Мінеральні речовини і мікроелементи

Мінеральні речовини

У кількісному відношенні найбільш важливим неорганічним компонентом їжі є вода. У дорослої людини добова потреба у воді становить приблизно 2,4 л. Ця цифра включає воду, що надходить в організм з твердою і рідкою їжею, у вигляді напоїв, а також воду, що утворюється в дихальної ланцюга (див. С. 142). Особлива роль води в забезпеченні процесів життєдіяльності детально обговорювалася на с. 32.
Життєво необхідні елементи підрозділяються на макроелементи (добова потреба> 100 мг) і мікроелементи (добова потреба <100 мг). До макроелементів належать натрій (Na), калій (К), кальцій (Ca), магній (Мg), хлор (Cl), фосфор (Р), сірка (S) і йод (I). До життєво важливих мікроелементів, необхідним лише в кількостях слідів, відносяться залізо (Fe), цинк (Zn), марганець (Μn), мідь (Cu), кобальт (Со), хром (Сr), селен (Se) і молібден (Мо ). Фтор (F) не належить до цієї групи, проте він необхідний для підтримки в здоровому стані кісткової і зубної тканини (див. С. 332). Питання щодо належності до життєво важливих мікроелементів ванадію, нікелю, олова, бору і кремнію залишається відкритим. Такі елементи прийнято називати умовно ессенціальними.
У таблиці (колонка 2) наведено середній вміст мінеральних речовин в організмі дорослої людини (у розрахунку на масу 65 кг). Середньодобова потреба дорослої людини у вказаних елементах наведена в колонці 4. У дітей і жінок у період вагітності та годування дитини, а також у хворих потреба в мікроелементах зазвичай вище.
Так як багато елементів і вода можуть запасатися в організмі, відхилення від добової норми компенсується в часі. Вода запасається у всіх тканинах організму, кальцій – у формі апатиту кісткової тканини (див. С. 332), йод – у складі тиреоглобуліну в щитовидній залозі, залізо – у складі феритину і гемосидерину в кістковому мозку, селезінці і печінці. Місцем зберігання багатьох мікроелементів служить печінку.

Обмін мінеральних речовин контролюється гормонами. Це відноситься, наприклад, до споживання Н2О, Ca2 +, PO43-, зв’язуванню Fe2 +, I-, екскреції H2O, Na +, Ca2 +, PO43-.

Кількість мінеральних речовин, абсорбованих з їжі, як правило, залежить від метаболічних потреб організму і в ряді випадків від складу харчових продуктів. Як приклад впливу складу їжі можна розглянути кальцій. Всмоктуванню іонів Ca2 + сприяють молочна і лимонна кислоти, в той час як фосфат-іон, оксалат-іон і фітинової кислота інгібують всмоктування кальцію через комплексоутворення та освіти погано розчинних солей (фітин).

Дефіцит мінеральних речовин – явище не таке вже й рідкісне: воно виникає з різних причин, наприклад через одноманітного харчування, порушення засвоюваності, при різних захворюваннях. Недолік кальцію може настати в період вагітності, а також при рахіті або остеопорозі. Хлородефіціт настає через велику втрату іонів Сl – при сильній блювоті. Через недостатнє змісту йоду в харчових продуктах у багатьох районах Центральної Європи поширеним явищем стали іододефіцітние стану і зобна хвороба. Дефіцит магнію може виникати через діареї або через одноманітного харчування при алкоголізмі. Недолік в організмі мікроелементів часто проявляється порушенням кровотворення, т. Е. Анемією.

В останній колонці перераховані функції, виконувані е організмі зазначеними мінеральними речовинами. З даних таблиці видно, що майже всі макроелементи функціонують в організмі як структурні компоненти і електроліти. Сигнальні функції виконують йод (у складі іодтіро-нина) і кальцій. Більшість мікроелементів є кофакторами білків, головним чином ферментів. У кількісному відношенні в організмі переважають залізовмісні білки гемоглобін, міоглобін і цитохром, а також понад 300 цінксодержащіх білків.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Мінеральні речовини і мікроелементи