МАЗЕПА – Хотів би жити знов у горах…:Джордж Байрон – Романтизм
(Уривки)
Зазнавши поразки в битві під Полтавою, гетьман Мазепа відступає разом зі своїм союзником, молодим королем Швеції Карлом ХІІ. Нарешті розбите військо зупиняється на відпочинок…
II
(…) Мов неживого, під сосну
Поклали короля до сну.
Тягуча ніч, холодний іней,
Гарячка ран, непевна путь
Йому заснути не дають –
Затерпло тіло, рани сині…
Та мужньо зносить володар
Від долі посланий удар, –
Бо підкорив нестерпні болі
Своїй твердій і впертій волі,
Що перед нею всі пригоди
Німіють, як колись народи.
III
Юрба вождів – яка ж мала! –
За день ще більше поріділа;
Ця ж рештка лицарів була
Хоробра й вірна вже – сиділа,
Німа, понура і сумна,
Круг короля й його коня,
Бо ж у нещасті, наче тінь,
Людини не покине кінь.
А поруч, в лицарській юрбі,
Де звісив дуб гілля дебеле,
Мазепа стомлений собі
З трави тверду постелю стеле.
Гетьман – похмурий і старий
І сам, як дуб той віковий.
Та спершу, хоч стомивсь за дня,
Козацький князь обтер коня,
Розгладив гриву, ноги й хвіст,
Розпутав, розгнуздав, обчистив,
Послав йому трави та листу
І тішився, що карий їсть,
А то журився довгий час,
Що змучений скакун не пас
В нічній росі траву-отаву…
Цей кінь терплячий був на славу,
На їжу й ложе не зважав,
А все робив, як пан бажав.
Кудлатий і кремезний зріст,
Палкий, прудкий неначе біс,
Він пана по-татарськи ніс.
На клич його бігцем приходив,
Хоча б там тисячі чи тьма,
Чи ніч беззоряна, німа,
Усюди пана він знаходив –
Цей кінь від смерку аж до дня
За паном біг, мов козеня.
IV
Із цим упоравшись, гетьман
На землю розіслав жупан,
Списа до дерева припер,
І взявсь оглянути тепер
Рушницю, чи вона як слід
Перенесла важкий похід.
Чи часом порох не промок,
Чи в кремінь потрапля курок,
Оглянув піхву ще й ефес,
Чи вже не перетерся десь
Його міцний ремінний пас,
Аж потім славний ватажок
Добув торбинку й боклажок,
Увесь убогий свій припас, –
З Карлом і всіма з почоту
Гостинно поділявся він
З такою ж гідністю достоту,
Як на бенкеті дворянин.
Король з усмішкою гіркою
Свою мізерну пайку взяв
І, приховавши приступ болю,
Бадьоро, голосно сказав:
“У всіх із нашого гуртка
Відважний дух, тверда рука,
Та хто в цей час маршів, боїв
Балакав менше й більш зробив,
Ніж ти, Мазепо? На землі,
Від Александрових часів
Такої пари не знайти1,
1 Ідеться про Александра Македонського та його коня Буцефала.
Як твій Буцефалос і ти.
Бо й скитську славу топчеш ти
На ріках і просторах степу”.
“О, я прокляв, – сказав Мазепа, –
Ту школу, де я вчивсь їзди”.
“Чому ж це так, старий гетьмане?
Чай добра школа ж то була?”
“На жаль, це повість не мала,
А стільки миль ще перед нами
Та сутичок із ворогами,
Що дужчі в десять раз від нас…
Залишим це на кращий час,
Аж доки за руслом Дніпра
Ми зможем коней попасти.
Вам, пане, спати вже пора, –
А варту буду я нести”.
“А я б усе-таки бажав, –
Відрік король, – щоб ти сказав
Свою історію, ачей
Під цю гутірку голосну
Я відпочину і засну,
Бо сон тепер не йме очей”.
“Для цього я вернутись рад
Так років з п’ятдесят назад.
