МИЛОРАДОВИЧ ВАСИЛЬ
МИЛОРАДОВИЧ ВАСИЛЬ (13 01.1846, с. Токарі, тепер Лохвицького р-ну Полтавської обл. – 1911, с. Литвяки, тепер Лубенського р-ну Полтавської обл.) – етнограф і фольклорист.
1869 р. закінчив юридичний факультет Харківського університету зі вченим ступенем кандидата. Деякий час працював помічником присяжного повіреного у Полтавському окружному суді, а потім, до виходу на пенсію (1890), мировим суддею в Лубенському повіті. Робота в судах дала йому змогу глибоко вивчити народну культуру й побут. На пенсії В. Милорадович цілком присвятив себе етнографії і фольклористиці.
Перша публікація “Весільні пісні в Лубенському повіті Полтавської губернії” вийшла друком 1890 р. Вона містила 259 весільних пісень із докладною їх паспортизацією. 1895 р. “Киевская старина” надрукувала праці “Робітничі пісні Лубенського повіту Полтавської губернії, зібрані в 1890 – 93 рр.” та “Історична пісня”. В Харкові вийшла збірка “Народні обряди та пісні Лубенського повіту Полтавської губернії” (1897). У праці “Народна медицина в Лубенському повіті Полтавської губернії” (1900) автор не обмежився лише описом народних засобів лікування, а спробував з’ясувати такі питання, як народні уявлення про походження хвороб, вплив релігії на народне лікування тощо. Цікавий нарис ученого з демонології “Українська відьма” (1901) є логічним продовженням “Заміток про малоруську демонологію” (1899). Фундаментальною працею В. Милорадовича є “Життя-буття лубенського селянина” (1902). Тут описується матеріальна культура жителів Лубенщини, зокрема надвірні будови, зовнішні стіни хати та її внутрішнє розташування, хатні прикмети, обряди при накладанні стелі та входинах, прикмети на новосіллі, свята, звичаї, одяг тощо. В “Киевской старине” вийшли друком праці краєзнавця “Середня Лубенщина” (1903) й “Степова Лубенщина” (1904).
В. Милорадович – автор ряду статей з теоретичних проблем фольклору, численних етнографічних досліджень. Деякі збірки (“Вечірні та любовні пісні Лубенського повіту Полтавської губернії”, “Веснянки та петрівки Лубенського повіту Полтавської губернії…”) були заборонені цензурою за популяризацію українського побуту. У своїй роботі вчений послуговувався працями Даля, Сумцова, Чубинського, Тейлора та ін. За збірку “Казки і оповідання, записані в Лубенщині” нагороджений срібною медаллю Російського географічного товариства (1899). Писав вірші, перекладав поезію.
Літ.: Сумцов М. Діячі українського фольклору. X., 1910; Горленко В. Ф. В. П. Милорадович // Нар. творчість та етнографія. 1966. № 2.
С. Мотовиловець
Related posts:
- КАПНІСТ ВАСИЛЬ КАПНІСТ ВАСИЛЬ (23.02.1758, с. Велика Обухівка, тепер Миргородського р-ну Полтавської обл. – 09.11.1823, с. Кибинці, тепер Миргородського р-ну Полтавської обл., похований у Великій Обухівці) – поет і громадський діяч, член Російської Академії (з 1785). Дід був родом із Греції; боровся проти турецької навали й змушений назавжди залишити батьківщину. Батько – сотник Слобідського полку, згодом полковник […]...
- ГОГОЛЬ ВАСИЛЬ ГОГОЛЬ ВАСИЛЬ (Гоголь-Яновський; 1777, х. Купчинський, тепер у складі с. Гоголевого Шишацького р-ну Полтавської обл. – квітень 1825, с. Кибинці, тепер Миргородського р-ну, тієї ж обл.; похований у Гоголевому) – письменник. Батько М. Гоголя. Народився в сім’ї миргородського полкового писаря, що належала до поміщицького стану. Навчався в Полтавській духовній семінарії. Служив на поштамті. 1805 р. […]...
- ДМИТРЕНКО ВАСИЛЬ ДМИТРЕНКО ВАСИЛЬ (рр. нар. і см. невід.) – актор і режисер середини XIX ст. Автор популярного водевілю “Куммірошник, або Сатана в бочці”. Біографічних відомостей про нього дуже мало. У 40-х роках XIX ст. був режисером у кріпацькому театрі В. Хорвата (с. Головчине на Харківщині), який давав вистави українських п’єс і в Харкові. З березня 1850 […]...
