Масова культура як система
Якщо ми будемо розглядати культуру нації, то кожна з підсистем (рис. 3.2), що включає в себе безліч особистостей даної нації, що володіють здібностями або беруть участь у створенні духовної культури, може бути розділена, у свою чергу, на підсистеми. Так, підсистема “дух”, в яку включені особистості, що створюють нові ідеї, думки, може бути розбита на підсистеми такого ж виду, що й на рис. 3.2, і в цій підсистемі знайдуться особистості, ідеї, думки яких є джерелом нових думок, ідей. Цей процес можна продовжувати до однієї особистості, такий, наприклад, як Арістотель, Ньютон, Ейнштейн.
Враховуючи особливу важливість і роль в культурі нації масової культури, зупинимося на ній трохи докладніше. Під масовою культурою нації будемо розуміти сукупність особистостей нації, матеріалізірующіх духовну культуру. Ця частина нації, по суті, що створює матеріальну культуру своєю працею, насамперед, фізичним, може, як і культура в цілому, розглядатися як система з відповідними підсистемами, параметри яких змінюються в часі.
Нові знання, новий світогляд тоді змінюють середовище життєдіяльності, коли вони стають надбанням мас, нації, приймаються масами і в кращому випадку стають культурними цінностями нації. Так, заклики марксистів в Європі не знайшли розуміння мас, не були прийняті як цінності, на базі яких потрібно формувати зміст і ціль життя. Тому апологети марксизму в своїх програмах включали нав’язування робітничому класу своїх догм за допомогою військових путчів, розбою, вчиненого, наприклад, під керівництвом Леніна.
Основна перевага маси – її інерційність щодо нових ідей, у тому числі сприйняття релігійних течій. Так, християнство як масове явище, як духовна мутація приймалося і створювалося століттями, а англійське пуританство дало зразки масової цілеспрямованості, методичності, перетворилося на сувору школу самодисципліни, перевиховання і перетворення.
Масова культура – джерело, з якого нація черпає особистості для поповнення духовного, душевного, розумового та енергетичного потенціалів нації. Залежно від рівня масової культури (духовної, професійної, матеріальної) та її окремих особистостей – підсистеми “маси” – дух, розум, душа будуть перебувати на різних рівнях.
У роботах [7, 67] розглядаються особистість як осередок такий біосистеми, як маси, і, крім того, сама маса людей, об’єднаних для короткочасного спілкування або вирішення одномоментних завдань. Розглянемо ряд основних властивостей маси і особистості як її елемента.
Інтелектуальні властивості масової особистості [7]: “… одним лише фактом своєї належності до організованої масі людина спускається на кілька ступіней нижче по сходам цивілізації. Будучи одиничним, він був, може бути освіченим індивідом, в масі він – варвар, т. Е. Істота, зумовлена первинними позивами. Він володіє спонтанністю, імпульсивністю, дикістю, а також егоцентризмом і героїзмом примітивних істот “. Це стан особистості випливає з різного рівня стану розуму, нездатності особистостей “підганяти” спосіб і рівень мислення свого розуму під інший розум.
Аналогічну думку щодо розуму висловлює і З. Фрейд [67]: “Маса легковірна і надзвичайно легко піддається впливу, вона некритична, неправдоподібного для неї не існує. Вона думає зразками, що породжують один одного асоціативно, – як це буває в окремої людини, коли він вільно фантазує – не Вивіряли розумом на відповідність дійсністю… маси ніколи не знали спраги істини. Вона вимагає ілюзій, без яких вони не можуть жити. Ірреальне для них завжди має пріоритет перед реальним “.
Масова душа та емоції маси. “Почуття (емоції) маси завжди дуже прості і вельми Гіперболічність. Маса, таким чином, не знає ні сумнівів, ні невпевненості. Маса негайно доходить до крайності, висловлене підозра відразу ж перетворюється у неї в непохитну впевненість, зерно антипатії – в дику ненависть, схильну до всіх крайнощів масу і спонукають теж лише надмірні подразнення. Той, хто хоче на неї впливати, не потребує логічної перевірки своєї аргументації, йому личить живописати найяскравішими фарбами, перебільшувати і завжди повторювати те ж саме… маса підпадає під воістину магічну владу слів, які здатні викликати в масовій душі страшнейшие бурі чи ці бурі приборкувати “[67]. Справедливість сказаного можна спостерігати в період звершення революцій, а не тільки на виборах до народні збори і президентів.
Фізична енергія (тіло) маси. “Оскільки маса в істинності чи хибності чого-небудь не сумнівається і при цьому усвідомлює свою величезну силу, вона настільки ж нетерпима, як і підвладна авторитету… Від свого героя вона вимагає сили, навіть насильства. Вона хоче, щоб нею володіли і її придушували, хоче боятися свого пана. Будучи в основі своїй цілком консервативної, у неї глибоку відразу до всіх нововведень і прогресу і безмежне благовоління перед традицією “[61]. Не випадково, кажучи це, Сенека вселяв учням не залучати маси у все нові філософські думки. Не випадково для всього нового людство винайшло громади, де це нове осягається, осмислюється, апробується, і тільки тоді просвіщаються маси.
Дух, ноосфера маси – енергетика управління на творення, здійснення бажання. “Імпульси, яким кориться маса, можуть бути, залежно від обставин, благородними або жорстокими, героїчними або боягузливими, але у всіх випадках вони настільки наказові, що не дають виявлятися не тільки особистому інтересу, але навіть інстинкту самозбереження. Ніщо у неї не буває навмисним. Якщо вона і пристрасно бажає чого-небудь, то завжди ненадовго, вона не здатна до постійності волі… Але під впливом навіювання маси здатні на велику самозречення, безкорисливість і відданість ідеалу… можна говорити про підвищення морального рівня окремої людини під впливом мас “[61] .
Зовсім інша ситуація в громаді, яка є тим, що наказує людині норми його моральної поведінки. Відокремлений від громади людина, як правило, відстає від високих вимог. За виняткових обставин в колективі виникає ентузіазм, завдяки якому з’являється змагальність, підвищується продуктивність праці. У інтелектуальному середовищі незаперечна роль особистості, лише вона в самоті здатна створювати нові наукові плоди, розвивати нові ідеї, думки.
Таким чином, ми отримали нову систему, створену з однієї з підсистем культури, а саме, з масової культури, що містить дух, розум, душу, тіло (рис. 3.4). Структурно системи 3.2 та 3.4 ідентичні, проте наповнення їх підсистем різному в силу різних властивостей особистостей, які наповнюють їх, а також цілей і завдань, їм відповідних.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)