Мені двадцятий рік минав.
Ще Казимир королював,
Ян Казимир. Шість років я
Ув паж у того короля.
Це був король! Учений сам –
Він зовсім був не пара вам,
Бо й не збирався воювати,
Щоб набувать чужих країн,
А потім знов їх утрачати,
Тож супокійно правив він. (…)
Я знав там графа-воєводу,
Славетного, старого роду;
Мов рудня1, він багатий був,
А гордий, що й казать не треба,
І на своє шляхетство дув,
Немов зійшов на землю з неба.
Багатством, родом та ім’ям
Рівнявся тільки королям,
Пишався, чванився, гордів,
А врешті, наче в п’янім сні,
Він славу та діла дідів
Попросту видав за свої.
1 Рудня – те саме, що рудник.
Інакше думала жона…
Молодша щось за тридцять літ,
Все важче зносила вона
Свою нудьгу і графів гніт. (…)
V
Красунь-юнак я був тоді…
Тепер, коли вже сімдесятий
Мені минув, не гріх сказати,
Що в дні юнацтва золоті,
Бувало, кожного вельможу,
З мужів чи хлопців, переможу
У всій привабній марноті.
Я ж був веселий і стрункий –
І вигляд мій не був такий
Поморщений, як ось тепер, –
То час війни й турботи стер
З обличчя душу, що негодні б
Мене вже й родичі пізнать,
Коли б могли моє сьогодні
З моїм учора порівнять.
Але ж колишніх рис моїх
Іще раніше я позбувся,
Аніж суворий вік торкнувся
Рукою старості до їх.
Літа, як бачте, не вгасили
В мені ні мужності, ні сили,
А то вночі з-під цих гілок,
Під чорним небом без зірок
Я б не розказував казок…
Та далі вже. Терези стан –
Він наче й тут переді мною,
Біжить до мене під каштан.
Я бачу скрізь її живою,
А все-таки я не знайду
Ні барв, ні образів, ні слів,
Яку так палко я любив.
В її очах був східний жар –
Сусідство турків та татар
Змішало польську кров.
Ті очі Були чорніш цієї ночі,
Ще й з променем таким прекрасним,
Мов ніжний блиск молодика, –
Глибокі й вогкі – як ріка –
Вони втопали в сяйві власнім. (…)
За кохання до молодої графині Мазепу, тоді королівського пажа, було жорстоко покарано. Розлючений граф посадив зв’язаного “негідника” на дикого коня й вигнав у степ.
Згодом напівживого Мазепу, прив’язаного до мертвого коня, випадково знайшла дівчина-козачка. Вона покликала на допомогу козаків.
XX
Вони знайшли мене в долині,
Внесли, мов трупа, в ближчий дім
І врятували… А потім
Я став гетьманом в їх країні.
Безумний, що в гніві палкому
Помстивсь так люто на мені
І в’язня голого із дому
В пустиню вигнав на коні,
Він путь проклав мені до трону.
Хіба ж ту долю нам збагнуть?
Забудь печаль, одчай забудь! (…)
Переклад Д. Загула
Запитання і завдання до прочитаного
1. Знайдіть у перекладі прочитаних уривків з поеми “Мазепа” епітети, порівняння й метафори, що характеризують образ і вчинки головного героя. Як ви вважаєте, прийоми опису Мазепи свідчать про обізнаність автора з українськими реаліями чи загалом характерні для будь-яких екзотичних описів поетів-романтиків?
2. Оцініть майстерність портретно-психологічної характеристики Терези. Як у кількох рядках Байрону вдалося створити переконливий образ героїні, дати психологічне обгрунтування її почуття до героя?
3. Що розповідає Мазепа Карлу про незбагненність долі? У чому намагається його переконати?