- КИБАЛЬЧИЧ НАДІЯ КИБАЛЬЧИЧ НАДІЯ (псевд. і крипт. – Наталка-Полтавка, Н. Симонівна, М. К, Н. К. та ін.; вересень 1857, с. Заріг, тепер Оржицького р-ну Полтавської обл. – 04.12.1918, м. Лубни, тепер Полтавської обл.) – письменниця. Дочка українського етнографа й фольклориста Номиса (М. Т. Симонова) і мати поетки Н. К. Кибальчич. Племінниця Ганни Барвінок і В. М. Білозерського. […]...
- Василь Симоненко – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Васил. Симоненк. народився 8 січня 1935 року в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Важке дитинство не перешкодило йому бути найкращим учнем у школі. Він завжди хотів багато читати, рано усвідомив себе поетом. Закінчив факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка, працював у редакціях газет. Збірка “Тиша і грім” (1962) – єдина, яка побачила світ […]...
- Василь Барка У нього неквапна хода і задумливий погляд, спрямований у далину і водночас ніби в самого у себе, живе аж надто скромно, аскетично й усамітнено, навіть на зустріч із земляками, що приїздять у Глен Спей (а це українське поселення неподалік Нью-Йорка), приходить не завжди. Той погляд несе в собі тепле світло, той погляд продовжує жадібно вбирати […]...
- МОВА ВАСИЛЬ МОВА ВАСИЛЬ (псевд. – Лиманський; 13.01.1842, х. Солодкий Лиман, тепер Каневського р-ну Краснодарського краю – 13.06.1891, Катеринодар, тепер Краснодар) – письменник, педагог, лексикограф, перекладач. Син сотника Чорноморського козацького війська. Навчався у військовій гімназії в Катеринодарі та в Харківському університеті. Працював учителем словесності на Кубані, судовим слідчим і мировим суддею (дві останні посади дали змогу зібрати […]...
- САМА Ж ГОСПОДАРКА НА КОЛІЇ ДОРІГ – ВАСИЛЬ CИMOНEНKO – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Василь Симоненко (1935-1963) народився в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині в селянській родині. Тут малий Василько вчився розуміти добро і зло, поважати людину праці. Ріс хлопчина без батька. Дитинство і юність припали на воєнні та післявоєнні роки. Ще в школі він почав складати вірші. Василь Симоненко рано пішов з життя, але залишилися його прекрасна […]...
- “Тут я почну зажинок…”(Василь Симоненко) – Василь Симоненко (1935-1963) – Українська література другої половини XX століття Не шукаю до тебе ні стежки, ні броду – ти у грудях моїх, у чолі і в руках. Упаду я зорею, мій вічний народе, на трагічний і довгий Чумацький твій шлях. (Василь Симоненко) Багатьом талановитим українцям доля відвела обмаль часу на землі. Тарас Шевченко, Борис Грінченко, Василь Стус прожили тільки 47 років, Леся Українка – […]...
- Василь Симоненко – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 року в селянській сім’ї в селі Біївцях Лубенського району на Полтавщині. Дитинство, що припало на роки війни, було трудним і голодним. Батько кинув сім’ю, і Василя виростила мати Ганна Федорівна. Писати вірші він почав ще у шкільні роки, вміщуючи їх у шкільній стіннівці. 1952 року В. Симоненко вступив […]...
- НАША МОВА – ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО (1945) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Кожне слово Нашої мови Проспіване у Пісні Тож пісенними словами З побратимами У товаристві розмовляємо Кожне слово Нашої мови Записане у Літописі Тож хай знають вороги Якими словами На самоті мовчимо З літературознавчих джерел Про рідну мову, її значення написано багато віршів. Але цей – особливий. Це вільна розмова душі. Не треба доводити, яка гарна […]...
- САМ ЗА ДЕРЕВОМ – ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ З-за дерева узнаю, що я вже не я, А дощ за деревом. Тепер мої вівці пасуться без мене. А я стою за деревом і думаю, як же мені бути, Щоб про мене люди знали тепер – коли я е дощ? Бо дощ тільки тоді є дощем, коли в довге волосся Вплітає соняшники, Бо тільки тоді […]...
- ДОМАНИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ ДОМАНИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ (псевд. – Вітер, Василь Потребитель, Звенигородець, Колодянин, Колодянський; 19.03.1877, с. Колодисте, тепер Тальнівського р-ну Черкаської обл. – 11.09.1910, м. Аркашон у Франції, похований у с. Колодистому) – письменник, учений-філолог, історик, бібліограф, фольклорист, етнограф, археолог, перекладач, редактор, видавець. Народився в сім’ї священика. Навчався в київській гімназії, закінчив історико-філологічний факультет Київського університету (1900). Вчителював. Працював […]...
- Василь Симоненко – ГРУДОЧКА ЗЕМЛІ Ще в дитинстві я ходив у трави, В гомінливі, трепетні ліси, Де дуби мовчали величаво У краплинах ранньої роси. Бігла стежка вдалеч і губилась, А мені у безтурботні дні Назавжди, навіки полюбились Ніжні і замріяні пісні. В них дзвеніло щастя непочате, Радість невимовна і жива, Коли їх виводили дівчата, Як ішли у поле на жнива. […]...
- Короткий переказ – Наша мова – ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ – МИ – УКРАЇНЦІ ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ Кожне слово Нашої мови Проспіване у Пісні Тож пісенними словами З побратимами У товаристві розмовляємо Кожне слово Нашої мови записане у Літописі Тож хай знають вороги Якими словами На самоті мовчимо Коментар Про рідну мову, її значення написано багато віршів. Але цей – особливий. Це вільний вірш, верлібр, не обмежений римами, не обтяжений […]...
- Місто – ВАСИЛЬ СЛАПЧУК – скорочено Хати за руки побралися, З села не випускають, Школа посередині, як подоляночка. Усім класом сонце зустрічали. Вперше закурив, не криючись, Як матір на вальс запросив – зніяковіла, Злякалася, коли руку після танцю відпустив,- Тепер уже назавжди, Хоча й музика не переставала. Провела до зупинки, перевзувся з чобіт у черевики.. Шнурівки зав’язуючи, у бік міста вклонився, […]...
- Василь Земляк (1923 – 1977) Творчість Василя Земляка практично з перших його серйозних кроків у літературі привернула до себе увагу, а після появи “Лебединої зграї” (перша публікація: Дніпро. 1971. №№ 1-3) письменник на тривалий час став об’єктом дискусій про українську прозу 70-х років, хоча спершу критика була не вельми одностайною в оцінці цього роману. Та все ж […]...
- ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК (нар. 1956 р.) – ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Василь Герасим’юк Василь Герасим’юк вважається одним із найоригінальніших сучасних українських поетів. Його поезії мають глибокий прихований філософський смисл, сповнені міфологічних образів, на зразок світового дерева, води, вогню, повітря, землі тощо. Не є винятком і вірш “Чоловічий танець”, з яким ви познайомитеся зараз. ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, […]...
- ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ (1918-1970) ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 р. в селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (за тогочасним адміністративно-територіальним поділом – Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині. Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр у поміщицьких економіях та заможних селянських господарствах. Брав участь у керівництві […]...
- ЛІРИК – МИСЛИТЕЛЬ (Василь Пачовський) (12 січня 1878 – 5 квітня 1942) Ключ до поетичного світогляду Василя Пачовського знаходимо в його невеликій статті, написаній 1907 року; в ній віддзеркалюються також взаємини її автора і громадянства. Маю на увазі статтю “Поезія переломової хвилі”: про збірку поезій Миколи Філянського. Супроти холодного, почасти навіть ворожого відгуку тодішньої критики на збірку, пройняту релігійними мотивами. […]...
- ЗАГОРОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ЗАГОРОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ (р нар. невід. – 1580) – давньоукраїнський письменник. Був королівським шляхтичем і збирачем податків на Волині, пізніше – брацлавським каштеляном. Брав участь у боротьбі проти татар, 1576 р. потрапив до них у полон і помер в Орді. Автор твору “Духовного заповіту”, що йото можна віднести до жанру історико-мемуарної прози, традиції якої у давньоукраїнській […]...
- Письменники української діаспори (Василь Барка) Ім’я Василя Барки – видатного українського письменника, що проживає далеко за межами рідної землі (США), про твори якого в діаспорі написано багато критичних та літературознавчих досліджень, для нас, українців на Україні, щойно відкривається. Нам не доводилось читати ні його прозових речей, ні поетичних творів, ні, тим паче, філософських праць релігійної тематики. Але нинішні можливості ліквідації […]...
