Мілінда-Паньхо. Переклад П. Ріттера – БУДДІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Немає постійної тотожності в однієї й тієї ж особи.

Цар Мілінда спитав:

– Преподобний Нагасено! Той, хто постає, чи той самий він, чи інший?

Преподобний відповів:

– Ні, він не той самий і не інший.

– З’ясуй це порівнянням.

– Як ти гадаєш, великий царю, коли тепер ти дорослий, то хіба ти той самий, що був тоді, коли був ніжним хлопчиком чи дитинчам, що дригає ніжками?

– Ні, преподобний, я був один, коли був ніжним хлопчиком чи дитинчам, що дригає ніжками, і інший тепер, коли дорослий я.

– А коли так, великий царю, немає в тебе ні матері, ні батька, ні вчителя, ні навчання, ні виховання, ні мудрості. Адже, великий царю, хіба мати зародка є інша, ніж мати дитини й дорослої людини? Хіба той, що вчився, є іншим, коли вже навчився? Хіба той, що зробив злочин, є іншим, коли йому за це відтято руки й ноги?

– Ні, преподобний, але що ти мені скажеш?

Преподобний мовив:

– Великий царю, я й сам був колись ніжним хлопчиком, був дитинчам, що дригає ніжками, а тепер я доросла людина. Через зв’язок із тілом всі ці стани складають єдність.

– З’ясуй це, навівши якесь порівняння.

– Великий царю, коли людина запалить світильник, хіба не горітиме він цілу ніч?

– Так, преподобний, горітиме.

– Як же так, великий царю, хіба полум’я на початку ночі буде тим самим, що й опівночі?

– Ні, преподобний.

– Хіба полум’я опівночі буде тим самим, що й наприкінці її?

– Ні, преподобний.

– А хіба, великий царю, на початку ночі був один світильник, опівночі інший, а наприкінці ночі ще інший?

– Ні, преподобний.

– Отже, великий царю, така сама й безперервність явищ. Одне народжується, інше зникає; виникає ні попереднє, ні наступне; тому й людина не є ні тим самим, ні іншим; так виникає безперервність явищ.

– Ще раз з’ясуй це, навівши якесь порівняння.

– Великий царю, коли свіже молоко згодом перетворюється на вершки, а вершки на масло, а масло на топлене масло, хіба можливо, великий царю, все чітко відокремити?

– Ні, преподобний, все це виникає через безперервний зв’язок.

– Отак, великий царю, виникає і послідовність явищ. Одне народжується, інше зникає; не виникає ні попереднє, ні наступне; тому й людина не є ні тим самим, ні іншим; так доходить вона останнього ступеня свідомості.

– Ти мудрий, о Нагасено!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Мілінда-Паньхо. Переклад П. Ріттера – БУДДІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА