Микола Куліш (1892 – 1937) – Літературний процес першої третини XX ст. (1900 – 1930)
Микола Гурович Куліш – драматург із світовою славою. Для українського театру він створив цілісну трагедійну форму, увів новітні жанри гумору і сатири, збагатив арсенал зображувально-виражальних засобів. У його творах – увесь спектр людських взаємин, позначений гуманістичним пафосом, намаганням говорити про загальнолюдські питання.
Наскрізний конфлікт драматургії М. Куліша – людина і час, складні колізії епохи. Увага драматурга зосереджена на трагічності чи трагікомічності існування штучно створеної радянської людини.
М. Куліш переконаний: немає на світі таких ідей, які б дорівнялися вартості людського життя.
Біографічні відомості
– 6 грудня 1892 р. – народився в с. Чаплинка на Херсонщині в селянській родині.
– 1909 р.- закінчив чотирикласну школу, вступив до 5-го класу приватної гімназії.
– 1914 р. – вступив до Новоросійського (Одеського) університету на історико-філологічний факультет.
– Роки Першої світової війни – школа прапорщиків, фронт, поранення, служба у штабі.
– 1917 р. – перейшов у революційний табір, працював у полковому комітеті.
– Після громадянської війни М. Куліш працює на ниві освіти.
– 1924 р. – п’єса “97” (розпочав в Олешках, завершив в Одесі) має реальну основу – голод 20-х років в Україні.
– Переїзд до Харкова.
– Сатирична комедія “Отак загинув Гуска” (висміюється переродження деяких революціонерів, намагання побудувати соціалізм “командним методом”).
– 1926 р. – комедія “Хулій Хурина” (висвітлює негативізм чиношанування, хабарництва, бюрократії).
– 1926 р. – комедія “Зона” (перероблено під назвою “Закут” у 1929 р.): показана моральна деградація комуніста, автор передбачив загибель свою і своїх однодумців.
– Січень 1927 р. – був обраний президентом ВАПЛІТЕ.
– 1927 р. – поява комедії “Народний Малахій”.
– 1929 р. – комедія “Мина Мазайло” (проблема: “міщанство і українізація”).
– Драма “Патетична соната” (про болісний пошук Україною своєї долі на роздоріжжях історії).
– 1932 р. – “Вічний бунт”.
‘- 1933 р. – драми “Прощай, село”, “Маклена Граса”.
– Між 27 жовтня і 4 листопада 1937 р. – розстріляно в Карелії.
“Мина Мазайло”
(1929 р. – видана окремою книжкою)
Жанр: Куліш визначив п’єсу як сатиричну комедію, але у творі має місце трагічність становлення української мови й зацькованого народу, тому – Трагікомедія.
Тема (проблема): “міщанство і українізація”.
Основні персонажі: Мина Мазайло, Мокій, дядько Тарас, Мотрона Розторгуєва (тьотя Мотя), Рина, Уля Розсоха та ін.
Конфлікт політичний. Ставлення персонажів до мови лягло в основу конфлікту, що у творі розгортається у формі дискусій, які породжують комічні ситуації, визначають Основні сюжетні лінії: Мина – Мокій, Уля – Мокій, тьотя Мотя – дядько Тарас та ін.
Особливості сюжету
В основу твору покладено начебто анекдотичну історію про те, як харківський службовець “Донвугілля” з Н-ської вулиці Холодної Гори Мина Мазайло вирішив поміняти своє прізвище, у якому вбачав причину своїх життєвих і службових поразок, на престижніше – російське Мазєнін. Але суперечка з приводу цього факту поступово переходить у сімейну дискусію і виходять на рівень національної проблеми.
Ідея
Засобами гротеску і разючої сатири автор викриває суспільні антиукраїнські явища наприкінці 20-х років XX ст., висміює носіїв великодержавного шовінізму.
Особливості п’єси “Мина Мазайло”:
– драму не можна перекласти: втрачається обігрування українських і російських прізвищ;
– немає позитивних персонажів (навіть дядько Тарас половинчастий у своїх думках і вчинках, надто легко здає свої позиції; Мокій не патріот: українська мова цікавить його більше з наукової точки зору);
– у творі містяться досить прозорі натяки на облудність насильницької радянської українізації);
– фіаско для Мини можливе тільки в літературному творі, бо в той час більшовики підтримували перевертнів.
Стислий переказ твору
Дійові особи:
Мина Мазайло – харківський службовець середніх літ
Лина (Килина) – його дружина
Рина (Мокрина) – їхня дочка
Мокій – їхній син
Уля – подруга Рини
Тьотя Мотя – сестра Мини з Курська
Тарас Мазайло – дядько Мини з Києва
Баронова-Козино – вчителька “правильних проізношеній” російської мови Тертика, Губа, Аренський – комсомольці, друзі Мокія.
Дія відбувається в домі Мини Мазайла на Н-ській вулиці, 27, Холодної Гори м. Харкова, у тридцяті роки XX ст., у період найбільшого поширення українізації.
Перша дія
Рина розповідає Улі, що “Мокій збожеволів од своєї укрмови”, вірші пише українською, а батько, навпаки, хоче їхнє малоросійське прізвище змінити і підшукує собі вчительку, яка б навчила його правильної російської вимови. Рина з матір’ю кличуть у гості тьотю Мотю з Курська – на допомогу. А до Улі Рина звертається з проханням закохати в себе її брата Мокія, який вже “збожеволів від укрмови”.
