Мета педагогіки
Історико-педагогічна наука зайнята вивченням загальних і особливих тенденцій розвитку історико-педагогічного процесу, “реставрацією” педагогічних уявлень соціальних і культурних страт в різні історичні епохи, в умовах тих чи інших формацій і цивілізацій. Виконуючи мети самосвідомості та герменевтические мети, історико-педагогічна наука підводить знаменники педагогічних пошуків, критично інтерпретуючи історію достоїнств і недоліків зусиль у сфері виховання і навчання.
Історико-педагогічні дослідження – своєрідний діалог сьогодення з минулим, прагнення змінити сучасність, заглянути в майбутнє освіти. Ці дослідження дозволяють врахувати історичний досвід в сьогоднішньому навчанні і вихованні, висвічують витоки сучасного педагогічного процесу, ведуть до духовних скарбів, які часом виявляються незатребуваними при утворенні нових поколінь. Тим самим реалізуються прогностичні мети, коли історико-педагогічна наука служить якимсь дзеркалом, вдивляючись в яке можна зрозуміти багато проблем нинішньої освіти.
Змінюються і сервільні мети історико-педагогічної науки. Вона багато в чому перестає бути “служницею” політичної ідеології. Це аж ніяк не означає “ідеологічну стерильність” історико-педагогічної науки. Стоять цілі вироблення ідеології історико-педагогічних досліджень, вільної від диктату філософських і політичних доктрин, встановлення гармонійної співпраці історико-педагогічної науки і влади, ефективного історико-педагогічного супроводу сучасних реформ в освіті.
Related posts:
- Тематика педагогіки Вітчизняна наука ініціює, коригує і оновлює напрямки, проблематику історико-педагогічних досліджень. Безумовним пріоритетом залишається вивчення історії російської педагогіки. Пророблені узагальнюючі дослідження розвитку світової педагогіки, ранньої християнської філософсько-педагогічної думки, російської педагогіки XVII і XIX ст., Радянської педагогіки, педагогіки російського зарубіжжя, історії освіти в багатонаціональному соціумі, історії педагогічних інновацій, політичної історії освіти та ін. У загальному вигляді коло […]...
- Філософські основи педагогіки Помітне місце в методології історико-педагогічної науки зайняли ідеї об’єктивного позитивізму. Основне устремління позитивізму – осмислення фактів історико-педагогічного процесу як сукупності теоретичного і практичного досвіду, відмова від виключно умоглядних суджень про навчання і виховання. Позитивізм передбачає звернення до відбувся педагогічним явищ і подій, пошук нових фактів в історії педагогіки та їх науково-педагогічну переробку. Треба, втім, уникати […]...
- Предмет і об’єкт педагогіки Предметом педагогіки є особлива функція суспільства – виховання. Але не тільки педагогіка вивчає освіту. Його вивчають інші науки, такі як філософія, соціологія, психологія, економіка і т. Д. Так, наприклад, економіст, визначаючи рівень можливостей “людських ресурсів”, продукованих системою освіти, намагається вирахувати витрати на їх підготовку. Соціолог з’ясовує, чи добре готує сучасна система освіти людей, які адаптуються […]...
- Соціокультурні підходи педагогіки Важливими в історико-педагогічних дослідженнях залишаються соціокультурні підходи, що враховують, що педагогічні ідеї і практика існували в межах певного соціального і культурного контексту. Досліджується прилучення людини в різні соціальні епохи до культурних і суспільним цінностям в процесі навчання і виховання. Приймається в розрахунок, що в усі історичні часи виховання і навчання служили ареною прояву економічних, культурних, […]...
- Методологія педагогіки Приступаючи до наукового дослідження, важко, а часом неможливо, розраховувати на успіх, не володіючи теорією і методологією вивчення поставлених проблем. Керуючись такою (у загальному очевидною) думкою автор має намір поділитися з колегами роздумами, накопиченими при виданні серії монографій, підручників, наукових статей з історії педагогіки, порівняльної педагогіці, проблемам освіти в багатонаціональному соціумі, викладанні порівняльної педагогіки та історії […]...
- Об’єкт педагогіки Об’єкт історії світової педагогіки багатошаровий і обширний. У ньому вбачаються кілька переплетених сфер. По-перше, загальна історія людства. По-друге, яка виховується людина, в ім’я якого вибудувана динамічна панорама педагогічних ідей і теорій, написані численні трактати. По-третє, історична динаміка соціальних інститутів, в ряду яких знаходяться освітні та виховні структури. По-четверте, генезис матеріальної і духовної культури. І, нарешті, […]...
