Методологічні основи управлінських рішень
Особливості управлінських рішень
У традиційному розумінні, управлінське рішення містить в собі якусь програму дій, в яку входить мета, до якої прагне система, а також методи досягнення цієї мети.
Управлінське рішення є свого роду вибором, який необхідно робити кожному керівнику у своїй організації. Основною особливістю управлінського рішення є те, що воно приймається при наявності певної проблеми. У зв’язку з тим, що дані проблеми з’являються при управлінні будь-яким об’єктом постійно, то основна функція прийняття рішень визначає діяльність кожного керівника.
Крім цього, управлінське рішення є свого роду певним вибором, який важливо і потрібно здійснювати кожному керівнику організації для того, щоб виконувати свої обов’язки, які в свою чергу обумовлені ним посадою. Прийняття рішень знаходиться в основі управління.
В управлінні прийняття рішення є більш систематизованим процесом, ніж у повсякденному житті. Важливо відзначити, що управлінське рішення на сьогоднішній день є одним з головних видів управлінської праці.
Методологічні підходи до управлінських рішень
Основу методологічного підходу до управлінських рішення складають наступні методи:
- Системний підхід є підходом, при якому кожна система, або об’єкт вивчається як сукупність взаємопов’язаних між собою компонентів, що має свою мету, ресурси, зв’язок із зовнішнім середовищем, а також зворотний зв’язок. Ситуаційний підхід акцентує свою увагу на тому, що придатність різних характеристик і способів управління виявляється в певній ситуації, в певному місці і в певний час. Сьогодні даний підхід є одним з найбільш перспективних. Це пов’язано з тим, що з його допомогою можна приймати рішення, в основі яких лежить аналіз і розуміння ситуації, динаміка її зміни. Можливість здійснення попереднього аналізу ситуації і виявлення її очікуваних змін робить ситуаційний підхід одним з найбільш ефективним і дозволяє уникнути досить великих втрат ресурсів, а також великої кількості часу. Комплексний підхід. При його використанні необхідно брати до уваги технічні, екологічні, економічні, організаційні, соціальні, психологічні, при необхідності і інші (наприклад, політичні, демографічні) сфери менеджменту, а також їх взаємний зв’язок. У разі, якщо була упущений один з основних перерахованих вище компонентів менеджменту, то проблему вирішити не вдасться. Процесний підхід. В рамках даного відбувається вивчення функція управління як взаємопов’язаних функцій. Процес управління є єдиною сумою всіх функцій, а також серією безперервних взаємопов’язаних між собою дій. Нормативний підхід. Його суть полягає у визначенні нормативів управління по кожній підсистемі і системі менеджменту. Динамічний підхід. При його використанні об’єкт управління досліджується в діалектичному становленні, в причинно-наслідкових зв’язках. Оптимізаційний підхід. Сутність оптимізаційного підходу до управління полягає в переході від якісних оцінок до кількісних, з допомогу методів дослідження операцій, інженерних розрахунків, статистичних методів, експертних оцінок і багато чого іншого. Маркетинговий підхід. Даний метод включає в себе спрямованість керуючої підсистеми при вирішенні будь-яких завдань на споживача.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)