МІФИ Й ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ: “ПРО ЗОРЯНИЙ ВІЗ”, “ЧОМУ ПЕС ЖИВЕ КОЛО ЛЮДИНИ”, “ДАЖБОГ”, “ЯК ВИНИКЛИ КАРПАТИ”, “ЧОМУ В МОРІ Є ПЕРЛИ І МУШЛІ”. ПЕРВІСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ВСЕСВІТ І ЛЮДИНУ – Світ фантазії, мудрості

Теорія літератури: фольклор, переказ, міф, легенда.

Мета:

– вчити учнів розповідати про виникнення міфів і легенд українців, переказувати міфи та легенди, тлумачити їхній зміст, виявляти в текстах реальні та фантастичні елементи; дати поняття про значення термінів “фольклор”, “переказ”, “міф”, “легенда”;

– розвивати й удосконалювати вміння творчо мислити, порівнювати, робити висновки;

– виховувати естетичний смак, повагу до культури рідного народу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: ілюстрації на тему “Українська міфологія”, С. Плачинда “Словник давньоукраїнської міфології”, “Словник літературознавчих термінів”, підручник.

З того часу, ЯК стоїть світ, людська фантазія творить у своїй уяві різноманітну невидиму силу, ЩО ЗО всіх боків оточує людину.

В. Королів-Старий

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Я вітаю вас, діти, із сьогоднішнім днем. Зичу здоров’я, добра і гарного настрою.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

З друзями та гарним настроєм вирушаємо на сьогоднішньому уроці в мандрівку стежками Країни народної фантазії та мудрості.

Я поведу сьогодні вас у світ мистецтва слова,

Допоможу пізнати мудрість вікову.

Дороговказом в подорож тривалу

Слова Максима Рильського беру:

“Прислухайтесь, як океан співає –

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів;

У ньому кожне слово – це перлина,

Це праця, це натхнення, це ЛЮДИНА”.

Дайте відповідь на запитання:

· Чого чекаєте від уроку?

· Чого хочете? (Я хочу зрозуміти…, дізнатися…, вивчити…, прочитати…, висловити власну думку., запам’ятати.).

2. Робота з епіграфом

(Учитель читає вголос епіграф уроку, коментує його, залучає до бесіди учнів.)

· Як ви думаєте, що можна зробити за допомогою фантазії? (Майже все)

· Коли людина звертається до фантазії? (Коли не може чогось зрозуміти або прагне бажаного, інколи нездійсненного.)

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)

IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

Скільки поетичних рядків, мудрих висловів про людину і для людини ми знаходимо в перлинах усної народної творчості. Вони пояснюють різноманітні явища життя, розповідають про могутні сили природи, передають горе і радість, мрії і прагнення. Мрія покликала до життя казку, а спостереження, дотепність та почуття гумору – прислів’я, приказки, загадки. Усе це усно передавалося з покоління в покоління, тому дістало назву усна народна творчість, або іншомовним словом – фольклор. (Учні роблять запис у зошит.)

Фольклор – усна народна творчість.

“Фольклор – це джерело, з якого на здоров’я довго ще будуть пити нащадки”,- писав П. Грабовський.

· Які жанри усної народної творчості вам відомі? (Казки, легенди, міфи, пісні, загадки, прислів’я, приказки)

Є мета і є надія,

Під ногами є стежина.

Вирушаймо в путь!

Ідемо стежиною першою до довідкового бюро “Як? Звідки? Хто? Чому?”.

Наші далекі предки ще до прийняття християнства були людьми побожними. Тоді вони вклонялися могутнім силам природи й по – своєму пояснювали ті явища, які викликали в них захоплення або страх. Так з’явилися усні народні розповіді про богів і божественних героїв, які ми тепер називаємо міфами. Українською мовою це слово перекладають як “вигадка”, “видумана історія”, “переказ”.

· А як тлумачить лексичне значення слова “міф” словник літературознавчих термінів?

2. Повідомлення учнів

Міф – це первісні уявлення давніх людей про всесвіт, явища природи, тварини, рослини, власну історію, про богів та героїв.