4. Спираючись на підготовлену біографічну довідку “Юність Івана Мазепи”, укладіть перелік історичних неточностей, наявних у поемі Байрона. Порівняйте описаний поетом шлях Мазепи до влади з реально-історичним. Як ви гадаєте, чи міг реальний гетьман після поразки під Полтавою втішати себе й Карла розмовами про незбагненність долі? Як, на вашу думку, він мав би діяти, про що говорив би із союзниками й підлеглими?
5. Подискутуймо! Групова робота. Об’єднавшись у дві групи, обговоріть одне з поданих запитань.
– Чи зацікавлений поет-романтик у встановленні історичної істини? Чим для нього є історія?
– Байрон змалював видатного політичного діяча І. Мазепу, який розпочав боротьбу за державну незалежність України, як умовного, суто романтичного героя. Допомогло це чи, навпаки, завадило українцям, які продовжили справу гетьмана?
У СВІТІ МИСТЕЦТВА
Пісні з “Книги пісень”
“Книга пісень” Г. Гейне, за життя автора перевидана тринадцять разів, стала безцінним джерелом текстів для модних романсів ХІХ ст. Поезії із цієї збірки поклали на музику Роберт Шуман, Франц Шуберт, Йоганнес Брамс, Петро Чайковський, Ріхард Штраус, Едвард Гріг та інші. Крім класичних, існують і сучасні музичні інтерпретації романсів на слова Гейне. До таких, зокрема, належить “На півночі кедр одинокий…”.
1. Знайдіть в Інтернеті й послухайте класичний романс Р. Шумана “На півночі кедр одинокий.” і сучасну пісню на ті самі вірші у виконанні Мартіна Рейда й Лаури Грьоссель. Який із цих творів, на вашу думку, більше схожий на ті пісні, що уявляв Гейне, працюючи над “Книгою пісень”?
2. Дослідники поезії Гейне часто вказують на її народнопісенну основу. Як ви гадаєте, чи схожі вірші поета на народні п існі й чи мав він на меті досягти такої схожості? Поясніть свою думку.
Пластика тіла й руху
Творчість Байрона привертала увагу здебільшого майстрів пластичних мистецтв. Так, ще за життя автора поему “Паломництво Чайльд-Гарольда” видавали у вигляді коштовних книжок з якісними гравюрами, що, своєю чергою, сприяло розвитку романтичної книжкової ілюстрації в Англії.
Е. Делакруа. Мазепа на загнаному коні. 1824 р.
О. Верне. Мазепа і вовки. 1826 р.
Т. Жеріко. Паж Мазепа. 1820 р.
Л. Буланже. Муки Мазепи. 1827 р.
Що ж до поеми “Мазепа”, то в цьому творі художників приваблював не так український колорит, як пластика тіла й руху, майстерно відтворена автором. За словами культуролога І. Кона, цей сюжет став одним з улюблених мотивів французьких художників-романтиків. У своїй книжці “Чоловіче тіло в історії культури” він зазначає: “Тут є все: підступність і кохання, мужність і безпорадність, суперництво юності й старості. Зрештою, кінь – давній символ почуттів, які чоловік має тримати на припоні, а в цій ситуації Мазепа сам опинився під владою дикого коня”.
1. Розгляньте репродукції картин, створених за мотивами поеми Байрона “Мазепа”. Які епізоди твору вони ілюструють?
2. Чи відповідають роботи французьких художників-романтиків духу англійської поеми про Україну? Які ознаки романтизму вони втілюють?
Лорд Байрон на кіноекрані
До сьогодні Байрон залишається у Великій Британії культовою постаттю. І неабияку роль у цьому відіграв кінематограф.
Так, 1972 р. режисер Роберт Болт створив фільм “Леді Кароліна Лем”. В основу цієї стрічки покладено реальні події. Якось на ярмарку дружина державного діяча Вільяма Лема Кароліна стає свідком двобою Байрона з професійним боксером. Познайомившись із молодим лордом, що виборов перемогу, жінка палко закохується в нього. Вільна поведінка аристократки збурює вище товариство. Однак ні гнів чоловіка, кар’єра якого опинилася під загрозою, ні прохання матері не змусили її повернутися в родину. Бурхливий роман виявився швидкоплинним. Через нерозділене кохання до великого поета Британії, що розбив чимало жіночих сердець, Кароліна чинить спробу публічного самогубства й божеволіє.