Мина скаржиться на своє прізвище, через яке, на його думку, усі життєві негаразди. У загсі йому сказали, що прізвище змінити можна, учительку “правільних проізношеній” він вже знайшов – Баронову-Козино. А Мокію, якщо той буде пручатися, виб’є “з голови дур український”. Тим часом Мокій розповідає Улі, що мріє до свого прізвища додати загублену половинку – Квач.
Друга Дія
Від Баронової-Козино Мокій дізнається, що батько міняє прізвище, і в гніві зрікається його, а Улі скаржиться на самотність у власній родині. Зворушена Уля дозволяє себе “українізувати”.
Поки Баронова-Козино навчає Мину, Мокій голосно розучує з Улею народну пісню. Навчання закінчується сваркою батька з сином, яка припиняється через приїзд тьоті Моті. Гостя здивована, що на вокзалі написано: “Харків” – “іспортілі город”. Трохи згодом приїздить дядько Тарас з Києва, який у свою чергу дивується, що ніхто на вулицях не розуміє української мови.
Третя дія
У родині тривають суперечки: Мокій свариться з дядьком і обзиває його шовіністом, тьотя Мотя з дядьком Тарасом “ділять” Гоголя. Тьотя Мотя викликала Мокія на дискусію з приводу зміни прізвища, а той запросив ще й комсомольців. Дискусія розпочалася з питання, чи існують взагалі українці як нація, перетворилася на сварку, а скінчилася тим, що тьотя Мотя, дядько Тарас і Рина пропонують варіанти прізвищ. Дядько підбирає щось схоже на прізвища гетьманів, але Мина погоджується на варіант Рини – Мазєнін.
Четверта дія
Уля розповідає Рині, що Мокій зізнався їй у коханні. Рина наполягає, щоб Уля поставила Мокія перед вибором: або вона їде жити в Одесу до тітки, або він погоджується змінити прізвище. Про свій переїзд Уля Мокію сказала, а от образити юнака, у якого закохалася, не змогла й мовчки вийшла.
З’являється Мазайло з газетою, у якій є публікація про заміну його прізвища на Мазєнін. Тьотя, Мазайлиха, Рина радіють, дядько Тарас обзиває себе дурнем.
Через деякий час з’являються комсомольці і Уля. Вони принесли газету “Комсомолець України”, у якій опублікований наказ про звільнення “з посади… за систематичний і зловмисний опір українізації службовця М. М. Мазайло-Мазєнін”.
Тест № 36
1. Якою п’єсою М. Куліш вперше зарекомендував себе як драматург?
А “Комуна в степах”; В “Патетична соната”;
Б “Мина Мазайло”; Г “97”.
2. У якому творі М. Куліш висміює революціонерів-“переродженців”, які намагаються побудувати соціалізм “командним способом”?
А “Отак загинув Гуска”; В “Мина Мазайло”;
Б “Народний Малахій”; Г “Хулій Хурина”.
3. Зазначте, з яким театром найтісніше пов’язана діяльність М. Куліша-драматурга.
А Київським театром Миколи Садовського;
Б “Березолем”;
В Київським театром ім. Івана Франка;
Г українським театром корифеїв.
4. Які реальні події покладені в основу п’єси “97”?
А Голод 1932 – 1933 рр.;
Б голод 20-х років XX ст.;
В події Першої світової війни;
Г події резолюції 1917 р.
5. Яку організацію очолював М. Куліш в харківський період свого життя?
А ВАПЛІТЕ;
Б “Молодняк”;
В “Плуг”;
Г ВУСПП.
6. “Міщанство і українізація” – це, за визначенням М. Куліша, тема твору:
А “Маклена Граса”;
Б “Хулій Хурина”;
В “Мина Мазайло”;
Г “Прощай, село!”;
Д “Патетична соната”.
7. Який із названих творів М. Куліша не можна перекласти іншими мовами?
А “97”;
Б “Патетична соната”:
В “Мина Мазайло”;
Г “Маклена Граса”;
Д “Народний Малахій”.
8. До якого жанру М. Куліш відніс свій твір “Мина Мазайло”?
А Трагікомедія;
Б сатирична комедія;
В трагедія;
Г психологічна драма;
Д мелодрама.
9. Хто з персонажів п’єси “Мина Мазайло” виступає основним опонентом войовничого міщанства?
А Мина Мазайло;
Б Рина;
В Уля;
Г Мокій;
Д Дядько Тарас.
10. Яка сюжетна колізія є фіналом п’єси “Мина Мазайло”.?
А Уля, покохавши Мокія, вимушена виїхати до Одеси;
Б поява у газеті інформації про звільнення Мини з посади “за систематичний і зловмисний опір українізації”;
В нагородження Мини орденом “за систематичну підтримку українізації”;
Г нагородження Мини “за систематичний і зловмисний опір українізації”;
Д дискусія між дядьком Тарасом і гостею з Курська.
11. Розмістіть етапи життя і творчості М. Куліша в правильному порядку.
А М. Куліш – голова міського виконкому (Олешки) ради робітничих,
Селянських і червоноармійських депутатів.
Б М. Куліш – президент “ВАПЛІТЕ”.
В Навчання в Одеській школі прапорщиків.
Г М. Куліш – організатор дитячих садків і шкіл.
Д Написання драми.
12. Установіть відповідність між назвою твору М. Куліша і роком
1 “Народний Малахій” А 1924 р.
2 “Маклена Граса” Б 1926 р.
3 “Вічний бунт” В 1927 р.
4 “97 ” Г 1932 р.
5 “Зона” Д 1933 р.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)