Міфологізм

Related posts:

1. Міфологізм у художньому світі Л. Петрушевської (“Пісні східних слов’ян”) Особливістю сучасного художнього процесу є відродження духу літературної міфотворчості, що виявляється у створенні авторських міфів, а також у зверненні до давніх фольклорних мотивів з метою конструювання власного міфу. Модерністська творча парадигма постулює виникнення нової самодостатньої реальності, суб’єктом якої є автор-деміург. Російський філософ М. Бердяєв у праці “Смисл творчості” писав з цъого приводу: “Творчий акт у […]...
2. Квазісудження Квазісудження (польськ. quasisad, від лат. quasi – ніби, майже, немовби; sad – висловлення, думка, судження) – тип висловлення в літературному творі, найпростішим зразком якого є речення такої структури, як S є Р, або вислів типу: “існує S”. Незважаючи на те, що такі висловлення мають форму пізнавальних суджень у логічному сенсі і стосуються об’єкта з позалітературної […]...
3. Міфологія Міфологія – 1. Сукупність функціональних міфів в обробці певної культури. 2. Наука, що вивчає особливості міфів. Найбільш цілісно збереглась і набула найширшого літературного переосмислення антична М., зокрема давньогрецька. На початку XIX ст. розпочалося вивчення та порівняльно-історичний аналіз давньоіндійської, давньоіранської, давньогерманської та античної М. Українська М. не зафіксована цілісно:, елементи давніх міфологічних уявлень, сюжетні мотиви ритуальних […]...
4. ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – Я. КАВАБАТА, Г. Г. МАРКЕС – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ – 11 клас 1. Символіка назви повісті Ясунарі Кавабати “Тисяча журавлів”. 2. Мрія про недосяжне щастя як провідна ідея повісті “Тисяча журавлів”. 3. Природа та її роль у повісті Ясунарі Кавабати “Тисяча журавлів”. 4.”Журавлі, яких людина шукає все життя” (за повістю Ясунарі Кавабати “Тисяча журавлів”), 5. Образи жінок у повісті Я. Кавабати “Тисяча журавлів”. 6. Повість Я. Кавабати […]...
5. Позитивний персонаж (Герой) Позитивний персонаж (Герой) – дійова особа твору, персонаж, який є носієм авторського кредо (образ Сомка у романі П. Куліша “Чорна рада”, Володька та Матвія Довбенків у романі У. Самчука “Волинь”). У фольклорі, давній українській літературі, літературі новій, включаючи епоху класицизму, поняття “позитивний герой” та “ідеальний герой” не розмежовувалися. П. п. наділявся всіма моральними чеснотами, що […]...
6. Питання до контрольної модульної роботи №2 – МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ 1. Який жанр започаткував Ю. Яновський в українській літературі? 2. Подумайте, чим відрізняється роман від новели. 3. Яку роль у житті письменника відіграло кіно? 4. Визначте, чим обумовлено зміни у художній творчості Ю. Яновського? 5. Назвіть жанрові особливості роману “Вершники”. 6. Як називають український театр, що діяв в Україні в 1920 – 30-ті роки? 7. […]...
7. Фольклоризм Фольклоризм (від англ. folk-lore – народна мудрість, народне знання) – наявність фольклорних елементів у літературному творі. Проявляється на різних функціональних зрізах: через сюжетне запозичення, введення у текст окремих фольклорних мотивів чи образів, символічне переосмислення фольклорних міфологічних першоелементів. Виділяють такі основні етапи освоєння літературою фольклору: стилізацію, психологічну інтерпретацію фольклорних мотивів, переосмислення народної міфології. У контексті розвитку […]...
8. Ремінісценція Ремінісценція (лат. reminiscentia – згадка) – відчутний у літературному творі відгомін іншого літературного твору. Проявляється в подібності композиції, стилістики, фразеології. Р. – це здійснюване автором нагадування читачеві про більш ранні літературні факти та їх текстові компоненти. Є одним із носіїв смислу; компонент форми, що має змістово-семантичне значення, образ літератури в літературі. Р. має дуже широкий […]...
9. Система образів в літературі Являє собою комплекс художніх образів твору, що вбирає в себе не тільки образи дійових осіб, але і супутні образи – деталі, символи і т. д. Портрет містить опис зовнішності персонажа, то як він виглядає, щоб читач яскравіше міг уявити собі дійову особу твору, відтворити його в своїй уяві. Портрет дає опис не тільки рис обличчя, […]...
10. Генетичне вивчення літератури Генетичне вивчення літератури (грецьк. genesis – походження, породження) – один із загальнометодологічних підходів, способів дослідження літератури, в якому увага зосереджується на виникненні і розвитку літератури в цілому чи однієї з національних літератур, на еволюції літературного процесу. Г. вивчення творчості одного письменника реалізується за допомогою біографічного, культурно-історичного, психологічного і соціологічного методів, які в сукупності дають можливість […]...
