Механізм управління грошовими коштами

У ринковій економіці господарська діяльність підприємства супроводжується рухом грошових ресурсів. Від їх наявності та ефективності використання багато в чому залежить безперервність і результативність виробництва, платоспроможність суб’єкта. Грошові кошти володіють найбільшою ліквідністю і виступають у вигляді грошей на поточних рахунках в банку та в касі підприємства.

Головною метою управління грошовими коштами є їх акумуляція та ефективне витрачання, що забезпечує реалізацію основних завдань функціонування підприємства. Це передбачає вирішення наступних проблем:

– Оптимізацію величини грошових коштів і прискорення їх обороту;

– Синхронізацію грошових надходжень і витрат в поточному періоді;

– Використання грошових ресурсів, виходячи з економічної доцільності фінансування намічених заходів.

Початковим етапом управління грошовими потоками є планування, в процесі якого обгрунтовується загальна потреба в коштах, головні джерела їх надходжень і платежів на поточний рік у розрізі кварталів. Загальна величина грошових коштів у господарському обороті підприємства повинна забезпечити:

1) поточні операції, т. Е. Транзакції, пов’язані з придбанням матеріальних цінностей, оплатою за надані послуги, і обов’язкові платежі до бюджету і спеціальних фондів;

2) створення страхового резерву на випадок зміни умов господарювання та знаходження грошей в дорозі;

3) збільшення фінансової вигоди від напрямку грошових коштів у фінансові та матеріальні інвестиції (цінні папери, депозити та інші вкладення).

Підсумкові суми грошових надходжень знаходять відображення в річному балансі грошових доходів і витрат на майбутній рік. У ньому враховуються надходження по найважливіших видах доходів, відповідно і витрат, а також залишки коштів на початок і кінець року.

Для досягнення раціонального руху грошових ресурсів необхідно обгрунтовувати короткострокові плани, що дозволяють забезпечувати збалансування витрат з надходженнями і тим самим домогтися своєчасного виконання фінансових зобов’язань. Синхронізація платежів і грошових надходжень в короткі періоди часу здійснюється на стадії планування і маневрування цими ресурсами. Це досягається за допомогою:

1) переміщення деяких видів витрат на інший час або скорочення їх обсягу;

2) збільшення обсягу надходжень від реалізації продукції або зайвих матеріальних цінностей;

3) визначення більш вигідних для підприємства умов погашення фінансових зобов’язань (відстрочка платежів, взаємозаліки та ін.).

І тільки тоді, коли використані всі внутрішні ресурси для покриття майбутніх витрат, доцільно залучити позикові кошти для ліквідації тимчасових касових розривів. При цьому необхідно врахувати, що позикові кошти збільшують витрати на їх залучення, тому в кожному випадку слід визначити ціну позикового капіталу і передбачуваний ефект від його залучення.

При маневруванні грошовими потоками головна увага приділяється результативності витрачання грошових ресурсів, вигідного вкладення тимчасово вільних коштів в депозити, цінні папери та інші інвестиції. Такі дії дозволяють вирішувати проблему встановлення оптимальних залишків грошових коштів на поточних рахунках у банку. Як відомо, значні їх залишки призводять до заморожування цих ресурсів, що негативно позначається на рівні витрат і фінансових результатах.

Складний процес планування та маневрування грошовими ресурсами підприємства в поточному і більше довгостроковому періоді повинен забезпечити безперервність грошових потоків, збереження, а також прискорення їх обороту. Успішне вирішення цих питань буде впливати на безперервність і ефективність господарювання. У даних умовах необхідним стає постійний контроль за кругообігом коштів на кожному етапі їх руху. Поточний контроль забезпечує швидку реакцію на негативні явища, дозволяє знизити ризик втрат і вжити заходів до досягнення намічених цілей. Після закінчення кварталу, року доцільно аналізувати найважливіші показники руху грошових коштів і на цій основі оцінювати ефективність прийнятих рішень. До відповідних показників відносяться:

1. Питома вага грошових коштів у загальному обсязі оборотних активів:

(Грошові кошти / Оборотні активи) – 100%

2. Тривалість обороту грошових коштів в днях:

(Грошові кошти / Обсяг реалізації) – 365 днів.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

Грошові кошти / Поточні зобов’язання.

Показники, що характеризують використання грошових

Коштів, доцільно оцінювати не тільки протягом короткого періоду часу, але і їх динаміку за ряд років.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Механізм управління грошовими коштами