Першобогом у слов’ян вважався Род (Сокіл). Він був прабатьком білих (добрих) і чорних (злих) богів. Серед добрих богів верховодив Дажбог – бог сонця, світла і добра. А допомагали йому Сварог (бог неба, заліза й ковальства), що, за народними уявленнями, навчив людей варити й кувати мідь та залізо і подарував їм плуг, яким орали землю, та Берегиня (Оберега) – богиня добра і захисту людини від усякого зла. Вона захищала оселю та всю родину, особливо малих дітей, від хвороб, лиха. Зображували її на рушниках у вигляді жінки із застережливо піднятими руками. Ярило – бог плодючості поля, приходу весни, заступник сівачів і всіх, хто встає рано, до схід сонця. Велес – бог достатку й худоби, покровитель скотарів і хліборобів, адже вважався ще й пастухом небесних стад (хмар).

На жаль, через велику часову віддаленість і відсутність писемності в ті давні часи більшість міфів наших предків або зовсім загубилися, або дійшли до нас у досить видозміненому вигляді. Сучасні письменники, спираючись на археологічні знахідки та праці істориків, роблять спроби відновити міфи, беручи до уваги також розповіді представників старшого покоління. Наприклад, Сергієві Плачинді в дитинстві багато таких історій нарозповідала матуся, а він їх записав, створивши “Словник давньоукраїнської міфології”.

Розповідають, що першобог (Род, або Сокіл) довго думу свою думав, тьма часу минула. І зніс Сокіл золотий жолудь. І сталося диво: виросло з нього розкішне й могутнє Першодерево. І наче зорі розцвіли на його крислатому гіллі: то вродили молодильні яблука – плоди невмирущості. Стало довкола світло й весело. Тоді злетів Сокіл на вершину Першодерева й сказав: “Я створив Ирій. Тут моє місце на віки вічні. Звідси я творитиму Світ”.

І знову поринув у свою глибоку думу Сокіл-Род. І зніс він два яйця: Біле і Чорне. Впали вони в озеро Живої Води, і вродилися з них Білий Лебідь і Чорний Лебідь. Попливли вони назустріч один одному і стали люто битися. Тоді з вершини Дуба-Стародуба сказав їм Сокіл: “Зупиніться! Я даю вам Слово і Розум. Вийдіть з води і станьте обабіч мого Дуба”. Вийшли лебеді з води й одразу перетворилися на людиноподібних велетнів. Тільки в одного шкіра була біла, волосся – русяве, очі – блакитні, а в другого все було чорне – і шкіра, і волосся, і очі. І сказав Сокіл їм: “Зірвіть з дерева по яблуку, з’їжте їх”. З’їли велетні по молодильному яблуку і відчули в собі силу неймовірну. І сказав Сокіл білошкірому: “Ти є Білобог. Володар Світла й білого світу та всього, що створиш у ньому”. І сказав Сокіл чорношкірому: “Ти є Чорнобог. Володар ночі і пітьми та всього, що створиш у ній”. І сказав він обом: “Ви є Добро і Зло. Краса і Погань. І ви будете вічно. Бо ви є Життя”.

3. Бесіда

· Стежина друга має назву “Я так думаю”. Чи згодні ви з тим, що життя – це поєднання добра і зла?

· Що в житті повинно перемагати: добро чи зло?

Метод “Прес”

Послідовність викладу думки:

· Я вважаю… (ЩО життя – це поєднання добра і зла, але добро повинно перемагати ЗЛО).

· Тому що… (тільки добро приносить людям щастя, задоволення від життя, мир і спокій на душі).

· Отже… (всі люди на землі повинні робити лише добрі справи, на зло відповідати тільки добром, бо зло породжує зло).

4. Слово вчителя

Я теж вважаю, що в житті повинно перемагати добро, тому що воно вказує людині шлях, рухаючись яким, кожен з нас зростає духовно, стає Людиною з великої літери. Любов, добро наповнюють життя глибоким змістом, дають силу й змогу реалізувати своє покликання.

