Метод пізнання Бекону

Related posts:

1. Емпіричний метод наукового пізнання Бекона – коротко “Критичні”, “негативні” міркування про ідолів Френсіс Бекон доповнює “позитивним” викладом власного методу наукового пізнання. У його основу він кладе систематичний експеримент. Випадкового досвіду Бекон у процесі пізнання закликає уникати, бо його узагальнення можуть призводити до приватним, застосовним не у всіх випадках, а іноді і до абсолютно хибним результатам. Висновки ведених по обдуманої, методичної системі експериментів […]...
2. Ступені (рівні) пізнання Існує два ступені пізнання: чуттєве і раціональне. Чуттєве пізнання відбувається за допомогою органів чуття (зір, дотик, нюх, слух, смак). Це безпосередня форма пізнання, в процесі якого знання виходять шляхом прямого контакту. Наприклад, ви вийшли на вулицю і відчули холод. Таким чином, чуттєвий рівень дозволяє пізнати тільки зовнішні властивості об’єкта пізнання. Даний рівень включає в себе […]...
3. Пізнання: поняття, форми і методи пізнання Теорія пізнання вперше була згадана Платоном в його книзі “Держава”. Тоді він виділив два види пізнання – чуттєве та розумове, і ця теорія збереглася донині. Пізнання – це процес придбання знань про навколишній світ, його закономірності і явища. У структурі пізнання два елемента: Суб’єкт (“пізнає” – людина, наукове товариство); Об’єкт (“пізнаване” – природа, її явища, […]...
4. Гносеологія і індуктивний метод Френсіса Бекона У XVII столітті змінюється орієнтація філософії. Якщо в Середні століття вона була служницею богослов’я, в епоху Відродження – союзницею мистецтва, то в Новий час філософія займається проблемами науки і наукового пізнання. Бурхливе зростання науки того часу був пов’язаний з потребами промислового виробництва. У розвитку наукового знання була зацікавлена ​​молода народжується буржуазія, яка прийшла або прагнула […]...
5. Вчення Фейєрбаха про пізнання – коротко Відповідно до одного з основних положень, що підтверджують матеріалізм Людвіга Фейєрбаха, “істина, дійсність і почуття тотожні між собою… Очевидно тільки чуттєве… Тільки там, де починається чуттєвість, зникає всяке сумнів і всякий спір”. Тому почуття – головні органи не тільки нашого сприйняття, але й пізнання взагалі. Колишній спочатку головним авторитетом для Фейєрбаха Гегель доводив, що одні […]...
6. Форми пізнання Виділяють форми пізнання: 1. Чуттєве пізнання – це пізнання за допомогою органів почуттів – зору, дотику, слуху і т. п. Чуттєве пізнання виражається в формах: – відчуття – відображення окремих властивостей предмета, явища, як правило в перші секунди контакту з ним органами почуттів. Приклад: вперше побачивши картину, людина відбив у своїй свідомості, що вона велика […]...
7. Процес пізнання Пізнання універсуму, пізнавальний процес в цілому передбачає проходження людиною, як суб’єктом пізнання, трьох етапів. Перший етап – чуттєве пізнання, тобто живе споглядання дійсності. Чуттєвий досвід – відчуття, сприйняття, уявлення – джерела знання, що зв’язують людину із зовнішнім світом. Тут головну роль відіграють органи чуття людини – зір, дотик, слух, нюх, смак. Основними формами чуттєвого пізнання […]...
8. Діалектика чуттєвого і раціонального в процесі пізнання Розвиток пізнавального процесу має наступну логіку: від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики. Знання людини спочатку існує у вигляді певних образів свідомості. Але ці образи неоднакові за характером свого формування і за способами руху, мають свою специфіку. І отже виникає питання про те, як складається структура знання. Найпростішою, елементарною формою чуттєвого […]...
9. Основні етапи і форми процесу пізнання Проблема пізнавальної діяльності людини займає одне з дуже важливих місць у загальній структурі філософського знання. Сутність людини полягає в постійному задоволенні інформаційної, пізнавальної потреби, а вона лежить в основі визначення людиною сенсу свого життя. Поняття “пізнання” вельми близьке за змістом до поняття “свідомість”. За своїм змістом ці поняття можуть бути визнані тотожними чинності єдиного кореня […]...
10. Ф. Бекон. Вчення про метод Одним з найбільших філософів Нового часу і родоначальником емпіризму був англійський аристократ, лорд Френсіс Бекон (1561-1626). Після закінчення Кембріджського університету Ф. Бекон обирається до парламенту і робить політичну кар’єру, вершиною якої стає його призначення лордом-хранителем королівської печатки за короля Якова I. Будучи лордом-канцлером, Бекон був притягнутий до суду. Після свого помилування Бекон не повертається на […]...