11. МІФ Міф (від грец. μϋθοζ – слово, пере – – невеликий твір розповідного характеру, в якому віддзеркалилися уявлення колективної (переважно первісної) свідомості про навколишній світ, його походження та систему взаємозв’язків значущих елементів світобудови. Міф – це вид фольклору, який за походженням є одним з найдавніших жанрів епосу й, на відміну від більшості з них, виступає як […]...
12. Міф – Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів 3.2.10.Міф Міф (від грец. ΜΏθοζ – слово, переказ) – невеликий твір розповідного характеру, в якому віддзеркалилися уявлення колективної (переважно первісної) свідомості про навколишній світ, його походження та систему взаємозв’язків значущих елементів світобудови. Міф – це вид фольклору, який за походженням є одним з найдавніших жанрів епосу й, на відміну від більшості […]...
13. Що таке епізод в літературі? Епізодом в літературі називають частину сюжету твору зі своїм самостійним оповідних значенням. Епізод має безпосереднє відношення до основної теми твору, але при цьому може бути виділений як окремий розповідь. Тема такого оповідання починається, розкривається і закінчується в одному епізоді, а герої залишаються ті ж, які представлені в основному творі. З часом слово епізод зазнало безліч […]...
14. ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – Б.-І. АНТОНИЧ, О. ТУРЯНСЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС 1.Оригінальне сприйняття ліричним героєм творів Б.-І. Антонича природи і навколишньої дійсності через народні символічні образи, фольклорні тропи. 2.Богдан-Ігор Антонич – яскрава, оригінальна постать в українській літературі. 3.Найважливіші поняття філософії Б.-І. Антонича – сонце, буяння життя. 4.Збірка “Три перстені” – найвище поетичне досягнення Б.-І. Антонича. 5.”Хочу і маю відвагу йти самостійно і бути самим собою” – […]...
15. Психологізм як спосіб зображення внутрішнього світу героїв У літературному творі психологізм являє собою сукупність засобів, що використовуються для відображення внутрішнього світу героя – для детального аналізу його думок, почуттів і переживань. Цей спосіб зображення персонажа означає, що автор ставить перед собою завдання показати характер і особистість героя безпосередньо з психологічного боку, і зробити такий спосіб усвідомлення героя основним. Найчастіше способи зображення внутрішнього […]...
16. Екскурс Екскурс (лат. excursus – відхилення, відступ) – у літературному творі – відхилення від основної сюжетної лінії, теми задля висвітлення додаткових, побічних питань. Визначається часовий Е. (заглиблення у минуле чи майбутнє) та просторовий Е. (перенесення в інший краєвид, країну тощо); здійснюється за допомогою введення у художній текст додаткових епізодів, вставних новел, нових персонажів, авторських ретроспекцій і […]...
17. Ідея художньою твору Ідея художньою твору (грецьк. idea – першообраз) – емоційно-інтелектуальна, пафосна спрямованість художнього твору, яка приблизно може бути охарактеризована як провідна думка, ядро задуму автора. Уже етимологія слова “І.” вказує, що воно виникло тоді, коли духовний світ людини мав синкретичний характер, а в індивідуальній і суспільній свідомості не було виразної диференціації художньо-образного і логічно-понятійного мислення, мистецтва […]...
18. Цитування – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Цитування (лат. Citatum від Cito – викликаю, проголошую, називаю) – це пряме художнє використання першоджерела з посиланням на нього, введення тексту іншого автора до тексту власного твору, пряме, а іноді опосередковане запозичення окремих елементів і тем із літературного першоджерела. Зокрема, І. Франко в поемі “Лісова ідилія”, присвяченій М. Вороному, вкладає в його уста такі слова: […]...
19. ЦИТУВАННЯ Цитування (лат. citatum від cito – викликаю, проголошую, називаю) – це пряме художнє використання першоджерела з посиланням на нього, введення тексту іншого автора до тексту власного твору, пряме, а іноді опосередковане запозичення окремих елементів і тем із літературного першоджерела. Зокрема, І. Франко в поемі “Лісова ідилія”, присвяченій М. Вороному, вкладає в його уста такі слова: […]...
20. Народність літератури Народність літератури – органічна якість художніх творів кожної національної літератури, яка виражає ментальність народу в його етнологічних та історичних виявах і вимірах, зумовлена органічним зв’язком письменника зі своїм етнонаціональним середовищем. Н. л. невіддільна від мови народу, представником якого є письменник як творець художнього твору, носій національної ментальності і мови народу. Таке розуміння Н-л. з’явилося в […]...