- Мета навчання: дефініція, класифікація та етапи Педагогічна діяльність має доцільний характер і спрямована на досягнення поставлених цілей, вирішення завдань. Мета – це системоутворюючий фактор педагогічного процесу. Вона призводить до інших компонентів навчальної системи. Мета визначає вибір засобів, форми організації навчання. Підходи до визначення педагогічної мети У загальному понятті під терміном “мета” розглядається ідеальне передбачення результатів педагогічної роботи, що випереджають відтворення подій […]...
- Загальна методологія педагогіки Загальна методологія педагогіки забезпечує найбільш правильні і точні уявлення про загальні закони розвитку об’єктивного світу, а також місце і роль в ньому тих педагогічних феноменів, які вона вивчає. Вона передбачає врахування: основних положень і принципів матеріалістичної діалектики (ці положення є загальними для неї і для психології); закону єдності і боротьби протилежностей, відповідно до якого процес […]...
- Зв’язок педагогіки з іншими науками Одним з основних джерел розвитку педагогічної науки є філософія, яка служить своєрідною ефективною і продуктивною рушійною силою цього розвитку і одночасно фундаментальної базової складової педагогіки. Необхідно відзначити важливу методологічну роль філософії в процесі формування педагогічної теорії, де філософія допомагає визначити основоположні компоненти при вивченні педагогічних процесів. Особливе значення має філософія для педагогіки при визначенні базових, […]...
- Педагогічна система Педагогічна система – це взаємодія різних взаємозв’язаних структурних компонентів, які об’єднані однією освітньою метою розвитку індивідуальності й особистості. Педагогічна система традиційного освітнього процесу складається з семи елементів: мета навчання, зміст навчання, учні, навчальні, методи, засоби і форми навчання, і це дозволяє проводити його дослідження і розробку як цілісного педагогічного явища. Педагогічний процес – сукупність спеціально […]...
- Взаємозв’язок об’єкта і предмета педагогіки Всі ми знаємо, що наука є формою соціального усвідомлення. Фактично, це поняття людей про духовну і фізичного життя. Способи передачі понять і уявлень різні: Живописні та мелодійні образи, створювані художниками, літераторами та художниками, відносяться до мистецтва; Затвердження, створені і закріплені вікової розумністю справжньої віри, становлять суть релігії; Вивірені закономірності тих чи інших процесів виділяють серед […]...
- Особливості розділів педагогіки Розвиток педагогіки відбувається в умовах її тісному взаємозв’язку з науково-технічним прогресом і явищами, які їм досліджуються, з соціально-економічними умовами життя і потребами людської діяльності. Факт подібного зв’язку провокує виникнення все нових проблем, дійсно дієве вирішення яких можна знайти тільки за допомогою застосування внутрішніх можливостей самої науки. Саме з цієї причини педагогіка раз по раз зазнає […]...
- Спеціальна методологія педагогіки Спеціальна методологія педагогіки дозволяє їй формулювати свої власні закономірності, що відносяться до своєрідності формування, розвитку і функціонування тих феноменів, які вона досліджує. Вона орієнтує на облік: стійких уявлень про свідомість і психіку людини і можливостях педагогічного та виховного впливу на нього; особливостей формування особистості в суспільстві і групі (колективі) в процесі суспільно-корисної діяльності; єдності виховання […]...
- Існуючі підходи педагогіки Виділяють такі методології і методи педагогіки: Системний. Діяльнісний. Полісуб’єктний. Культурологічний. Етнопедагогічний. Антропологічний. Поняття методології Наукове розвиток вимагає постійного поповнення новими фактами. Для зборів і пояснення таких фактів потрібні науково-обгрунтовані методи дослідження, які безпосередньо залежать від теоретичних принципів і називаються методологією. Поняття “методологія” часто сприймається абстрактно і вважається далеким від реальної практики освіти. Насправді це не […]...