А предки наші були добролюбами. Вони обожнювали навколишній світ. Усюди їм ввижалися найрізноманітніші боги й боженята. Стежина третя веде нас у світ міфології.

5. Виразне читання й переказування твору “Дажбог”

Інформація для вчителя

Дажбог (Сонце-бог) – за найдавніших часів бог сонця, світла й добра. На думку академіка Б. О. Рибакова, культ Дажбога сформувався за скіфських часів у VІ – ІV ст. до н. е. На початку н. е.

Стає богом лісів, гаїв, байраків, садів тощо. Один з найголовніших персонажів української міфології.

За однією з легенд, Дажбог народився в багатодітній родині київського коваля Сварога. Коли в Києві почався голод, хлопчик приніс із гори зернятко, посадив його, і з нього виріс чудодійний кущ розкішної пшениці, якою люди й нагодувалися. Так Дажбог привчив людей сіяти пшеницю, вирощувати хліб, а батько його Сварог викував першого плуга. Коли Дажбог і Сварог почули про голод у країні росів, то повезли хліб голодуючим. Але по дорозі Чорнобогове військо знищило валку з хлібом, а Дажбога і Сварога посікли. Боги Вирію оживили обох, взяли до себе, зробили богами.

Зображували Дажбога у вигляді Сонця. З давніх-давен сонцевський образ Дажбога малювали на вітрилах кораблів, що виходили із Санбатоса – Київської гавані на почайні. Таке зображення є першогербом Києва.

6. Бесіда за змістом прочитаного

· Визначте тему твору. (Зображення сина великого Сварога славетного Дажбога-Сонця, який володарював “над богами, над людьми і над усім світом”.)

· Сформулюйте ідею твору. (Уславлення величі, мужності Дажбога, який був богом даючим і караючим.)

· Яка основна думка міфу? (Українці гордо іменували себе “Дажбоговими внуками”, надзвичайно пишаючись цим.)

· Яким у творі зображений Дажбог? (…Родоначальник русів-українців, перший муж має широке, схоже на сонячне коло обличчя й русяву бороду.)

· Чому українці з почестю йменували себе “Дажбожими онуками”? (Бо Дажбог ніс людям тільки добро, сонце, світло, радість життя. Був їхнім покровителем.)

· Що символізувало те, що “у правій руці Дажбог тримав величезний турячий ріг з вином, а ліва торкалась руків’я довгого меча”? Умотивуйте власні міркування. (“…Бо Дажбог був богом даючим і караючим”. Він навчив людей, як жити у світі, але водночас карав за несправедливість.)

7. Слово вчителя

Природні стихії праукраїнці уявляли в образах людей і складали про них дивовижні історії. Ці розповіді-пояснення прийнято називати легендами. До народних легенд і привела нас стежина четверта.

Легенда – це придумана оповідь про якусь подію, особу, явища, походження назв тощо, що сприймають як достовірну.

За найстарішими народними повір’ями, зорі – це діти Сонця й Місяця. Пізніше вважали, що це янголи, які сидять на сходах неба і тримають запалені свічки. Коли народжується дитина, Бог доручає її душу янголу-охоронцю і вручає йому запалену свічку. Коли людина помирає, її зоря падає назустріч душі, яка вилітає з тіла й піднімається в небо.

В українців існують назви небесних сузір’їв на зоряному небі: Велика Ведмедиця – Великий Віз, Плеяди – Квочка, Мала Ведмедиця – Пасіка, Лебідь – Хрест, Венера – Вечірня Зірниця. Зоряне скупчення, яке в народі називають Чумацький Шлях,- це, на думку наших предків, дорога, якою душі прямують на той світ. В одному місці Чумацький Шлях розходиться на дві дороги: одна веде в рай, а інша – у пекло. Перелітним пташкам Чумацький Шлях указує вночі, куди летіти у Вирій – райську країну, де завжди тепло.

Серед легенд про зорі найбільш популярною є “Про зоряний Віз”.

