Мікроархітектура NetBurst

Мікроархітектура NetBurst прийшла на зміну мікроархітектурі Р6. На її основі було створено низку процесорів Pentium 4, перші з яких з’явилися на світ в кінці 2000 р

Основною перешкодою в подальшому підвищенні продуктивності процесорів мікроархітектури Рб при тодішньому рівні технології в 0,18 мкм було число схемотехнічних елементів в одному щаблі 12-ступен-чатого конвеєра. Щодо велика довжина ступені призводила до того, що гранична частота, з якою міг працювати такий конвеєр, знаходилася в районі 1,1 + 1,2 ГГц. Передбачаючи цю ситуацію, фахівці фірми Intel заздалегідь приступили до проектування процесора з новою мікроархітектурою, основу якої склав 20-ступінчастий конвеєр. Оскільки число схемотехнічних елементів в одному щаблі конвеєра істотно зменшувалося, це дозволяло підвищити тактову частоту роботи процесора. При проектуванні процесора планувалося, що основним його додатком були б завдання з мінімальним числом розгалужень, серед яких основне місце займали б додатки, безпосередньо пов’язані з Internet. Звідси і гучна назва мікроархітектури, яке можна перекласти як “мережевий вибух”.

В основу мікроархітектури NetBurst увійшли всі пер-перспективні напрацювання, що застосовувалися раніше в архітектурі процесорів сімейства Рб, а також були розроблені і нові архітектурні рішення.

NetBurst була покладена в основу мікропроцесорів сьомого покоління Pentium 4, Pentium D, Celeron і Xeon. Перші процесори архітектури NetBurst були анонсовані 20 листопада 2000, а 8 серпня 2007 компанія Intel оголосила про початок дії програми зі зняття з виробництва всіх процесорів цієї архітектури. Їм на зміну прийшли двоядерні процесори сімейства Core 2 Duo.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Мікроархітектура NetBurst