Меморіальний комплекс “Хатинь”

Меморіальний комплекс “Хатинь” – мовчазний пам’ятник фашистським звірствам під час Великої Вітчизняної війни.

Деревня Хатинь була повністю спалена 22 березня 1943. Були заживо спалені всі жителі села. Тих, хто намагався вирватися з вогню, чекали автоматні кулі стоять в оточенні солдатів. Вижити вдалося лише трьом: двом хлопчикам і одному літньому чоловікові.

У 1966 році було вирішено увічнити трагедію Хатині і створити на місці спаленого села меморіальний комплекс. ЦК КПБ прийняв рішення про створення в Логойському районі меморіального комплексу “Хатинь”. Був оголошений всесоюзний конкурс проектів меморіального комплексу. В березня 1967 року конкурс виграли молоді сучасні архітектори Ю. Градов, В. Занковіч, Л. Левін і скульптор народний художник БССР С. Селіханов.

Меморіальний комплекс “Хатинь” був урочисто відкритий 5 липня 1969 року.

Вражає уяву скульптура нескореного жителя Хатині, несучого на руках вмираючого сина. Монумент зображує дивом вижив коваля Йосипа Камінського, який під купами трупів знайшов свого зраненого сина.

Особлива емоційна виразність досягається дзвону, який лунає кожні 30 секунд. Дзвін розливається далеко над мовчазними зеленіючими пагорбами, що зберігають попіл Хатині. Про спалених будинках нагадують пам’ятники у вигляді пічних труб.

Тут створено єдине в світі кладовище сіл. Увічнене все, що залишилося від спалених сіл – їх назву і урна з прахом, привезені з місця трагедії. На символічних гілках дерев в алфавітному порядку згадані 433 білоруські села, спалені під час війни.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Меморіальний комплекс “Хатинь”