11. Теорія пізнання Юма – коротко Основою філософського вчення Девіда Юма є його теорія пізнання, заснована на оригінальних ідеях про психологічний механізмі уявлень. Всі психічні стани, на думку Юма, можуть бути зведені до вражень (impressions) та ідеям. Ідеї ​​- тільки більш-менш слабкі копії вражень. Немає ідеї, яка б не мала якогось початкового зразка та джерела в якому-небудь чуттєвому враженні. Звідси ясно, […]...
12. Поняття пізнання та знання Тема пізнання світу була актуальною ще в стародавні часи. Античні філософи вперше сформували думку про видах пізнання людиною навколишнього світу. Поняття пізнання та знання Володіння являє собою систематизовані результати людської пізнавальної діяльності. Завдяки знанням людина має можливість раціонально будувати свою життєдіяльність, спираючись на досвід попередніх поколінь. Сукупність методів і процесів придбання знань є пізнанням. Пізнання […]...
13. Раціоналізм і дедуктивний метод Рене Декарта Р. Декарт так само, як і Ф. Бекон, стурбований проблемою достовірності пізнання. Однак на відміну від свого британського колеги він апелював до розуму і самосвідомості, а не до досвіду й експерименту. Щоб отримати достовірне знання, потрібно відмовитися від усіх суджень, прийнятих на віру, за звичаєм або прикладу. Чуттєвий досвід не може служити бездоганним джерелом істинного […]...
14. Вчення Аристотеля про пізнання Платон вважає шляхом до істинного знання діалектику, Аристотель – логічний метод. Аристотель виклав вчення про закони мислення і пізнання (те, що тепер називається логікою) з такою грунтовністю, з таким глибокодумністю, що всі наступні мислителі не могли додати нічого суттєвого до роз’яснень ім. Трактати його, присвячені дослідженню законів пізнання, з’єднані в одну групу, що називається “Органон”. […]...
15. Теорія пізнання І. Канта: основні поняття і принципи Одним з найбільших розумів людства, основоположником німецької класичної філософії є Іммануїл Кант (1724-1804). Не тільки у філософії, але і у конкретній науці Кант був глибоким і проникливим мислителем. Людина, етика і право – ось головні теми філософського вчення Канта. Кант вважав, що рішенню таких проблем філософії, як проблеми буття людини, душі, моралі і релігії, має […]...
16. Динаміка наукового пізнання Розгляд структурних характеристик і взаємозв’язків наукового пізнання має бути доповнене аналізом динаміки наукового пізнання. Цю динаміку умовно можна розділити на два види: “внутріпарадігмальную”, на стадії “нормальної науки” (якщо використовувати термінологію Т. Куна), і “революційну”, коли змінюються самі підстави наукового пізнання. Зупинимося на цих питаннях докладніше. У “спокійною” стадії наукове пізнання розвивається вшир, здійснюючи емпіричне і […]...
17. Здібності пізнання На питання, як людина пізнає, не можна відповідати абстрактно. Завжди треба мати на увазі, що саме він пізнає. Якщо ми будемо конкретні у цьому питанні, то ми вірно визначимо, яким чином людина пізнає той чи інший аспект загальної істини. Для наших подальших міркувань необхідно ввести два нових поняття: “здібності пізнання” і “функціональні органи”. Під поняттям […]...
18. Статус науки і особливості наукового пізнання У сучасній культурі наука відіграє величезну роль. Вона перетворилася на найважливішу форму пізнання. Такий статус науки – результат її тривалого і суперечливого розвитку, початок якому було покладено в Новий час. У попередні епохи наука не грала провідну роль. Наука є особливою формою пізнання. Пізнання, в свою чергу, є специфічна діяльність, сукупність цілеспрямованих пізнавальних дій, спрямованих […]...
19. Пізнання світу і себе Людина, взаємодіючи з навколишнім світом в процесі різноманітної діяльності (праця, навчання, спілкування, гра), активно пізнає його. Пізнання світу починається з простору, в якому ти живеш і дієш. У місті чи селі в постійному спілкуванні ти бачиш різні сторони життя людей, трудову діяльність дорослих. Посильну участь в праці (в сімейному господарстві, навчанні) розширює твої уявлення про […]...
20. Чим відрізняється знання від пізнання? У філософії і багатьох інших науках часто розглядається сутність знання і пізнання. У чому полягає їх специфіка відповідно до розповсюджених точками зору вчених? Чим відрізняється знання від пізнання? Що являє собою знання? Під знанням у науці в загальному випадку розуміється володіння людиною деяким об’ємом інформації про що-небудь – як правило, достатнім з точки зору вирішення […]...