21. Образ землі у романі “Сто років самотності” Г. Гарсіа Маркеса, повісті “Fata morgana ” М. Коцюбинського та міфі про Антея “Яка ж ти прекрасна, земле…” М. Коцюбинський Земля – одвічна колискова людства, шлях до порятунку. Це зрозуміли ще давні греки, увіковічивши цю істину у міфі про Антея. З часом класики світової літератури надали цьому питанню філософсько-психологічного звучання. Зупинюсь на творах “Сто років самотності” Маркеса і “Fata morgana ” М. Коцюбинського: розгляну їх у порівнянні з […]...
22. ПЛАН АНАЛІЗУ ЕПІЧНОГО І ДРАМАТИЧНОГО ТВОРІВ 1. Короткі відомості про автора/авторку, його/її місце в літературі. 2.Історія написання і видання твору. 3. Життєва основа твору. 4. Жанрові особливості. 5. Тема, ідея, конфлікт, проблематика твору. 6. Особливості сюжету та композиції, їхня роль у розкритті поставлених проблем. 7. Позасюжетні елементи і їхнє значення: – назва твору; – присвяти, епіграфи; – описи; – авторські відступи. […]...
23. Тема. Ідея. Проблематика. Сюжет. Композиція. Епіграф Тема – комплекс подій, які формують основу літературного твору. Іншими словами, темою називається все те, про що розповідає автор свого читача. Ідея художнього твору – це основна думка, емоційна складова, смисловий зміст твору. Щоб зрозуміти ідею, потрібно ретельно проаналізувати текст. Ідея укладає в собі індивідуальний погляд письменника на навколишній світ, його суто особисте розуміння процесів, […]...
24. Художній образ в літературі Однією з основних категорій естетики є художній образ. Образність характеризує спосіб відображення і перетворення дійсності в мистецтві. Художній образ і образність в літературі Художнім чином можна назвати будь-яке явище, які було творчо відтворено автором у предметі мистецтва. Якщо ми маємо на увазі літературний образ, то це явище відображено в художньому творі. Особливістю образності є те, […]...
25. Літературний герой і його характер Поняття літературного героя і характеру тісно пов’язані між собою, вони обидва представляють собою основні елементи будь-якого літературного твору. Літературний герой Літературним героєм прийнято називати одного з центральних персонажів у літературному творі, того, хто зосереджує на собі увагу і є основним для розвитку сюжету і дії. Саме доля літературного героя знаходиться в центрі фабули будь-якого літературного […]...
26. Що таке композиція в літературі? Композицією в літературі називають процес побудови художнього твору, розподіл його частин відповідно до певної системи і встановленій послідовності. Але композиція не повинна розглядатися як послідовність розділів, сцен і т. д. Композиція являє собою цілісну систему певних способів, форм художнього зображення, обумовлену змістом твору. Інакше кажучи, композиція – це побудова, розташування і співвідношення частин, епізодів, персонажів, […]...
27. Історична повість як жанр, риси історичної повісті Історична повість – це жанр оповідної літератури. У ній зображуються в художній формі події і особи якогось історичного періоду. Повість відноситься до епосу, тобто оповідної літератури. Зазвичай в ній зображена одне-два події, в яких задіяно кілька персонажів. Їх менше, ніж в романі, але більше, ніж в оповіданні. Важливе місце в ній відводиться оповідачеві, який нерідко […]...
28. Реалістичність персонажів в романі “Євгеній Онєгін” Написавши роман “Євгеній Онєгін”, автор створив перший реалістичний твір в російській літературі. Всі персонажі книги укладають в своєму характері розлогі художні узагальнення. Реалістичні і життєві образи волелюбного романтика Ленського, нудьгує “модного тирана” Онєгіна, мрійливої ​​Тетяни, безпосередній і кокетливою Ольги. Представники московського, столичного і помісного дворянства також мають в романі достовірний і впізнаваний образ. Кожен герой […]...
29. Образ автора у літературному творі Образ автора у літературному творі – художній двійник реальної особистості письменника, змодельоване ним уявлення про себе і відтворене у свідомості читача. Він з’являється на пізніх етапах історії літератури, хоч перші підходи до О. а. розпочалися в античну добу, але набули виразності в період Ренесансу, де окреслилась ідеалізована, богорівна особистість, титан думки (Дайте Аліг’єрі, Мікеланджело Буонарроті, […]...
30. Тематика твору Тематика художнього твору традиційно розглядається в літературознавстві як одна зі сторін змісту літературного твору. Центром художньої тематики є поняття “тема”. Тема (від др.-гр. хера – букв, те, що покладено в основу) – предмет художнього зображення (те, про що йдеться) і художнього пізнання (все те, що стало основою авторського інтересу, осмислення і оцінки). Тема як фундамент […]...
