МІЙ ДУХ, ЯК НІЧ – ДЖОРДЖ НОЕЛЬ БАЙРОН (1788-1824) – РОМАНТИЗМ

Мій дух, як ніч. О, грай скоріш:

Я ще вчуваю арфи глас.

Нехай воркує жалібніш

І тішить слух в останній час.

Як ще надія в серці спить,

Її розбудить любий спів.

Як є сльоза – вона збіжить,

Поки мій мозок не згорів.

Але суворо й смутно грай,

Додай жалю в свій перший звук.

Молю тебе, заплакать дай,

Бо розпадеться серце з мук.

Воно в собі терпить давно,

Вже в йому вщерть тяжких образ;

Як не поможе спів, воно

Від мук страшних порветься враз.

Переклад Володимира Самійленка

1Цей вірш – звертання біблійного царя Саула до співця Давида, легендарного автора біблійних псалмів.

Вірш “Мій дух, як ніч…”1 належить до циклу “Єврейські мелодії” (1815), написаного під впливом Старого Завіту.

Біблійні історії зацікавили поета передовсім через почуття й пристрасті, що вирують у душах біблійних героїв. Поет вільно переспівав старозавітні історії, наповнивши їх суто романтичним духом: настроями самотності й відчаю та скорботної мужності у важких випробуваннях, насланих долею.

Сюжетну основу вірша “Мій дух, як ніч.” становить історія старозавітного царя Саула і співця Давида. Саул – уособлення правителя, що отримав владу Божою волею, але став неугодним Господу, бо відвернувся від нього. Відступивши від Саула, Бог привертається до юного пастуха Давида і наближає його до себе. Саме Давид є автором Книги Псалмів, звернених до Господа, тож його пісню чує Бог.

Вірш Байрона – це звертання-монолог Саула до Давида. Його душа розривається під тягарем неймовірного страждання: його дух, як ніч; мозок ось-ось розірветься від напруги, а серце розпадеться з мук, бо вщерть наповнене скорботою. Ніщо не може втішити царя, лише божественний звук арфи в руках співця, чиї пісні любі Господу. Саул хоче переконатися, що його душа жива, не скам’‎яніла, адже він ще здатен чути “арфи глас”. Він прагне, щоб божественна пісня розбудила в серці надію, щоб сльози полилися з його очей.

Мотив плачу (скорботи) характерний для романтиків, бо він є символом живої й чутливої душі, ознакою “життя духу”. Похмурий настрій вірша підкреслюється нагнітанням ключових слів: ніч, муки, сльоза, образа, жаль, страждання.

Проте ця сюжетна основа вірша ніби виноситься за дужки. Вірш є алегорією стражденної душі, що прагне спокою й умиротворення.

1. Що стало причиною суму й страждань ліричного героя вірша “Мій дух, як ніч…”? Як відображені в цій поезії настрої світової скорботи?

2. Порівняйте біблійну історію про Саула і Давида та її інтерпретацію Байроном.

3. Чи має герой вірша надію на подолання темряви у своїй душі?

4. Чи можна назвати ліричного героя вірша байронічним героєм?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

МІЙ ДУХ, ЯК НІЧ – ДЖОРДЖ НОЕЛЬ БАЙРОН (1788-1824) – РОМАНТИЗМ