21. Пізнання і його види Пізнання – це процес придбання знань. Якщо в процесі пізнання відбувається передача соціального досвіду в індивідуальний досвід, то таке пізнання є навчання. Пізнання, в результаті якого продукується якісно нове знання, може бути охарактеризоване як дослідження (наукове, художнє, філософське і т. Д.). В даному випадку пізнання тотожне відкриттю нових знань. Пізнання – дуже складний процес в […]...
22. Наука – система пізнання об’єктивних законів світу Результатом наукової діяльності є система розвивається доказового і обгрунтованого знання. Наукове знання, отримане на основі перевірених практикою методів пізнання, виражається в різних формах: у поняттях, категоріях, законах, гіпотезах, теоріях, наукову картину світу, або в інструментарії науки. Використання такого інструментарію дає можливість передбачення і перетворення дійсності в інтересах природи, суспільства і людини. У різних галузях пізнання […]...
23. Філософський образ пізнання З незапам’ятних часів пізнання було в центрі уваги вчених і філософів. Ними було вироблено спеціальне навчання – теорія про пізнання. Вона стала провідною частиною філософії – гносеологією, яка ставила своїм завданням розкриття шляхів осягнення буття і пізнання умопостигаемой здібності людини. Цим пізнанням відкривався і обгрунтовувався змістовний сенс буття світу і людини в ньому. У силу […]...
24. Структура філософського пізнання Відносини між підсистемами “мир” – “людина” можуть бути зведені до онтологічної, гносеологічному, аксіологічному та праксиологической аспектам. Саме вони і зумовлюють структуру філософського знання, яка розкривається через наступні дисципліни. Онтологія – це вчення про буття, принципи його будови, законах і формах. Часто в історії філософії онтологію називають “першою філософією”, або метафізикою, т. Е. Вченням про буття […]...
25. Інтуїтивне пізнання в медицині Інтуїція (лат. Intuitio – пряме споглядання) – це здатність осягати загальне в одиничному, бачити в предметі, явищі, процесі суттєве. Під інтуїцією розуміють безпосереднє осягнення істини без наукового обгрунтування за допомогою доказів. Вона (істина) формується на основі попереднього досвіду. Це здатність виходити за його рамки, розуміти раніше непізнане. Інтуїція як безпосереднє осягнення істини протилежна звичайному, типовому […]...
26. Структурні особливості дослідно-експериментального пізнання У розвинених формах наука завжди поставала і постає досі як дисциплінарно-організоване знання, в якому її окремі галузі – наукові дисципліни – виступають як відносно автономних підсистем, що взаємодіють між собою. Вони виникають і розвиваються нерівномірно. У них формуються різні типи знань, причому деякі з наук, наприклад медицина, пройшовши шлях емпіричного самовдосконалення, вступили на шлях теоретизації. […]...
27. Фізика і методи наукового пізнання Пізнання починається зі спостереження. З раннього дитинства ми спостерігаємо за тим, що відбувається навколо. Ми бачимо, що м’яч, підкинутий вгору, завжди падає вниз на землю, чуємо, що за блискавкою завжди слідують гуркіт грому, відчуваємо, що влітку завжди тепліше, ніж взимку і т. п. Однак ці важливі спостереження, взяті всі разом, ще не утворюють науку фізику. […]...
28. Вчення кініків про пізнання На противагу мегарской школі кинічеськи вчення відрізнялося практичним характером. Філософія є життєва мудрість. Тому абстрактне знання відкидається киниками безплідне непотрібне і неможливе. Мало того, доказ неможливості знання було Антісфеном істинним введенням у філософію, зверненням до істинної філософії. “Доброчесність достатня для щастя, – говорить він, – а для чесноти не вимагається нічого крім сили Сократа; від […]...
29. Науковий факт як структурна одиниця пізнання Без факту (лат. Factum – доконане) немає науки. Науковий факт – початкова форма і критерій істинності знання, яка фіксує природні дані, встановлені в процесі досліджень. В осмисленні природи факту вчені і філософи сучасної науки виділяють, як правило, дві крайні точки зору: фактуалізм і теоретизм. Перша вказує на незалежність і автономність фактів стосовно різних теорій. Друга […]...
30. Поняття методу. Основні методи наукового пізнання У навчальній і науковій літературі наводяться різні визначення методу [54]. У навчальній літературі широко поширена (якщо дати узагальнено-усереднену вибірку) розуміння методу, по-перше, як шляху, способу пізнання, по-друге – як сукупності прийомів, способів, операцій пізнавальної діяльності. У першому випадку розпливчастість розуміння методу очевидна. У другому випадку (більш поширеному і прийнятному) необхідно зробити суттєві уточнення. Тут метод […]...
