МІЙ РЕЙД У ВІЧНІСТЬ – II – Михайло Васильович (Михайль) Семенко

Слухайте шепіт хвої на хребтах

І гомін вікових віт.

Не можна затуляти сучасним

Життям

Життя тисячоліть.

Будьте вдячні вічності, що живе

В вас,

Оживлюйте кожну

Річ.

Коли знайдете в землі напівзгнилий

Людини таз –

Ви з людиною

Віч-

На-

Віч.

Не будьте мертвими археологами,

Минуле не розкладайте

Номенклатурою

Механістичною!

Гляньте:

В гробниці лежить мумія фараона,

І біля неї – його

Зубочистка.

Мільйонні когорти лежать кістяками

Таких же футуристів, як

Ми.

І вони будували “вічні” стіни і

Брами

І в боротьбі лягли

Грудьми.

А ви хочете зробити з людини якусь

Платонівську ідею,

Коли кожна людина – повна вічності

Вщерть.

Мільйони сучасних і майбутніх людей –

Мільйони людей

Смерти.

Так не вмирає життя.

Так ми ідем у вічність.

Атлант-ель-стан,

Ніл-ель-стан –

Зміняє наш

Дніпр-ель-стан.

От чому, коли і я вмру

Покладіть зі мною вміст!

Мою зубочистку

І мій

Чемодан.

1. VIII. 1928. Злодіївка


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

МІЙ РЕЙД У ВІЧНІСТЬ – II – Михайло Васильович (Михайль) Семенко