Методика угруповання витрат: сутність та класифікація

Класифікація витрат підприємства – можливість в рази спростити завдання бухгалтерів в управлінському обліку. У свою чергу, класифікація – це лише основа для подальшого поділу.

Методика угруповання витрат – узагальнення всіх видів витрат і їх виділення в економічні групи, кожна з яких має свої певні ознаки. На сучасному етапі всі витрати можна групувати наступним чином:

1. За видами виробництва виділяється дві групи – основних і допоміжних витрат.

2. За видами витрат:

– статті – призначені для розрахунку собівартості і організації обліку;
– елементи витрат – для оформлення звіту про витрати у виробничій сфері та складання кошторису.

3. За видами товару виділяються наступні групи – будматеріали, будівлі та споруди, групи однорідних матеріалів, вироби, замовлення, послуги, роботи, переділи і так далі.

4. За місцем появи – виробничі ділянки, цеху, бригади.

На практиці угруповання витрат проводиться за двома характерними ознаками – за статтями витрат і за економічними складовими. При цьому кожну з груп варто розглянути докладніше:

1. Групування за економічними складовими (елементами) необхідна в першу чергу бухгалтерії для складання звіту і розрахунку вартісного обчислення наявних у розпорядженні ресурсів. Облік останніх проводиться за якийсь фіксований проміжок часу (звітний період).

Витрати підприємства за економічним змістом поділяються на такі групи:

– матеріальні витрати. У даній категорії показується загальна ціна ресурсів, яка формується з урахуванням: вартості їх покупки і без урахування ПДВ, комісійних виплат, витрат на послуги товарних бірж, мит на митниці, брокерських послуг, витрат на збереження товару і його доставку в точку призначення, а також інших видів витрат;

– витрати на оплату праці. Тут відображена заробітна плата працівникам компанії, а саме допоміжному, основним і управлінському персоналу. Розрахунок витрат здійснюється з урахуванням прийнятих на підприємстві тарифних ставок, преміальних виплат, індексації прибутку і компенсації заробітної плати. Також сюди можуть бути включені платежі по догляду за дитиною, відпускні кошти та інші види витрат;

– платежі по соціальним потребам включають всі обов’язкові виплати, які встановлені законом України і нормами соціального податку. Відрахування, як правило, проводяться від витрат на виплату зарплати співробітникам;

– амортизаційні витрати показують загальний розмір нарахувань по амортизації двох елементів – нематеріальних активів і основних засобів. Тут також включені амортизаційні відрахування від ціни основного майна (наприклад, приміщень), яке на безоплатній основі надається підприємствам громадського харчування або медпункт;

– інші витрати складаються з групи платежів (по обов’язковому страхуванню в тому числі), виплати до фондів страхування і так далі. У цю ж групу входять витрати на перепідготовку персоналу, комплектацію охоронних систем (від пожежі і проникнення на об’єкт), проведення ремонту по гарантії, оплату послуг зв’язку і так далі.

2. Угруповання витрат на виробничу сферу виконується з метою контролю планових витрат компанії. Як правило, це необхідно організаціям зі складним виробничим процесом. Прямі витрати являють собою поодинокі елементи, а комплексні – цілу групу статей, розрізняються своїми функція і ролі у виробництві.

Фактори виробництва

Одна з головних завдань методики групування витрат – визначення витрат, що впливають на собівартість товару. При цьому собівартість формується з урахуванням наступних елементів:

– сировини і матеріалів. Під собівартістю цієї продукції маються на увазі виплати, які здійснюються при покупці або виготовленні продукції, її доведення до стану готовності та доставки до точки призначення. На деяких підприємствах може формуватися окрема стаття витрат, що передбачає облік куплених в інших підприємствах або вироблених особисто напівфабрикатів. В процесі списання матеріалів компанія може виробляти їх оцінку будь-яким з існуючих методів;

– оплати праці. Собівартість послуг і товарів, як правило, формується з урахуванням оплати праці працівників компанії та іншого персоналу, який бере участь в процесі виробництва. Також враховуються кошти, які резервуються бухгалтерією для виплати винагороди, оплати відпусток і так далі;

– соціальні потреби. В дану статтю витрат включаються платежі, передбачені законами України і здійснювані працівникам підприємства, Пенсійному фонду, фондам соціального призначення, а також фондам мед і соцстрахування;

– процес підготовки виробництва і його освоєння. У даній статті витрат можуть відображатися – витрати на розвідку нових родовищ (для гірничодобувної галузі), на освоєння нового виробництва або відкриття цехів, на випуск продукції і так далі;

– інструменти. Загальна ціна інструменту, необхідного на виробництві повинна відображатися на кредитному рахунку “10” в розділі матеріалів;

– спеціальне обладнання. Облік статті відбувається в тому випадку, якщо підприємство проводить експериментальні або наукові роботи. Сюди відносяться витрати на покупку нового обладнання, його монтаж і транспортування, проектування і налагоджувальні роботи;

– загальні витрати на виробництво. Сюди можна віднести роботи з обслуговування виробничої сфери (основної та додаткової). Такі витрати, як правило, несуть підприємства сільського господарства, будівельної сфери і промисловості. Даний вид витрат можна умовно розділити на кілька типів – по експлуатації техніки, за змістом і за цеховим видатках;

Порядок проведення обліку витрат здійснюється з урахуванням порядку і правил, прописаних в галузевих вказівках з обліку роботи (продукції, послуг) або за її планування.

На особливу увагу заслуговують витрати на утримання обладнання та машин. Тут виділяється дві категорії – оформлення страховки для співробітників і об’єктів компанії (майна), а також поточні та одноразові витрати;

– комерційно витрати. Мають безпосередній зв’язок з реалізацією куплених товарів або виготовленої продукції. У першому випадку в обсяг витрат включені управлінські витрати, а також витрати, пов’язані з супроводом руху товару. Другий вид витрат, як правило, характерний для виробничих і промислових компаній.

3. Третя група витрат підприємства відноситься до категорії загальногосподарських. Сюди можна віднести витрати компанії з управління, але тільки в тій сфері, яка не має зв’язку з процесом виробництва. Облік таких витрат проводиться в рахунку 26.

Класифікувати загальногосподарські витрати можна за такими ознаками – видами, календарному періоду, економічних чинників, оподаткуванню і цілям управління.

До загальногосподарських, як правило, можна віднести наступні статті витрат:

– на адміністративно-управлінський апарат;

– на утримання персоналу компанії, що належить до сфери спільного господарства;

– амортизаційні відрахування;

– виплати орендної плати;

– оплата послуг консультантів, аналітиків та інших фахівців.

Крім цього, загальногосподарські витрати часто входять в структуру виробничої собівартості товару, а також собівартості реалізованої продукції (послуг, робіт).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Методика угруповання витрат: сутність та класифікація