31. Пафос, фабула в літературі Пафос (грец. “Пристрасть, почуття”) відображає момент найвищого піднесення героїв літературного твору, пік емоційного підйому, пристрасної захопленості. Надаючи пафосність свого твору, автор прагне викликати в читача почуття співпереживання, відгуку душі і серця. Фабула – подієвий ряд, з якого складається сюжет твору, організований в певній последовательності. Фабула часто збігається з сюжетною лінією, але може розходитися з нею. […]...
32. Герой літературного твору або Персонаж Герой літературного твору, або Персонаж – дійова особа, образ, широко і всебічно зображений, наділений яскравим характером, окреслений взаєминами з довкіллям, зв’язками із соціальним, національним, історичним контекстом. Розрізняють головних та другорядних, епізодичних Г. л. т. Так, у романі у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай” головним постає однойменний персонаж – легендарна піснярка з часів Хмельниччини, носій чільної […]...
33. Нарис – Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів 3.2.7.Нарис Нарис – малий художньо-публіцистичний жанр, у якому автор зображує дійсні події та факти. Найчастіше нариси присвячуються відтворенню сучасних подій чи зображенню людей, яких особисто знав письменник. Специфічне художнє завдання нарисової епічної форми, як вважають, полягає в тому, “щоб демонструвати й пояснювати якісь особливо важливі або нові, раніше невідомі явища. Нарис […]...
34. Образ як форма буття художнього твору – Визначення художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Група вторинних значень поняття “образ” з’являється у зв’язку з необхідністю позначення внутрішньої специфіки кінцевого результату форм образного мислення, тобто матеріального його відтворення за допомогою фарб (у живописі), звуків (у музиці), слів (у літературі). Оскільки в цілому кінцевим результатом образного мислення, що реалізує себе в ході відображення дійсності, є художній твір, то, у принципі, будь-який естетично […]...
35. ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – СТЕНДАЛЬ, О. ДЕ БАЛЬЗАК, Ч. ДЕККЕНС – ВСТУП ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ – 10 клас 1. Достоєвський – творець соціально-психологічного та філософського роману в російській літературі. 2. Втілення філософських, етичних й естетичних поглядів Ф. Достоєвського у романі “Злочин і кара”. 3. Розвінчання теорії агресивного індивідуалізму (“тварь я дрожащая или право имею”) в романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара”, 4. Етичний потенціал роману “Злочин і кара” (співчуття до “знедолених і ображених”.) […]...
36. ПОРТРЕТ Портрет (фр. Portrait) – зображення в літературному творі зовнішнього вигляду, пози, рухів, виразу обличчя людини, її одягу, взуття тощо. Портрет є одним із засобів типізації, а особливо індивідуалізації образу персонажа. Уже зовнішній вигляд часто говорить про деякі риси вдачі людини. Здебілъшого xаpактep героя відповідає його зовнішньому виглядові (портретові). Але іноді, особливо у творах письменників-романтиків, зовнішність […]...
37. Автобіографія Автобіографія (грецьк. autds – сам, bios – життя, grapho – пишу) – літературний жанр, головним героєм якого (в літературному сенсі) є сам автор; основа автобіографістики, що включає, крім автобіографії, мемуари (спогади), щоденники, почасти й листування, а також автобіографічні художні твори. Все це разом можна означити терміном “автобіографізм”, тобто тією особливістю, що полягає в наповненні твору […]...
38. Тематика рефератів – Додатки 1. Обставини виникнення давньої української літератури. 2. Проблема періодизації давньої української літератури. 3. Жанровий склад української літератури періоду Київської Русі. 4. Українські переклади Біблії. 5. Фольклорні елементи у “Повісті минулих літ”. 6. Українські апокрифи: походження, функціонування, образи. 7. “Сказання про Бориса і Гліба”: від фактів – до художності. 8. Образ автора у “Благанні” Данила Заточника. […]...
39. КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ – Усі уроки зарубіжної літератури. 9 клас. I семестр – Паращич – 2017 рік КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9-й КЛАС. I СЕМЕСТР На навчальний рік – 70 год. На I семестр – 34 год. На тиждень – 2 год. На текстуальне вивчення літературних творів – 29 год. На контрольні роботи – 3 год. На уроки розвитку зв’язного мовлення – 2 год. Вступ 1 Літературні жанри і стилі. Перехідні […]...
40. Список рекомендованої літератури – Творчий доробок Б. Грінченка у контексті полеміки з М. Драгомановим 1. Історія української літератури 70-90-х років ХІХ ст. – К. : Логос, 1999. – Т. 1. – 614 с. 2. Погрібний А. Борис Грінченко в літературному русі кінця ХІХ – початку ХХ ст. / А. Погрібний. – К. : Дніпро, 1990. 3. Франко І. Говоримо на вовка – скажімо і за вовка / І. Франко […]...