Міграція населення в Світі
Великий вплив на чисельність, склад і розміщення населення в окремих країнах і в усьому світі надають його переміщення, звані міграціями населення. Головна причина міграцій – економічна, але вони викликаються також політичними, національними, релігійними, екологічними та іншими причинами.
Види міграцій.
Міжнародні (зовнішні) міграції населення виникли в далекій давнині, тривали в середні віки, насамперед у зв’язку з Великими географічними відкриттями, але найбільший розвиток отримали в епоху капіталізму. Найбільший “міграційний вибух” почався в XIX в.
Головним осередком еміграції довгий час залишалася Європа, де розвиток капіталізму супроводжувалося “виштовхуванням” частини населення в ті райони, де були вільні землі, господарство швидко розвивалося і створювало попит на робочу силу. Всього з початку еміграції до другої світової війни з Європи виїхало 60 млн. Чоловік.
Другий вогнище еміграції склався в Азії. Тут емігрантами стали китайські та індійські робітники (кули), яких вербували для роботи на плантаціях і рудниках. Головними ж вогнищами імміграції були США, Канада, Бразилія, Аргентина, Австралія, Нова Зеландія, Південна Африка.
Нині у світі існують три головні центри тяжіння трудових ресурсів.
По-перше, це Західна Європа (особливо ФРН, Франція, Великобританія, Швейцарія), де вже склалася значний прошарок робітників-іммігрантів з низки країн Південної Європи (Італії, Іспанії), Західної Азії (Туреччини) та Північної Африки; в 90-х рр. значно зріс також приплив мігрантів зі Східної Європи та країн СНД.
По-друге, це США, де тільки легальна імміграція (переважно з країн Латинської Америки, Азії та Європи) становить приблизно 1 млн. Осіб на рік, а нелегальна – і того більше.
По-третє, це нафтовидобувні країни Перської затоки, в загальній чисельності населення яких, трудові мігранти (з Єгипту, Індії, Пакистану та інших країн) набагато перевищують місцеве населення.
Країнами зі значною імміграцією залишаються також Канада, Австралія, але ще більшою мірою Ізраїль, населення якого на 2/3 збільшується за рахунок імміграційного припливу значною мірою з Росії та деяких інших країн СНД.
Внутрішні (внутрішньодержавні) міграції населення бувають декількох видів.
До них відноситься переміщення населення із сільської місцевості в міста, яке в багатьох країнах служить основним джерелом їхнього зростання. У наші дні цей вид внутрішніх міграцій прийняв такі масштаби, що його стали називати “великим переселенням народів XX столітті.”. Територіальне перерозподіл населення відбувається також між великими і малими містами. З міграціями пов’язані колонізація та освоєння нових земель. Цей вид міграцій характерний насамперед для великих по території країн з різкими контрастами щільності населення – Росії, Казахстану, Канади, Бразилії, Австралії та Китаю.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)