- Віра в перемогу нового світу – за поезією В. Чумака – В. Еллана-Блакитного – 11 клас – ВАСИЛЬ ЧУМАК – ВАСИЛЬ ЕЛЛАН-БЛАКИТНИЙ – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Василь Чумак є одним із найцікавіших ліриків революційної доби. Поет з надзвичайною свіжістю почуттів передав визвольний порив і радість боротьби за національне і соціальне оздоровлення суспільства. Дмитро Павличко писав, що книжка “Заспів”, яка належить перу Василя Чумака, засвідчує поета не просто першорядного, а видатного. Ця книжка побачила світ вже після трагічної загибелі автора. Василь Чумак […]...
- ВАСИЛЬ СТУС. ЯК ДОБРЕ ТЕ, ЩО СМЕРТІ НЕ БОЮСЬ Я. О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ – ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА √ Василь Семенович Стус (6 січня 1938 р., Рахнівка, Вінницька обл. – 4 вересня 1985 р., табір в Пермській обл.) – поет-шістдесятник, прозаїк, перекладач, літературознавець, правозахисник. За свої національні переконання був засуджений на 12 років позбавлення волі. √ Літературна манера В. Стуса: – прийоми віршування розмаїті, зустрічається і верлібр, і “фольклорні” стилізації; – застосування асонансів […]...
- “Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ”(Василь Симоненко) – Василь Симоненко (1935-1963) – Українська література другої половини XX століття У літературі Василеві Симоненкові судилося працювати менше, ніж п’ять років, проте він встиг увічнити своє ім’я. Як і Григір Тютюнник, Василь Симоненко добре знав і художньо відтворював умови життя, прагнення і сподівання народу. Він гостро переймався його бідами, невлаштованістю, беззахисністю перед бюрократами. Животрепетні, актуальні, викривальні поезії “Баба Онися”, “Дід умер”, “Дума про щастя”, “Жорна”, “Злодій”, […]...
- НАША МОВА – ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО Народився 1945 р. – Тепло поетичного слова Василя Голобородька – Світло української поезії Кожне слово Нашої мови Проспіване у Пісні Тож пісенними словами З побратимами У товаристві розмовляємо Кожне слово Нашої мови Записане у Літописі Тож хай знають вороги Якими словами На самоті мовчимо Перша строфа Друга строфа Коментар Кожне слово Кожне слово Мова в усіх проявах Нашої мови Нашої мови (усна та писемна), Проспіване у Пісні Записане […]...
- ВАСИЛЬ СТЕФАНИК. НОВИНА. КАМІННИЙ ХРЕСТ – ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. – 30-х рр. XX ст √ Василь Семенович Стефаник (14 травня 1871 р., Русів – 7 грудня 1936 р., Русів) – майстер експресіоністичної новели, громадський діяч, політик. ! “Як коротко, сильно і страшно пише ця людина” (Максим Горький). – Соціально-психологічна Новела “Новина” (1899) базується на реальних подіях, що мали місце у голодному 1898 році в селі Трійці. Отже, тема – […]...
- Василь Стус – незламний лицар правди і свободи – 11 клас – ВАСИЛЬ СТУС – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів XX століття. Це була Людина з великої літери, яка відважно й самозречено виступала за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей, за національну гідність і самосвідомість народу. Поезія Василя Стуса – це складний філософський світ осмислення дійсності, прагнення до розкріпачення […]...
- Князь Василь (Війна і мир) Князь Василь “Війна і мир” – глава сім’ї Курагіних, він з’являється в романі з перших сторінок. Його цінності і моральні принципи стали моральною основою виховання трьох дітей. Він брехливий, хитрий, нечистий на руку, зарозумілий. Князь цінує потрібні знайомства, які можуть принести вигоду і не водить дружбу з тими, хто не має впливу і хорошого капіталу. […]...
- Роль пісні в житті українського народу – I варіант – Найкращі учнівські твори – Твір В житті українського народу пісні займають окреме місце. Українські пісні надзвичайно мелодійні, в них поєднується пісенність української мови та чарівність мелодії. Українські народні пісні складалися протягом багатьох століть. Вони розповідають про цілі епохи в історії українського народу. В них йде мова і про мужніх завзятих козаків, які боронили українські землі від загарбників, і про тяжкі […]...
- Василь Стефаник: життя й творчість. Новаторство письменника Мета (формувати компетентності): Предметні (знати основні віхи життєвого й творчого шляху письменника; коментувати зміст новели “Камінний хрест” як модерністського твору; пояснювати сюжетно-композиційні особливості, емоційно напружений драматизм ситуації; характеризувати образ головного героя Івана Дідуха; розкривати історичну основу новели; пояснювати багатозначність символіки камінного хреста, горба, прізвища головного героя); Ключові (установлювати причинно – наслідкові зв’язки між подіями в […]...
