МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ. Я (РОМАНТИКА) – ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. – 30-х рр. XX ст

√ Микола Хвильовий (справжнє ім’я Микола Григорович Фітільов, 13 грудня 1893 р., с. Тростянець, Харківщина – 13 травня 1933 р., м. Харків) – прозаїк, поет, публіцист, основоположник української прози XX ст., організатор і головний ідейний трибун українського Відродження, лідер цілого літературного покоління.

√ Поетичні збірки “Молодість”, “Досвітні огні”, прозова збірка “Сині етюди” (1922 р., Започаткувала нову прозу), збірка прозових творів – новел та оповідань – “Осінь” (1924 р., Закріпила”Школу Хвильового” і стиль, названий письменником “романтикою вітаїзму”).

! Прозові збірки потрапили під шквал критики. Письменника було звинувачено в підриві підвалин ленінізму, романи “Вальдшнепи” та “Іроїда” конфісковані після публікації перших частин.

√ Особливості творів М. Хвильового:

– герої постають не переможцями, а жертвами революції;

– проблема розбіжності мрії і дійсності; новели мають два часові плани: брудне сьогодення з його вадами і омріяне майбутнє (або незабутнє минуле).

– “Я (Романтика)” (1924 р., напрям – модернізм, течія – “романтика вітаїзму”; з експресіоністичними та імпресіоністичними елементами) – соціально-психологічна новела з філософським елементом, яка з’явилась у період, коли для письменника почали гаснути ідеали революції.

! Новела “Я (Романтика)” має присвяту “Цвітові яблуні” (мається на увазі новела М. Коцюбинського).

√ Тема: людське існування і проблема вибору в умовах революційних подій 20-х рр. XX ст. (Місцем дії Хвильовий обирає панський палац біля міста.)

Ідея: обгрунтування думки, що служіння абстрактній ідеї і сліпий фанатизм та вбивство можуть призвести до деградації особистості та знищення людського в людині.

√ Основні мотиви новели: роздвоєність (розтроєність) людської натури, протистояння добра і зла, любов матері, свобода вибору і обов’язок, жертовність, чекіст – також людина.

√ Композиція: ліричний вступ і 3 частини, які відтворюють відповідно три різні ситуації на фронті й три різні душевні стани ліричного героя.

√ Сюжет не чіткий, оскільки новела має виразний імпресіоністичний характер, події передаються найчастіше через рух почуттів і переживань Я (Романтики).

√ Образна система новели:

Люди: “Я (Романтика)”, Доктор Тагабат, Дегенерат, Андрюша, матір Я (Марія), черниці;

Природа: ніч, узлісся, далекий туман, тихі озера, полин;

Явища і предмети: револьвер, колишній панський палац на горі.

√ Образи-символи.

Я (Романтика): роздвоєння людської душі, матеревбивство, боговбивця і фанатик;

Доктор-Тагабат, Дегенерат, Андрюша: символи різних сторін людської натури – ідеалів моралі окремої людини, жорстокості і слабосилості;

Загірна комуна: справедливе ідеальне суспільство;

Мати Марія: жертовність, материнська (божественна) любов, богоматір;

Черниці: символ Христа;

Я, Ігрек, Зет: безликість людини;

М’ята і полин: забуття і вічність.

√ Художні засоби: епітети, порівняння, символи, метафори, метонімії; риторичні фігури, інверсія тощо.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ. Я (РОМАНТИКА) – ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. – 30-х рр. XX ст