- Педагогічна взаємодія – коротко Поняття “педагогічна взаємодія” передбачає взаємну активність навчає і навчається. Педагогічна взаємодія повно і цільно відображається в педагогічному процесі і складається з педагогічного впливу і власного активного сприйняття учня. Тому поняття “педагогічна взаємодія” ширше за значенням, ніж “педагогічний вплив”, “педагогічний вплив”, “педагогічне ставлення”, так як воно передбачає активність обох сторін: педагогів і виховуваних. Можна визначити наступні […]...
- Технологія та організація педагогічного дослідження Дослідженням в педагогічній науці називається процес наукової діяльності, метою якого є отримання нових знань про закономірності освіти, його структуру, принципи і механізми. Педагогічне дослідження пояснює і передбачає факти і явища. По спрямованості педагогічні дослідження бувають. 1. Фундаментальні, де в результаті досліджень складаються узагальнюючі концепції, які підводять підсумки досягнень педагогічної науки або припускають моделі розвитку педагогічних […]...
- Сутність і рівні поняття “методологія педагогічної науки” Методологія являє собою систему загальнотеоретичних поглядів, які є визначальними при вирішенні практичних завдань. Методологія педагогіки – це сукупність цілей, змісту і методів дослідження, що дозволяє отримати найбільш об’єктивну, точну, систематизовану інформацію про педагогічні явища і процеси. Оскільки педагогіка дуже тісно пов’язана з філософією, то в якості теоретичної базової основи методології вітчизняної наукової педагогіки представлено діалектико-матеріалістичне […]...
- Об’єкт і предмет педагогіки Уявлення про об’єкт порівняльної педагогікизазнали певну історичну еволюцію. Трактування об’єкта протягом двох століть змінилася від розуміння як галузі дослідження тих чи інших характеристик шкільних систем до вивчення закономірностей розвитку педагогіки та освіти в окремих країнах, різних регіонах і в світі. До початку XX в. об’єкт включав майже виключно феномени практик освіти. Одним з перших учених, […]...
- Напрями, пріоритети, типи досліджень педагогіки У сучасній порівняльної педагогіці намітилися кілька основних напрямів досліджень: в соціологічному ключі; на міждисциплінарній основі; в дискурсі прогнозування. Питання полягає те, чи будуть віддані переваги тій або іншій перспективі, або відбудеться їх конвергенція (Hawkins JN &; Rust Val D. (2001). У порівняльній педагогіці співіснують певні пріоритети та типи досліджень. Розглядаються магістральні напрямки реформ освітніх систем […]...
- Завдання і методи педагогіки Існують теоретичні та практичні завдання педагогіки, які слід розрізняти. Педагогіка вирішує деякі важливі теоретичні завдання: 1) визначення закономірності процесу навчання, виховання та освіти; 2) вивчення та узагальнення досвіду педагогічної діяльності різних шкіл; 3) розробка та впровадження нових методів, форм, систем навчання та управління освітніми структурами; 4) вивчення та впровадження результатів досліджень у практику викладання; 5) […]...
- Науковий статус педагогіки Багато компаративісти відмовляють порівняльної педагогіці в самостійності, представляють її якимось “бутербродом з чужим маслом”, т. Е. Як допоміжну, обслуговуючу область педагогічного знання. Подібний скепсис розділяє значна частина вчених. Під час міжнародного моніторингу (2010) близько 20% респондентів заявили, що в порівняльній педагогіці відсутні власні мета, завдання, проблеми і методи і що це не дозволяє вважати її […]...
- Об’єктивність і суб’єктивність педагогіки Об’єктивність як складова частина методології порівняльної педагогіки передбачає комплексне вивчення проблем, виявлення органічних взаємозв’язків факторів і феноменів освіти і педагогічної думки. Рівень об’єктивності порівняльних досліджень ставиться в залежність від ступеня їх актуальності, наукової, практичної значущості з точки зору культури, економіки, політики і т. П. Головним орієнтиром об’єктивності розглядається “розуміння загальнолюдських цінностей” (Rossello P. (1959); Hilker […]...
- Опора педагогіки на філософію Порівняльна педагогіка традиційно вбачає у філософії можливість підвищити ефективність досліджень. У педагогічній компаративістики формулюється відкритість філософським концепціям: антіпрагматізма, неопозитивізму, неомарксизма, постмодернізму, екзистенціалізму і т. Д. Важливий методологічний орієнтир порівняльно-педагогічних досліджень – порівняльна філософія, в якій черпаються, зокрема, аргументи критики регіональної та цивілізаційної замкнутості освіти. При цьому, як зауважує китайський вчений Гу Мінгуан, компаративісти Сходу бачать […]...
