Методологія в структурі наукового знання
Діяльність людей в будь-якій її формі (практична, художня, наукова і т. Д.) Визначається цілою низкою чинників. Її кінцевий результат залежить не тільки від того, хто діє (суб’єкт) або на що вона спрямована (об’єкт), але й від того, які засоби і методи використовуються для досягнення поставленої мети.
Метод (від грец. Methodos – шлях до чого-небудь) – в широкому сенсі є спосіб діяльності суб’єкта в будь-якій її формі. У вузькому сенсі означає сукупність прийомів, правил і операцій практичного і теоретичного освоєння дійсності.
Поняття “методологія” має два основних значення: система визначених способів і прийомів, застосовуваних у тій чи іншій сфері діяльності (в науці, політиці, мистецтві і т. П.); вчення про цю систему, загальна теорія методу, теорія в дії. Заняття наукою вимагає насамперед оволодіння науковою методологією.
Основна функція методу – внутрішня організація і регулювання процесу пізнання або практичного перетворення того чи іншого об’єкта. Тому метод зводиться до сукупності певних правил, прийомів, способів, норм пізнання і дії. Він є система розпоряджень, принципів, вимог, які повинні орієнтувати в рішенні конкретної задачі, досягненні певного результату в тій чи іншій сфері діяльності. Він дисциплінує пошук істини, дозволяє економити сили і час, рухатися до мети найкоротшим шляхом, дозволяє уникати помилок.
Методи наукового пізнання прийнято поділяти за ступенем їх спільності, т. Е. За широтою застосовності в процесі дослідження.
Оскільки історично спочатку проблеми методології розроблялися в рамках філософії, прийнято виділяти загальфілософські методи пізнання, насамперед метафізичний і діалектичний.
Другу групу методів пізнання становлять загальнонаукові методи, які використовуються в самих різних галузях науки. Це емпіричні та теоретичні методи.
Емпіричний і теоретичний рівні пізнання взаємопов’язані, межа між ними умовна і рухлива. Емпіричне дослідження, виявляючи за допомогою спостережень і експериментів нові дані, стимулює теоретичне пізнання (яке їх узагальнює і пояснює), ставить перед ним нові більш складні завдання. З іншого боку, теоретичне пізнання, розвиваючи і конкретизуючи на базі емпірії новий власний зміст, відкриває нові, більш широкі горизонти для емпіричного пізнання, орієнтує і направляє його в пошуках нових фактів, сприяє вдосконаленню його методів і засобів і т. П.
До третьої групи методів наукового пізнання належать методи, використовувані тільки в рамках досліджень якоїсь конкретної науки або якогось конкретного явища. Такі методи іменуються частнонаучнимі. Кожна приватна наука (біологія, хімія, геологія і т. Д.) Має свої специфічні методи дослідження.
При цьому частнонаучние методи, як правило, містять в різних поєднаннях ті чи інші загальнонаукові методи пізнання. У частнонаучних методах можуть бути присутніми спостереження, вимірювання, електромагнітні або дедуктивні умовиводи і т. Д. Характер їх поєднання і використання знаходиться в залежності від умов дослідження, природи досліджуваних об’єктів. Таким чином, частнонаучние методи не відірвані від загальнонаукових. Вони тісно пов’язані з ними, включають специфічне застосування загальнонаукових пізнавальних прийомів для вивчення конкретної області об’єктивного світу. Разом з тим частнонаучние методи пов’язані і з загальним, діалектичним методом, який ніби заломлюється через них [10].
Ще одну групу методів наукового пізнання складають так звані дисциплінарні методи, які являють собою системи прийомів, застосовуваних у тій або іншій дисципліні, що входить в яку-небудь галузь науки або виниклої на стику наук. Кожна фундаментальна наука представляє собою комплекс дисциплін, які мають свій специфічний предмет і свої своєрідні методи дослідження [9].
До останньої, п’ятої групи належать методи міждисциплінарного дослідження, що є сукупністю ряду синтетичних, інтегративних способів (що виникли як результат поєднання елементів різних рівнів методології), націлених головним чином на стики наукових дисциплін [9].
Таким чином, у науковому пізнанні функціонує складна, динамічна, цілісна, субординований система різноманітних методів різних рівнів, сфер дій, спрямованості і т. П., Які завжди реалізуються з урахуванням конкретних умов.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)