Методики кредитного аналізу
Основна мета будь-якої кредитної організації – це зниження власних кредитних ризиків. При цьому методики кредитного аналізу можуть відрізнятися, в залежності від типу позичальника. Є кілька варіантів:
Методики аналізу кредитного ризику
1. Методика кредитного аналізу для фізичних осіб. Робота проводиться в три основних етапи:
– перевірка якісних характеристик діяльності клієнта;
– перевірка кількісних характеристик діяльності клієнта;
– збір інформації, її оцінка та остаточний висновок про надання чи ненадання позики.
Якісний кредитний аналіз також проводиться в кілька етапів:
– перевірка репутації клієнта;
– аналіз мети кредитування;
– виявлення джерел, що сприяють подальшому погашення боргу, а також нарахованих відсотків;
– облік ризиків позичальника, які банк змушений брати на себе.
Аналіз репутації клієнта складається з декількох етапів:
– перевірка кредитної історії і наявності проблем з погашенням позик в минулому;
– аналіз особистісних і ділових якостей клієнта;
– перевірки фактів неплатежів по кредитах або іншим зобов’язанням. Тут можуть враховуватися прострочення по квартплаті і іншим фінансовим зобов’язанням.
Важливий етап – аналіз кредитоспроможності. Тут банк оцінює, наскільки безпечно видавати позичальнику кошти і чи зможе він їх повернути у визначені терміни. Для вирішення такого завдання проводиться:
– розрахунок фінансових коефіцієнтів;
– аналіз грошового потоку;
– оцінка ділового ризику.
При аналізі кредитоспроможності банк збирає всю інформацію, яка може охарактеризувати клієнта.
Основні цілі при цьому наступні:
– визначити найбільш сильні і слабкі сторони позичальника;
– виявити важливі чинники, які впливатимуть на подальшу діяльність і успішність клієнта;
– оцінити ризики кредитування.
В результаті може виставлятися загальний бал, який характеризує клієнта.
Оцінка позичальника
Кредитні співробітники проводять два види аналізу клієнта:
– зовнішній. Передбачає порівняння поточного позичальника з іншими потенційними клієнтами;
– внутрішній. Тут робиться акцент на порівняння фінансової звітності за певний період часу. Такий вид аналізу часто називають аналізом коефіцієнтів. Перевага методу – детальна оцінка платоспроможності клієнта, аналізу ліквідності, забезпеченості власними коштами і так далі.
Найбільш популярні коефіцієнти для розрахунку наступні:
К = мінімальний розмір виплат по позиці / дохід позичальника;
К = максимально допустимий обсяг боргу / дохід позичальника.
При цьому всі методики кредитного аналізу фізичних осіб діляться на прямі і непрямі.
Прямий метод аналіз має на увазі, що умовно набрана клієнтом сума балів прирівнюється до максимально допустимому розміру позики.
Непрямий метод передбачає нарахування балів за різними показниками. Підсумком аналізу є виведення класу кредитоспроможності клієнта.
2. Методика кредитного аналізу для юридичних осіб складається з декількох етапів:
– загальний аналіз фінансової звітності компанії на підставі даних бухгалтерського звіту та балансу (перевіряються збитки і прибутки компанії за певний період часу);
– обчислення основних фінансових коефіцієнтів;
– рейтингова оцінка показників, які були отримані при розрахунках;
– оцінка платоспроможності (фінансового стану) клієнта в залежності від рейтингу;
– перевірка виконаної оцінки та її коригування з урахуванням факторів, які можуть погіршити фінансовий стан.
Всі коефіцієнти, які досліджуються в процесі кредитного аналізу, можна розбити на п’ять основних груп – показники заборгованості, ділової активності, погашення боргу, ліквідності і рентабельності. При цьому найбільший інтерес для банку представляє зміна величини кожного з коефіцієнтів за останні кілька років. Таким способом досліджується динаміка підприємства.
Щоб глибше вникнути в особливості позичальника, кредитор вивчає його фінансову звітність, оцінює перспективи розвитку, здатності своєчасно погашати свої борги.
При аналізі кредитоспроможності підприємства оцінюються такі параметри – ліквідність і платоспроможність, рух і поточний стан активів, джерела капіталу та їх структура, показники фінансової стійкості (відносні і абсолютні), зміна рівня описаних вище параметрів і так далі.
При цьому кредитний аналіз проводиться в кілька етапів:
1. Проводиться загальний аналіз кредитоспроможності, підсумком якого стає опис фінансового стану клієнта. При цьому специфічні особливості компанії аналізуються за наступним алгоритмом:
– складання агрегованого балансу компанії;
– оцінка ділової активності компанії;
– прогноз фінансового стану;
– розрахунок фінансових коефіцієнтів – ліквідності, обслуговування боргу, прибутковості, фінансового левериджу, оборотності.
2. Обчислюється рейтингова оцінка, яка дає загальну інформацію про фінансовий стан клієнта і дозволяє порівняти його з іншими позичальниками. Тут розрахунок проводиться на підставі обчислених раніше коефіцієнтів – ліквідності, фінансового левериджу, ділової активності та прибутковості. Далі формується рейтинг. Виконання коефіцієнта левериджу або ліквідності – 10%, невиконання – 0%. Виконання коефіцієнта прибутковості – 5%, негативно значення – 0%. Дотримується “золоте правило” – 5%, не дотримується – 0% і так далі.