8. Виразне читання легенди “Про Зоряний Віз”

9. Бесіда за змістом прочитаного

· Як ви розумієте слово “посуха”? Якою вона була в ті часи, коли виникла легенда? (Посуха – це коли дуже довго не має дощу. У ті часи, коли виникла легенда, “не тільки в річках та озерах, а навіть і в колодязях повисихала геть чисто вся вода, і люди без води почали хорувати та мерти”).

· Хто така вдова? (Жінка, у якої помер чоловік.)

· Навіщо дівчинка пішла шукати воду? Як би ви вчинили на її місці? (Мати її захворіла і могла вмерти без води. Кожна дитина зважилася б на таке.)

· Що таке глечик? Скільки приблизно води можна ним принести? (Глечик – це невеличка глиняна посудина, на два-три літри води.)

· Які добрі вчинки здійснила дівчинка дорогою? Про яку рису характеру дитини це свідчить? (По дорозі дівчинка зустріла сімох чоловіків, “всім давала пити і всіх одволала од смерті”, бо в неї було добре і відкрите для всіх людей серце.)

· Скільки зірок утворюють сузір’я Зоряний Віз? (Вісім – сім зірок великих, то душі тих людей, що дівчина давала їм пити, а восьма маленька – то душа собаки, що перекинув глечик.)

· Як ви гадаєте, чому саме собака, а не інша тварина перекинув глечик? (Собака з сивої давнини став символом вірності, бо завжди відданий своєму господареві. Поширене в народі образке порівняння: друг вірний, як собака.)

· Якими рисами характеру сподобалася вам героїня цієї легенди? (Дівчинка дуже любила СВОЮ матір і готова на будь-які випробування, щоб тільки ЇЇ врятувати. Вона добра, щира.)

· Які ілюстрації намалювали б ви до цього твору?

· Чого він навчає сучасне покоління? (Поважати батьків, бути милосердними, ділитися останнім шматочком З тими, хто ЦЬОГО потребує, завжди робити добро і бути щирими З усіма людьми.)

10. Слово вчителя

В українській міфології собака – основний персонаж, причетний до виліплення Богом із глини чоловіка, охоронець його від нечистого. Отже, наші предки сприймали пса як істоту, створену Богом або раніше за людину, або разом із нею із того самого матеріалу – глини. Але шерсть, як вірили подекуди, дав тварині цій диявол. І все ж собака стає найближчим до людини. Про його розум існує багато прислів’їв і приказок: “Собаки дурно не гавкають”; “Розумний пес гавкає не на всіх”; “Буває, що й собака співає”; “Ситий пес на зірки гавкає” тощо.

А скільки повір’їв існує про цю тварину! (Виступ підготовлених учнів.)

– Пес проти тебе біжить – добра ознака.

– Собака заводить догори – на пожежу, донизу – буде мрець.

– Чужий пес приб’ється до обійстя – на добро, на щастя.

– Як собака порве людину, то невдовзі й сам пропаде.

– Якщо дівчину вкусить собака, то вона незабаром заміж вийде.

– Якщо пес сидячи їздить по землі – чекай на гостей.

11. Виразне читання учнями легенди “Чому пес живе коло людини?”

12. Бесіда за змістом прочитаного

· Чому собака не захотів бути самотнім? (Самому дуже важко жити у світі.)

· Яких друзів він знаходив собі? (Вовка, ведмедя, лева)

· Чи були вони найсильнішими? Чому? (Ці друзі не були найсильнішими, бо вовк боявся ведмедя, ведмідь – лева, лев – людину.)

· Як ви вважаєте, чи завжди добре жити з найсильнішим? Чому? (Найсильніші теж бувають різними. ЯКЩО це добра людина, то жити з нею буде за щастя. А ЯКЩО зла, недобра, то життя буде гірше за смерть.)

· Як пес служить людині? (Пес став людині другом, вірним помічником.)

· Собака залишився жити з людиною. Значить, вона найсильніша, як ви вважаєте? (Пес залишився жити З людиною, бо відчув, ЩО саме людина стане йому другом-товаришем.)

· Які ілюстрації ви намалювали б до цієї легенди?

· Чого вона нас навчає? (Поважати один одного, дбати про тих, хто поруч.)

