Микола ТРУБЛАЇНІ

Давній приятель Миколи Трублаїні письменник Ярослав Гримайло говорив про нього як людину “…із серцем хлоп’яти, невтомною енергією витівника, чулою душею батька, щирістю відданого друга, проникливим розумом вихователя і спостережливим оком письменника”. Йому судилося прожити лише тридцять чотири роки…

Микола Трублаїні (Микола Петрович Трублаєвський) – журналіст, письменник, педагог і мандрівник. Народився на Вінниччині. Батько його був лісорубом, а мати – сільською вчителькою. У 1915 р. Микола вступає до Немирівської гімназії, але не довчився там – тікає на фронт (ішла Перша світова війна). Однак намір не вдався: хлопчик зірвався з підніжки вагона й сильно пошкодив ногу.

У сімнадцять років юнак починає співпрацювати з вінницькою міською газетою, пише про життя на селі, і його посилають на Всеукраїнські курси журналістики у Харків, тодішню столицю України.

А потім – мандрівки, втілення дитячих мрій. Матрос на тропічному рейсі криголама “Літке”, на якому проплив від Севастополя до Владивостока; арктичний рейс від Владивостока до острова Врангеля; мандрівка на криголамі “Сибіряков” до Землі Франца-Йосифа; подорожі до Карелії, на Кольський півострів, в Крим та на Кавказ…

Враження від мандрівок Микола Трублаїні змальовує в оповіданнях. Саме тоді він вирішує, що писатиме для дітей. І навіть організовує у Харкові перший у світі клуб юних дослідників Арктики і стає його капітаном.

Життя людей Півночі стало темою багатьох книг Трублаїні, зокрема першого його великого твору – повісті “Лахтак”.

У 1938 р. в дитячих часописах починає друкуватися його пригодницька повість “Шхуна “Колумб””.

Коли розпочалася Друга світова війна, Микола Трублаїні стає військовим кореспондентом. 4 жовтня 1941 р. машина з журналістами потрапила під ворожий вогонь. Поховано письменника біля залізничного насипу у братській могилі поблизу міста Ровеньки на Донбасі.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Микола ТРУБЛАЇНІ