає вже не стільки праця в процесі матеріального виробництва, скільки знання (у вигляді винаходу або організаційного удосконалення). Інформаційне суспільство перебуває в процесі становлення і зміни. Проте вже зараз можна відзначити і описати його характеристики, виділити його позитивні та негативні риси. Загальний рівень життєдіяльності людей в інформаційному суспільстві відзначається високою якістю життя, це пов’язано з прискореними виробничими процесами та інформаційними потоками. В суспільстві відбуваються прискорені зміни. Це пов’язано зі скороченням часу між народженням ідеї та її реальним втіленням з подальшим поширенням у суспільстві. Якщо раніше це час вимірювався десятиліттями і навіть століттями, то зараз – декількома роками. Наприклад, в 1836 р була винайдена машина, яка косила, молотила, в’язала снопи і насипала зерно в машини. Лише до 1930 на світ з’явився такий комбайн. В даний час комп’ютерні технології розвиваються настільки швидко, що комп’ютери застарівають протягом декількох років.
Прискорення темпу змін насамперед зачіпає людину, яка не встигає до них адаптуватися. Виникає настрій і відчуття непостійності, невпевненості в завтрашньому дні. Темп змін призводить до втрати людиною прихильності до місця, людям, речам. Якщо раніше речі могли служити людині все життя, то зараз цей час скорочується. Е. Тоффлер називає таке товариство “суспільством одноразових стаканчиків”. Процес виробництва товарів і необхідність прискореного споживання взаємопов’язані і взаємно припускають один одного. Найбільш цінним об’єктом споживання є інформація. Людина створює все більш складну навколишнє середовище, перевантажену інформацією, в якій він часто не може впоратися з надлишком інформації. Швидкість розвитку інформаційних технологій нерідко призводить до того, що природної здатності людини обробити інформацію стає недостатньо, для того щоб орієнтуватися в різноманітті життєвих ситуацій. Виникає своєрідна “штучна” неповноцінність мислення.
Значну роль набувають засоби масової інформації, які виходять з особливих принципів опису об’єктів і процесів. Такі форми пізнання, як факти і проблеми, замінюються повідомленнями. Погоня за сенсаціями, концентрація уваги на окремих яскравих, “цікавеньке” події не дозволяє людському свідомості відокремлювати випадкове від закономірного. Оновлення інформації позбавляє її будь-якої структури. В результаті під дією засобів масової інформації у людини не формується цілісного уявлення про реальність. У цьому зв’язку дослідниками сучасного суспільства відзначається аспект мозаїчності культури, коли культура розсипається на мозаїку випадкових, погано пов’язаних і структурованих понять, які досліджують світ не вглиб, в напрямку виявлення сутності, а вшир – в руслі формування одноплощинного тексту реальності. Уявлення про світ складаються з розрізнених обривків, пов’язаних простими, чисто випадковими відносинами близькості за часом засвоєння, за співзвучністю або асоціації ідей.
У зв’язку з настанням “інформаційного століття” основним завданням стає максимально прискорити і спростити процес передачі інформації між людьми і підвищити її сприйняття. Саме тому вона стандартизується і класифікується, з тим щоб якомога більше прискорити процес обробки інформаційного потоку. Відбувається зближення духовного і матеріального на грунті інформаційного елемента культури, що ілюструється тоффлеровской “бліпи” – Культура. Справді, вона є в повному розумінні культурою, а служить винятково засобом передачі і прийому будь-якої інформації, традиційно відносять до сфери культури. Так, двадцатістранічний переказ роману Толстого “Війна і мир” буде “бліпи” – інформаційної вичавкою цього роману. Очевидно, що людину, що прагне до справжньої культури, зовсім не задовольнить короткий переказ сюжету, він постарається отримати емоційне задоволення, прочитавши роман цілком, з тим щоб насолодитися красою авторського стилю і точністю опису характерів.
Один з принципових парадоксів “інформаційного суспільства” – маніпулювання особистістю за допомогою часткової інформації. Як це не парадоксально, але чим більш інформаційно насиченою виявляється цивілізація, тим людина більш маніпулюємо тими, хто володіє, кодує, передає інформацію.
Тому той, хто володіє інформацією, починає володіти світом. Інформаційне суспільство – в певному відношенні небезпечна суспільство. Воно становить небезпеку для свободи людини, її внутрішнього світу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)