13. Слово вчителя

Того, хто потрапляє в Карпати з рівнинних просторів України, дивує, приголомшує, зачаровує тут усе: багатоманітний рельєф, стрімкі дзвінкоголосі річки, мальовничі долини і полонини, гірські масиви, вкриті стрункими соснами, ялинами та буками, перевальні дороги, краєвиди, що відкриваються з гірських вершин, цілющий клімат.

Долини та гори,

Хребтів перекати,

Джерел кришталева сльоза…

Карпати, Карпати,

Зелені Карпати,

Гуцульського краю довічна краса.

Д. Луценко

Людська пам’ять зберегла багато легенд, переказів, казок та оповідок про мавок, лісовиків, чарівників та про виникнення Карпат. Ось одна з них.

14. Виразне читання легенди “Як виникли Карпати”

15. Бесіда за змістом прочитаного

· Що колись було на нашій землі? (“… величезна рівнина, кінця – краю якій не було видно”.)

· Хто був володарем долини і чим він займався? (“Володарем долини був велетень на ймення Силун”, “…розумівся на газдівстві”, “мав безліч худоби… і птиці”.)

· Де жив газда? (“Жив цей газда у прекрасному палаці: З білого мармуру, З високими шпилями.”)

· Як жилося слугам і служницям? (Слуги і служниці жили “в дерев’яних зрубах і землянках”, “не сміли покидати маєток Силуна і йти собі шукати іншої роботи. Мусили жити і вмирати кріпаками”.)

· Хто такий Карпо Дніпровський? Як він потрапив до цього господаря? (Карпо Дніпровський – хлопець, ЩО прийшов сюди від берегів Дніпра “шукати щастя, бо батько помер, а мати жила бідно, і мусив їй чимось допомогти”.)

· Хто обробляв землю Силуна, хліб вирощував, за худобою доглядав, птицю годував? (Слуги)

· У скільки років Карпо вирішив повернутися додому і чому Силун його не відпускав? (У двадцять літ Карпо вирішив повернутися додому, але Силун не відпускав його, бо вважав своє власністю всіх своїх слуг.)

· Що дало силу хлопцеві для перемоги над паном, і як це характеризує його? (Силу хлопцеві дала земля за те, ЩО робив на ній, адже Карпо був працьовитим і добрим.)

· На честь кого люди назвали гори? (Люди назвали гори на честь Карпа Карпатами.)

· Як ви думаєте, у цій легенді перемогло добро чи зло? Аргументуйте свою думку. (У цій легенді перемогло добро, а зло було покаране, бо люди завжди прагнули до взаєморозуміння, поваги, щирості, свободи.)

16. Виразне читання легенди “Чому в морі є перли і мушлі?”

17. Бесіда за змістом прочитаного

V. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

1. Бліцопитування “одним словом”

· Як звати бога добра? (Білобог)

· Бог сонця, світла й добра – це… (Дажбог).

· Як в українців називається сузір’я Велика Ведмедиця? (Великий Віз)

· Скільком чоловікам у легенді “Про зоряний Віз” дівчина дала пити, урятувавши їх у такий спосіб від смерті? (Сімом)

· Восьма зірка в зоряному Возі – це душа. (собаки, який перекинув глечик).

· Ким є собака для людини? (Вірним другом)

· На честь кого гори назвали Карпатами? (Карпа Дніпровського)

2. Метод “незакінчене речення”

На уроці я дізнався (-лася) про…, збагатився (-лася) знаннями про…, запам’ятав (-ла) … .

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати легенди “Берегиня”, “Неопалима купина”.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

МІФИ Й ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ: “ПРО ЗОРЯНИЙ ВІЗ”, “ЧОМУ ПЕС ЖИВЕ КОЛО ЛЮДИНИ”, “ДАЖБОГ”, “ЯК ВИНИКЛИ КАРПАТИ”, “ЧОМУ В МОРІ Є ПЕРЛИ І МУШЛІ”. ПЕРВІСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ВСЕСВІТ І ЛЮДИНУ – Світ фантазії, мудрості