Мікени
Мікенська (ахейская) цивілізація (1600-1100 рр. До н. е.) є однією з найдавніших і найцікавіших цивілізацій, що існували коли-небудь на території сучасної Греції. Ця цивілізація зробила незаперечний вплив на подальший розвиток давньогрецької культури і займає особливе місце в літературі і міфології, в тому числі і в працях Гомера.
Одним з найбільших і найважливіших центрів мікенської цивілізації, безумовно, було древнє місто Мікени, від якого, власне, культура згодом і отримала свою назву. Тут же розміщувалася царська резиденція, а також усипальниці мікенських царів і їх наближених. В давньогрецькій міфології Мікени добре відомі як царство знаменитого Агамемнона, який очолив легендарну Троянську війну.
Руїни колись величних Мікен лежать приблизно в 90 км на північний захід від Афін в північно-східній частині Пелопоннесу поруч з маленькою однойменної сільцем і сьогодні є важливим археологічним та історичним пам’ятником.
Перші розкопки стародавніх Мікен були проведені ще в 1841 році грецьким археологом Кірріакісом Піттакісом. Саме тоді й були виявлені знамениті Левові ворота – монументальний вхід в акрополь, побудований з чотирьох величезних монолітних вапняних брил і отримав свою назву через величезну барельєфа із зображенням двох левів над входом. Левові ворота, а також фрагменти вражаючих кріпосних стін (їх ширина в деяких місцях досягала 17 м), зведених в так званій “циклопічної” кладці, непогано збереглися і навіть сьогодні, через понад три тисячі років, вражають своєю монументальністю.
Справжній же фурор справили археологічні роботи, що почалися вже в 1870-х роках під егідою Археологічного товариства Афін і керівництвом Генріха Шлімана. В ході розкопок (як на території фортеці, так і за її межами) було виявлено ряд поховань в шахтових і купольних гробницях з неймовірною кількістю всіляких похоронних дарів, серед яких особливо вражало величезну кількість різноманітних виробів з золота. Втім, величезний інтерес представляла і архітектура гробниць, прекрасно ілюструє майстерність древніх зодчих. Найкраще до наших днів, мабуть, збереглися, гробниці Клітемнестри і Атрея. Усипальниця ж останнього датується XIV століттям до н. е. і являє собою двокамерну гробницю з коридором-дромосом (довжина – 36 м, ширина – 6 м), провідним в купольное приміщення (де покоїлося тіло царя) з невеликим бічним приделом, в якому також було виявлено ряд поховань. Над входом в гробницю була встановлена??величезна 9-метрова кам’яна плита вагою приблизно близько 120 тонн. Яким чином древнім умільцям вдалося її встановити – до сих пір залишається загадкою. Гробниця Атрея, або Скарбниця Атрея, є найграндіознішою купольним спорудою того часу і одним з найважливіших архітектурних пам’яток мікенської цивілізації.
У наступні десятиліття археологи не раз поверталися до розкопок легендарних Мікен і виявили ще безліч різних споруд, серед яких і залишки розташованого на вершині пагорба палацового комплексу. У недавньому часу був розкопаний і так званий “нижнє місто”. Докладне вивчення результатів археологічних розкопок дозволило істотно відкрити завісу таємниці над загадковою мікенської цивілізацією.
Знамените “мікенське золото” (в тому числі і так звана золота “маска Агамемнона”, XVI століття до н. е.), а також безліч інших унікальних стародавніх артефактів, знайдених в ході розкопок Мікен, сьогодні зберігається в Національному археологічному музеї Афін.