Метод моделювання в прийнятті управлінських рішень

Моделі в прийнятті рішень управління

Управлінські рішення – це результат праці співробітників управління. Управлінські рішення – це соціально-економічний акт функціонування керуючого органу, який містить вибір мети в певній сфері діяльності, він і визначає програму виконання робіт, встановлює методи, умови, способи досягнення поставлених цілей перед керованим об’єктом.

У загальному розумінні, модель-уявлення об’єкта системи в формі, що відрізняється від цілісності. Це спрощене зображення певної управлінської ситуації. Таким чином, в моделях відображаються реальні події, а також обставини.

Після правильно поставленого завдання передбачено побудову моделі. При цьому розробник визначає головну мету моделі, вихідні нормативи, інформацію для отримання, щоб допомогти керівництву компанії вирішити проблеми.

Після побудови моделі необхідно перевірити її на достовірність. Перш за все, полягає перевірка у визначенні рівня відповідності моделі реальності. Фахівцю необхідно встановити – все або в повному обсязі важливі компоненти реальності вбудовані в модель. Чим краще модель відображає реальність, тим відповідно вище її потенціал як засіб для надання допомоги керівникові у прийнятті рішень. Далі треба встановити ступінь, в якій інформація, що отримується за допомогою створеної моделі, реально допомагає керівництву у вирішенні проблеми.

Після перевірки моделі на достовірність вона стає готова до практичного використання. Побудова моделі досить важко в невизначених умовах.

Причини зниження ефективності управлінських моделей:

    Вихідні недостовірні допущення; Обмежені можливості отримання інформації; Страхи користувача; Низьке використання на практиці; Занадто висока вартість.
Моделі прийняття управлінських рішень

Конкретних моделей управління існує безліч, наприклад: метод платіжної матриці, моделі управління запасами, модель лінійного програмування, дерево рішень, економічний аналіз.

Модель лінійного програмування являє собою дослідження і відшукання найбільших і найменших значень лінійної функції, на невідомі якої накладаються лінійні обмеження.

Широке застосування лінійне програмування отримало в економіці. Це пов’язано з тим, що дослідження залежностей між величинами, які зустрічаються в економічних задачах, неминуче призводить до лінійної функції з накладеними на невідомі лінійними обмеженнями.

Економічний аналіз передбачає вивчення якісних і кількісних характеристик і показників, які відображають фінансово-господарську діяльність компанії. Використання економічного аналізу дозволяє отримати повне уявлення про результати роботи компанії, визначити перспективи роботи, скорегувати шлях розвитку, мобілізувати внутрішні резерви.

Предмет економічного аналізу – це показники діяльності компанії, тобто – інформація, яка відображає господарсько-фінансові процеси, а також фактори, що впливають на основні показники роботи компанії.

Предмет економічного аналізу визначається завданням, до якої відноситься всебічне вивчення показників і оцінка діяльності компанії, виконання бізнес-плану, показники в динаміці.

Вивчення ж предмета економічного аналізу вимагає наявності певного методу, за допомогою якого вивчаються показники, які і характеризують господарсько-фінансову діяльність компанії.

Економічний аналіз – елемент управління, що дозволяє отримати реальну інформацію про фінансово-господарської діяльності компанії для прийняття правильних управлінських рішень, регулювання розвитку фірми.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Метод моделювання в прийнятті управлінських рішень