2003 р. режисер Джуліан Фаріно зняв спокійніший і відверто комерційний фільм “Байрон”. У цій стрічці, що поєднала бойовик і мелодраму, багато любовних пристрастей та пригод, а майстерно виготовлені костюми відтворюють колорит початку ХІХ ст.
Кадр із кінофільму “Леді Кароліна Лем” (режисер Р. Болт, 1972 р.)
Кадр із кінофільму “Байрон” (режисер Дж. Фаріно, 2003 р.)
1. Які риси характеру, факти біографії, особливості творчості Байрона, на вашу думку, приваблюють кінематографістів? Чому?
2. Саме дражливі фільми про Байрона здебільшого змушують британських школярів прочитати його твори. Поміркуйте, чи й справді доробок поета-романтика так застарів, що як такий не може привернути увагу сучасної молоді. Поясніть свою думку.
Підсумкові запитання і завдання
Перший рівень
1. Завдяки якій поетичній збірці Гейне став відомим? Схарактеризуйте її художні особливості.
2. Як життя Байрона відбилося в його творчості?
3. Що ви знаєте про українські переклади поезії Гейне?
Другий рівень
1. Дайте визначення романтизму як художнього напряму кінця XVIII – першої половини XIX ст.
2. Порівняйте життєві шляхи Байрона й Гейне. Що споріднює біографії цих поетів-романтиків?
3. Які українські поети переклали прочитані вами твори Гейне і Байрона? Який із цих перекладів вам найбільше сподобався? Чому?
Третій рівень
1. Які історичні події зумовили перехід європейської культури, зокрема літератури, від Просвітництва до романтизму?
2. Пригадайте, чим був зумовлений інтерес німецького філософа В. Гумбольдта до культури Сходу. Чи те саме спонукало Байрона звернутися до української теми в поемі “Мазепа”? Відповідь аргументуйте.
3. Які фольклорні сюжети найбільше цікавили Гейне? Які історичні сюжети привертали увагу Байрона? Чому саме такі? Що споріднює ці сюжети?
Четвертий рівень
1. Проаналізуйте художні засоби одного з віршів, прочитаних у другій частині підручника. Чим лірика романтиків (Гейне, Байрона) відрізняється від лірики просвітителів (Гете, Шиллера)?
2. Що ви знаєте про ранній романтизм? Чим пізній романтизм (Гейне, Байрона) відрізняється від раннього?
3. Наведіть приклади іронії з творів Байрона. Що таке романтична іронія? Теми творів
1. “Чим мене приваблює романтизм у літературі та житті”.
2. “Ніжний сум, сумна ніжність: інтимна лірика Г. Гейне”.
3. “Іван Мазепа як романтичний герой і реальний український гетьман”.
Клуб книголюбів
1. Групова робота. Об’єднавшись у дві групи, виконайте одне із запропонованих завдань.
– Оберіть будь-яку з прочитаних поезій Гейне і доведіть, що це саме романтичний вірш.
– Оберіть будь-який із прочитаних творів Байрона і доведіть, що він належить до романтичного напряму.
2. Знайдіть і прочитайте сонет Гейне “Фредеріка” (“Покинь Берлін із хмарами пилюки…”). Чим ліричний герой сонета схожий на ліричного героя поезії “Хотів би жити знов у горах.” і молодого лорда Байрона? Чим від них відрізняється? Проілюструйте основні ознаки романтизму, які ви записали в зошиті, цитатами із сонета Гейне.
3. Творчий проект. Робота в парах. Підготуйте презентацію на тему “Твори Гейне і Байрона в українських перекладах: найяскравіші здобутки вітчизняних поетів-перекладачів”.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)