Методи вивчення функцій великих півкуль головного мозку

1. Гістологічні та гістохімічні дослідження.

2. Клінічні дослідження хворих людей, після чого вивчається характер патологоанатомічних порушень головного мозку.
3. Роздратування головного мозку електричним струмом або хімічними речовинами.
4. Екстирпація, або видалення великих півкуль або окремих їх ділянок, а також тимчасове їх вимикання.
5. Дослідження обміну речовин і кровопостачання головного мозку.
6. Реєстрація біострумів головного мозку.
7. Метод умовних рефлексів.

Будова і функції головного мозку вивчені завдяки поєднанню цих методів. Найбільш плідно поєднання методу умовних рефлексів з електрофізіологічних.

Еволюція переднього мозку у тварин визначається умовами їх існування, котрі зумовили розвиток вищих органів чуття, що знаходяться в головній частині організму, а також значні відмінності в нервових механізмах регуляції рухів у навколишньому середовищі. У безчерепних, наприклад у ланцетника, передній мозок відсутня. У круглоротих (міноги) він починає розвиватися і має характерну будову, але складається тільки з нюхових лопатей. У риб передній мозок складається головним чином з нюхового апарату, наприклад у акули, а в інших риб – з зорових часток, наприклад у форелі. У деяких риб з’являється зачаток одного великого півкулі. Великого розвитку досягає у риб регулятор рухів – мозочок. У земноводних вже є два великих півкулі, по вони слабо розвинені. У передньому мозку у них виражені переважно нюхові області, а мозочок розвинений дуже мало. У птахів великі півкулі значно більше, але позбавлені борозен. Плащ головного мозку у них розвинений відносно слабко, а смугасті тіла, мозочок і зорові частки – сильно. У ссавців великі півкулі утворюють вторинний плащ, переважаючий над смугастими тілами.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Методи вивчення функцій великих півкуль головного мозку