- Василь Симоненко. Поезії План 1. Життєвий та творчий шлях письменника 2. Новаторство Симоменкової поезії 3. Патріотична лірика 4. Сатиричні поезії В. Симоненка 5. Духовна краса і велич простої людини в поезії В. Симоненка 6. Краса і щирість почуттів в інтимній ліриці В. Симоненка Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і […]...
- “Буду свій світ різьбити, як камінь” (Василь Стефаник) – Василь Стефаник (1871 – 1936) – Українська література 10-х років Перші новели Стефаника вразили читача своєю правдою, а критиків – новаторством. “Йому не довелось шукати навмання дороги, як Федьковичеві,- зазначала Леся Українка,- ні боротись за своє літературне існування, як Кобилянській. Чи то яскравість таланту, чи приступність сюжетів зробили його одразу популярним. Він досконало володіє формою і має подиву гідний смак у доборі своїх творчих засобів. […]...
- ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ – Василь Герасим’юк (нар. 1956) – Творчість сучасних поетів – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься на цій землі Древнє чоловіче коло, Як тяжко зчеплені чоловічі руки, Як тяжко почати і зупинити Цей танець. Хоч раз Ти стань у це найтісніше коло, Обхопивши руками плечі двох побратимів, Мертво стиснувши долоні інших, І тоді в заповітному колі Ти […]...
- Улас Самчук і Василь Барка Кінець 20-х – початок 30-х років ХХ ст. ознаменувався для України, яка була тоді в складі СРСР – найстрашнішого, мабуть, прикладу тоталітарної держави в історії, приходом тяжких, дуже тяжких часів. За підрахунками Юрія Лавріненка, одного з небагатьох діячів національного відродження, якому вдалося вижити і під час Другої світової війни виїхати на Захід, в УРСР у […]...
- ДОВГОВИЧ ВАСИЛЬ ДОВГОВИЧ ВАСИЛЬ (спр. – Довганич; березень 1783, с. Золотареве, тепер Хустського р-ну Закарпатської обл. – 13.12.1849, Хуст) – письменник, філософ, фольклорист, чл.-кор. Угорської АН (з 1831). Народився в селянській сім’ї. Початкову освіту здобув в елементарній школі Хуста та латинській школі в Сигеті. Продовжував навчання у богословських семінаріях Великого Варадина (нині Арад у Румунії), Трнави (Словаччина) […]...
- Василь Стефаник – ЛЮБИВ СВОЮ ДОРОГУ (14 травня 1871 – 7 грудня 1936) Одного разу, розповідають, Василь Стефаник з цікавістю і подивом запитав письменника Гната Хоткевича, автора великих прозових творів: – Я не розумію, як ви можете так багато і так легко писати? Хоткевич відповів: – Бачите, така вже несправедливість на цьому світі. Вам досить написати кілька сторінок, щоб сказали, що […]...
- ВАСИЛЬ СЛАПЧУК Провідною рисою цього поета є його органічність, природність. В. Слапчук – уже зрілий поет, тому тяжіє до циклів, складноструктурованих поетичних полотен. У своєму доробку має вінки сонетів, причому версифікаційно бездоганні, які сьогодні не часто зустрінеш і у міських рафінованих естетів. Лірика В. Слапчука виразно філософічна, глибоко закорінена в українському фольклорі. В інтонаціях його поезій постійно […]...
- ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ – КОСТЯНТИН ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ – КОСТЯНТИН (бл. 1526, Турів? – 23.02.1608, Острог?) – видатний політичний і культурний діяч, меценат. Належав до знатного аристократичного роду. Син князя Костянтина Івановича Острозького та Олександри Слуцької. Виховувався й здобував освіту у “домоначальному граді” Острозі. Володіння великими маєтностями на Правобережній Україні й Галичині та знатне походження дали йому змогу відігравати впродовж тривалого […]...
- ТЕПЛІ СЛОВА – ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО (Народився 1945 р.) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Співаймо пісні про кохання, Щоб не вмерло слово “Дунай”, Гуляймо весілля своїм дітям, Щоб не вмерло слово “коровай”, Розповідаймо казки своїм онукам, Щоб не вмерло слово “Змій”, Наповнюймо Цей холодний всесвіт Теплими словами нашої мови, Які народжуються разом із диханням. 1. Ліричний герой вірша “Теплі слова” закликає “Співаймо пісні про кохання, щоб не вмерло слово” […]...