Микола Васильович Гоголь “Ревізор”. Творча історія п’єси. Образи чиновників – IІ семестр
Мета: формування предметних компетентностей: розширити знання учнів про творчість М. Гоголя; ознайомити зі змістом комедії письменника, її творчою історією, особливостями композиції, сюжету, образної системи; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; виховувати негативне ставлення до пристосування, хабарництва, нечесності, моральних вад; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в групі; інформаційної: розвивати навички роботи із джерелами інформації; загальнокультурної: виховувати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати кругозір школярів.
Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.
Основні терміни та поняття: драматичний твір, сюжет, композиція, образна система.
Міжпредметні зв’язки: історія, образотворче мистецтво.
Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору, кінофільму чи вистави.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слово вчителя
– Сміх – це зброя. Якщо ним правильно скористатися, то можна боротися з вадами суспільства і людей незгірш, ніж справжньою зброєю. Адже сміху боїться навіть той, хто вже нічого не боїться й не визнає ніяких законів. Наслідки свого сміху Гоголь відчув одразу ж після першої вистави “Ревізора”.
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ,
– Дайте визначення понять.
Драматичний твір, гумор, іронія, комедія, сатира.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
Слово вчителя
– Традиційно вважається, що сюжет для комедії “Ревізор” Гоголю підказав приятель О. Пушкін, але є й інші версії. Наприклад, український письменник Г. Квітка-Основ’яненко розгнівався, бо був упевнений, що Гоголь використав сюжет написаної ним у 1827 році п’єси “Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе”, яка була відома в рукописному варіанті.
Свою комедию “Ревізор” Гоголь створив дуже швидко, за два місяці. Наприкінці 1835 року вона була готова. Гоголь в “Авторській сповіді” писав: “У “Ревізорі” я зважився зібрати в одну купу все погане в Росії, всі несправедливості <…> і разом посміятися над усім цим”. З авторського визнання випливає, що “Ревізор” – соціально-сатирична комедія.
Її постановка в Олександрівському театрі спричинила хвилю невдоволення з боку дворян, чиновников та купців. Гоголь був уражений звинуваченнями в тому, що він – ворог Росії і що він обмовив її в комедії. Погана гра акторів і загальне нерозуміння спонукають письменника виїхати за кордон, в Італію. Повідомляючи про це Погодіну, він пише з болем: “Письменник сучасний, письменник комічний, письменник звичаїв повинен подалі бути від своєї батьківщини. Пророку немає слави у вітчизні”.
2. Читання “Зауваження для панів акторів”
3. Евристична бесіда
– Звідки городничих дізнається про приїзд ревізора? (З листа Чмихова. Саме з цього листа ми дізнаємося, що за городничим, “як і за всяким, водяться грішки”.)
– Де відбуваються події п’єси?
– Яким ми уявляємо собі повітове містечко?
– Які порядки тут панують?
– Хто приніс звістку, що ревізор уже приїхав? (Добчинський і Бобчинський.)
– Чому так сильно боялися ревізора чиновники міста? (Усі вони брали хабарі, привласнювали державні кошти.)
– Яка, на вашу думку, фраза є зав’язкою комедії? (Репліка городничого: “…до нас їде ревізор”.)
Коментар учителя. Оригінальність автора полягала в тому, що експозиція в комедії з’являється після зав’язки. Зав’язкою п’єси є перша фраза городничего: “…до нас їде ревізор”, і тільки після цього ми поринаємо в атмосферу життя повітового міста, дізнаємося про тамтешні порядки і заняття місцевих чиновників.
– Розкрийте роль коментарів автора.
4. Колективна робота з текстом комедії
– Схарактеризуйте кожного з чиновників міста.
Прізвище чиновника, посада | Характеристика за текстом | Як виконує службу |
А. А. Сквозник-Дмухановський, городничий | “Хоч і хабарник, але поводиться солідно” | Бере хабарі й дозволяє брати іншим, привласнює державні кошти |
Л. Л. Хлопов, доглядач шкіл | Всього боїшся: всякий втручається | Наляканий безкінечними перевірками й доганами, тому страшенно їх боїться |
А. Ф. Ляпкін-Тяпкін, суддя | Людина, що прочитала 5 чи 6 книг, і тому вільнодумна | Більше цікавиться полюванням ніж судочинством, бере хабарі “хортенятами”, завжди напідпитку |
А. П. Земляника, попечитель богоугодних закладів | “Свиня в ярмолці” | Хворі одужують як мухи, дорогих ліків не вживають |
І. К. Шпекін, поштмейстер | Простосердна до наївності людина | Поштові справи занедбані, пошта не доходить, читає чужі листи |
Виновок. У п’єсі автор намагається максимально охопити всі сторони тогочасного життя та управління. Тут і судочинство, і освіта, і охорона здоров’я, і пошта, і соціальне забезпечення, і поліція. Такого всеохопного погляду на офіційний державоустрій російська література іще не знала. Для зображення своїх героїв автор використав такі прийоми, як гротеск (порівняння чиновників із тваринами.) та гіперболу (перебільшення Хлестакова про авторство та своє знайомство з міністрами).
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Знати зміст усієї п’єси, уміти переказувати, коментувати, виділяти головне та деталі.
2. Творче завдання. Дослідити етимологію промовистих прізвищ у п’єсі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)