- Педагогічна наука і педагогічна практика Будь наука може визначати в одному об’єкті дослідження свій специфічний предмет вивчення. Предмет вивчення – виховання – притаманний різним наукам. Історичний матеріалізм, наприклад, вивчає виховання як певний елемент розвитку суспільства; історія – як певний елемент історії класової боротьби і класової політики; психологія – як певний елемент вивчення та становлення особистості людини, яка розвивається. Відособленість і […]...
- Вплив педагогіки на соціологію Про взаємозв’язок порівняльної педагогіки з соціологією було заявлено більше 100 років тому. Одним з перших, хто поставив питання про облік соціального контексту в порівняльно-педагогічних дослідженнях, був британський вчений М. Садлер. Він стверджував, що критеріями запозичень має стати звернення до сутності тієї чи іншої системи освіти, виявлення якої можливо лише при вивченні соціальних детермінант такої системи: […]...
- Загальні закономірності педагогічного процесу Загальна педагогіка – це наука, яка вивчає закони передачі соціального досвіду дорослого покоління молодшому, і активне його засвоєння. Педагогіка є досить давньою наукою. Протягом багатьох років сформувалася народна педагогіка. Через деякий час, людей, які вчили і виховували, почали називати педагогами. На початку, педагогіку відносили до філософії. Згодом, педагогіка сформувалася як окрема самостійна наука. Закономірність в […]...
- Особливості та ступені предмета педагогіки Педагогіка як напрямок науки має індивідуальними особливостями, що визначаються її будовою, що включає педагогічну діяльність, вчення, етапи вивчення педагогічних проявів і процесів, власні методики педагогіки. Особливості педагогіки Педагогічна діяльність – це безпосередня практика педагогів і вихователів, що ставить свої вимоги до суб’єктів та об’єктів педагогіки, зокрема до якості навчально-виховного процесу, самій системі і методикою. Вона […]...
- Взаємозв’язок педагогіки з культурологією Сучасна порівняльна педагогіка в опорі на культурологічні дослідження бачить важлива умова ефективної “концептуалізації парадигми порівняльно-педагогічних пошуків” (Hoffman D. (1999). При Компаративістське осмисленні педагогіки та освіти необхідний облік національних культурних традицій. Один з перших сучасних сравнітологов англійський учений М. Садлер, говорячи про це, вважав, наприклад, що згідно таким традиціям в Англії освіту розцінюють, насамперед, відповідно до […]...
- Поняття, структура і рівні методології педагогіки Наука зможе розвиватися тільки при накопиченні нових фактів. Для такого накопичення необхідна наявність науково обгрунтованих методів досліджень, на які впливають комплекс теоретичних принципів, іменованих методологією. Поняття і структура педагогічної методології Методологія – це наука про принципи формування, способи і форми науково-пізнавальної активності. Наукова методологія описує такі елементи досліджень: Завдання. Об’єкт. Предмет. Комплекс засобів. Також наукова […]...
- Понятійно-термінологічний апарат педагогіки Педагоги-компаративісти відчувають певні труднощі у використанні понятійно-термінологічного апарату. На думку Г. Ноа, існуюча невиразність понятійно-термінологічного апарату помітно перешкоджає розвитку порівняльної педагогіки. Спірними залишаються основні терміни, якими іменована наука, що займається порівняльно-педагогічними дослідженнями, в першу чергу “порівняння”, і “порівняльна педагогіка”. Є необхідність у відомих обмеженнях при розумінні і використанні терміну “порівняння”. Треба враховувати, що не всі […]...
- Методи педагогіки Універсальним в порівняльній педагогіці є метод порівняння. Спочатку він носив значною мірою випадковий характер і передбачав зіставлення за алгоритмом “модель-прототип”. Надалі в такому алгоритмі з’являється третій компонент – критерій порівняння. Порівняння дозволяє виявляти подібності та відмінності в практиці освіти, загальне і специфічне в педагогічних ідеях. При методі порівняння вивчаються залежні і незалежні (які не підлягають […]...
