Методи звітності оборотних коштів в виробництво

Списати оборотні кошти підприємства у виробництво можна різними способами, кожен з яких має свої переваги і недоліки. Основні методи:

    Метод FIFO (від англ. “First In First Out” – “першим прийшов, першим пішов”) – запаси списуються у виробництво за ціною тих запасів, що надійшли на склад першими. При цьому в рамках методу ФІФО не важливо, скільки насправді коштували списуються у виробництво оборотні кошти. Метод LIFO (від англ. “Last In First Out” – “останнім прийшов, першим пішов”) – запаси списуються у виробництво за ціною тих запасів, що надійшли на склад останніми. При методі ЛІФО також не важлива вартість списаних запасів, так як вони будуть враховуватися за ціною останніх надійшли на склад.

За собівартістю кожної одиниці – тобто кожна одиниця оборотних коштів списується у виробництво за своєю собівартістю (так би мовити “поштучно”).

Приклад списання запасів за таким методом: облік ювелірних прикрас, дорогоцінних металів і т. д.

За середньої собівартості – розраховується середня собівартість по кожному виду запасів і вже по ній запаси списуються у виробництво.
На українських підприємствах це, мабуть, найпоширеніша практика.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Методи звітності оборотних коштів в виробництво