31. Західні концепції структури і динаміки наукового пізнання Проблема структури і динаміки наукового пізнання – одна з центральних у філософсько-методологічному аналізі. Представники неопозитивізму (М. Шлік, Л. Вітгенштейн, Р. Карнап та ін.) Зосереджували свою увагу на структурі наукового знання, тоді як постпозітівістов (Т. Кун, І. Лакатос, П. Фейєрабенд та ін.) Робили упор на аналізі динаміки наукового знання [58]. Неопозитивісти, будучи фахівцями в галузі точних […]...
32. Метод молекулярних орбіталей (метод МО) Відмінність цього методу від методу електронних пар полягає в тому, що в ньому використовуються не хвильові функції, що описують електронні пари, а хвильові функції одного електрона в полі всіх ядер і інших електронів. Електрони молекули розміщуються за відповідними одноелектронне рівням з урахуванням принципу Паулі, тобто на одній молекулярної орбіті може перебувати не більше двох електронів, […]...
33. Проблеми наукового пізнання людей і їх життя Значна робота в цьому напрямку вже робиться в рамках програми ООН “Про розвиток людини” у всьому світі і в Росії. У ній пропонуються розглядати й оцінювати рівень і якість розвитку людини через призму трьох основних показників. Перший – довголіття, вимірюваний як очікувана тривалість життя при народженні. Другий – рівень освіти дорослого населення та студіюючої молоді […]...
34. Методологічна суперечка соціогуманітарного пізнання Методологічна суперечка про специфіку соціогуманітарного пізнання. На початку XIX ст. інтелектуальна ситуація зазнала суттєвих змін. Перша наукова революція XVI-XVIII ст. привела до оформлення “наук про природу” класичного періоду. Утвердився термін “природознавство”, що вживається зазвичай як синонім науки. Наука (природознавство) інституціоналізованої, т. Е. Самовизначилася як особливий соціальний інститут принаймні в передових країнах Західної Європи, а також […]...
35. Виникнення пізнання Здатність орієнтуватися в навколишньому середовищі необхідна для виживання кожній живій істоті. Уміння вчасно розпізнати небезпеку і постаратися її уникнути, знайти, дістати або зловити їжу, правильно відшукати партнера для розмноження – все це необхідні умови існування кожної тварини. У нижчих видів норми правильної поведінки закладені генетично, т. Е. Є вродженими. Така поведінка називають рефлекторним або інстинктивним. […]...
36. Буття і його пізнання “Буття” – неоднозначна категорія в історії філософії. Якщо у Парменіда “буття – це те, що є”, у Платона – “буття є співучасть ідей”, а у Аристотеля – “буття є присутність”, то Кант в бутті вбачав полагание, а Гегель – абсолютну ідею. Для Хайдеггера “буття має місце і час”. Він вважав, що “буття має за своїм […]...
37. Експеримент і індукція у Бекона З цим загальним методом пізнання, як його формулює Френсіс Бекон, не можна, звичайно, не погодитися. Союз досвіду і мислення, що він рекомендує, є дійсно єдиний шлях до істини. Але як досягти його і домогтися в процесі пізнання належного ступеня і пропорції? Відповіддю на це служить Беконовская теорія індукції, як методу пізнання. Силогізм або умовивід, згідно […]...
38. Науковий метод – фізика Якими ж шляхами видобувається наукова істина? Кілька сотень років тому були вироблені основи фізичного методу дослідження. Він полягає в наступному: спираючись на досвід, роблячи припущення про суть того чи іншого явища, відшукують спочатку якісні, а потім кількісні (що формулюються математично) закони природи; відкриті закони перевіряються практикою. Таким чином, схема наукового пізнання виглядає так: Запам’ятай спостереження […]...
39. “Нова Атлантида” Бекона Френсіс Бекон був пройнятий думкою про те, що розвиток науки призведе в майбутньому до наступу золотого століття. При майже безсумнівному атеїзмі він писав про майбутні великих відкриттях з піднесеним ентузіазмом релігійного пророка і ставився до долі науки, як до своєрідної святині. У своїй незакінченою філософської утопії “Нова Атлантида” Бекон малює щасливу, комфортне життя мудрого, невеликого […]...
40. Навчання Ф. Бекона і Р. Декарта: спільне та відмінне Настало після Відродження Новий час продовжило формувати інше ставлення до природи і духовного світу людини. Розширення інтелектуального світу особистості визначило духовне обличчя епохи, знайшовши вираз у філософських системах англійського мислителя Френсіса Бекона і французького вченого і філософа Рене Декарта. Вони з різних ціннісно – світоглядних позицій розробили свої філософські концепції, ядром яких стала методологічна проблематика. […]...