- Педагогічна діяльність і соціалізація Педагогіка – це найдавніша гуманітарна наука, в якій протягом багатьох тисячоліть реалізовується соціалізація особистості дитини, пристосування її до вимог суспільства з метою виживання і розвитку людства як біологічного виду. Що ж вивчає педагогіка? Центром уваги наукової області є все різноманіття особистісного і професійного розвитку, все області виховної, освітньої, навчальної діяльності людини, причому як дорослого, так […]...
- Взаємодія з історико-педагогічною наукою Порівняльна педагогіка тісно пов’язана з історико-педагогічною наукою. Необхідність такої наступності підкреслювали вже представники першої хвилі сучасних компаративістів (І. Л. Кендел, Н. Хенсен, Ф. Шнайдер та ін.). Як і історія педагогіки, порівняльна педагогіка зайнята порівняльним дослідженням педагогічних процесів: в окремих цивілізаціях, соціально-економічних формаціях, регіонах і країнах. Компаративізм дає можливість враховувати однотипні і знакові педагогічні явища соціально-економічних […]...
- Об’єкт і принципи соціальної педагогіки Розподіл принципів соціальної педагогіки на певні групи відбувається на основі відмінності факторів, які роблять значний вплив на діяльність і продукт цієї діяльності. В рамках соціальної педагогіки в список таких факторів входять: Об’єктний; Суб’єктний; Середовищний; Технологічний. Об’єктний фактор і принципи Об’єктний фактор представляє собою певний фактор, який визначений особою або групою осіб, щодо якої здійснюється соціально-педагогічна […]...
- Системність педагогіки Наприкінці 1960-х рр. порівняльна педагогіка бере на озброєння системний підхід. Планувалося тим самим подолати неефективність компаративістських досліджень, які використовували методологію жорсткого поділу освітніх суб’єктів. Стверджувалося, що наслідком такої методології часто виявлялося нерозуміння взаємозв’язку між світовим розвитком освіти і генезисом освіти в окремих країнах. Системний підхід, за словами Ф. Кумбса, означає розгляд феноменів освіти як безліч […]...
- Становлення педагогіки в 14-19 ст В епоху Відродження багато прихильників гуманістичного руху в науці прагнули критикувати поширену в Середньовіччі сувору і обмежену паличну дисципліну. Гуманісти проповідували дбайливе і уважне ставлення до дитини, пропонували поважати дитину і бачити в ній особистість. Велика увага приділялася фізичному та розумовому вихованню дітей, при якому, як вважали педагоги-гуманісти, відбувається розвиток творчої активності, самостійності, емоційної свободи, […]...
- Історичний екскурс в педагогіку Вперше педагогічний матеріал стає частиною наукових історичних досліджень в XIX ст. З тих пір історія світової педагогіки стає постійною і невід’ємною дисципліною в корпусі педагогічних наук. Внесок у методологію радянської та пострадянської історико-педагогічної науки внесли кілька поколінь учених. До першого з них відносяться дослідники 1920-1930-х рр.: А. О. Готалов-Готліб, П. Н. Груздєв, Є. Б. Комаровський, […]...
- Педагогічна взаємодія Будь-який процес являє собою зміну одного стану іншим. У педагогічному процесі таким двигуном є педагогічна взаємодія. Педагогічна взаємодія складається з впливу, активного сприйняття та засвоєння та власної активності вихованця, що виявляється в відповідних безпосередніх або опосередкованих впливах на педагога й на самого себе (самовиховання). Основні характеристики педагогічної взаємодії: 1) взаємопізнання; 2) взаєморозуміння; 3) взаємовідношення; 4) […]...
- Основні характеристики науково-педагогічного дослідження Насамперед необхідно почати з початкового етапу науково-педагогічного дослідження, з теоретичної ерудиції та підготовки дослідника. Що знає і чим володіє той чи інший дослідник – це суто індивідуальна річ при всій загальності одержуваного освіти в освітніх установах. Формулювання проблеми. Визначення проблеми взагалі являє собою опис суперечливого явища і ситуації, т. Е. Характеристику різночитань між теорією про […]...
- Особливості педагогіки як науки Педагогіка як наука має свої особливості, які визначаються, по-перше, її структурою, що включає педагогічну практику, педагогічну теорію та рівні аналізу педагогічних явищ і процесів, власні методи педагогіки. Педагогічна практика являє собою безпосередню діяльність вчителів і вихователів, що пред’являє свої вимоги як до суб’єктів і об’єктів педагогіки, власне якістю навчально-виховного процесу, так і до самої теорії […]...