Мета держави в економіці

В даний час прихильниками різних напрямків у розумінні ролі держави в ринковій економіці загальновизнано, що саме держава має забезпечувати досягнення загальнонаціональної мети розвитку. Реалії розвинених країн дозволяють стверджувати, що, дійсно, основним розробником цілей розвитку і виразником головних соціально-економічних інтересів більшості населення є держава, яка взаємодіє з низкою громадських інститутів – політичними партіями, профспілками, організаціями приватного бізнесу та ін.

У більшості країн загальнонаціональної метою визнається досягнення добробуту. В економічній теорії поняття “добробут” активно розроблялося економістами США й Англії, де виникло навіть спеціальний науковий напрям – “економіка благоденства”. “Економічний добробут” – це та частина добробуту, яка визначається споживанням благ і послуг і може бути виражена в грошовій формі, а отже, і може бути об’єктивно оцінена. “Суспільний добробут” – благополуччя суспільства як сукупності індивідів і груп. На відміну від економічного добробуту включає в себе суб’єктивну, індивідуально-оцінну сторону.

У Росії зараз формулюються загальнонаціональні цілі економічного розвитку. Більше десяти років в якості головної мети економічного розвитку ставилося перехід до ринкової економіки, а в якості проміжної – Фінансова стабілізація, тобто стримування зростання цін. Не тільки з точки зору здорового глузду, але і з точки зору розглянутої концепції економічної ролі держави ні фінансова стабілізація, ні створення ринкової економіки не можуть бути такою метою, оскільки і те й інше – суть тільки інструменти для досягнення якихось позитивних економічних цілей в інтересах всієї нації. У кого можуть вдихнути ентузіазм подібні цілі!

Всі країни, що домоглися успіхів в економічних перетвореннях (наприклад, Німеччина, Японія, “нові індустріальні” країни), ставили перед своїми народами інші цілі: зростання національного доходу, промислове зростання, підйом продуктивності праці, зростання життєвого рівня, збільшення конкурентоспроможності товарів.

Тільки в самий останній час Російське Уряд по-новому сформулювало завдання нашого економічного розвитку: поставлено чітку і конкретну мету – до 2012 року подвоїти валовий внутрішній продукт країни.

Завдання: Розгляньте проблемну ситуацію “Автомобіль і національна ідея”.

Загальна мета знаходить вираз у більш конкретних економічних цілях держави – забезпечення економічного зростання, зайнятості, стабільності цін, завжди знаходяться в центрі його уваги. Цікаво, що економісти виявили парадокс, назвавши його “магічний трикутник”. Він полягає в тому, що всі три мети одночасно найкращим чином недосяжні. Дійсно, якщо в результаті дій уряду економіка починає швидко розвиватися, то зростає зайнятість населення, але починають зростати ціни. Якщо встановлюється контроль над цінами, то скорочується виробництво, оскільки воно стає менш прибутковим, і падає зайнятість. Аналогічним чином діють вимоги уряду створити нові робочі місця з метою скорочення безробіття. Тому доводиться вибирати пріоритетну мету, найбільш важливу в даний момент. Відомий угорський економіст Януш Корнай запропонував називати подібну ситуацію “вибір жертви”.

Зазвичай уряди виробляють комплексні напрями економічної політики, домагаючись цілеспрямованого вирішення тих чи інших проблем. У практиці країн з ринковою економікою застосовуються:

– політика економічного зростання (стимулювання прискорення розвитку національної економіки);

– кон’юнктурна політика (попередження криз в економіці);

– структурна політика (зміна галузевої структури економіки);

– регіональна політика (вирівнювання рівнів розвитку регіонів);

– інвестиційна політика (залучення капіталовкладень);

– політика зайнятості населення;

– антиінфляційна політика (стримування зростання цін) *;

– соціальна політика (зменшення диференціації доходів, майнового розшарування населення).

Країни світу відрізняються один від одного по співвідношенню ролей держави і ринку: різні способи і форми регулювання, різна спрямованість регулювання економіки, висунення на перший план тієї чи іншої економічної політики. Воно відображає їх історію, традиції, тип національної культури, масштаби країн, їх геополітичне положення.

Разом з тим з розвитком суспільства, зі змінами в структурі суспільного виробництва, зрушеннями в його технічній базі, актуалізацією тих чи інших сфер суспільного життя відбувається розвиток, збагачення, уточнення функцій держави.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Мета держави в економіці