“Машина часу” (Уеллс): опис і аналіз роману

“Машина часу” ( “The Time Machine”) – роман Герберта Джорджа Уеллса. Роман друкувався з січня по травень 1895 року в щомісячному лондонському журналі “Нью Рев’ю”, в травні вийшов в Лондоні окремим виданням. Інтерес до ідеї подорожі в часі виник у Уеллса в 1887 р, коли він навчався в лондонській Нормальній школі наук. У студентському журналі “Сайнс Скул Джорнел” в №3-5 за 1887 р Уеллс опублікував залишилася незакінченою повість “Аргонавти часу”, яка послужила основою для “Машини часу”. До створення книги про подорожі в четвертому вимірі Уеллс прийшов, розмірковуючи над роботами сучасних йому вчених (біолога Т. Г. Хакслі. Фізика Ч. Хинтона, автора книги “Що таке четвертий вимір”, 1884 г.), утопіями Е. Булвер-Литтона “Майбутня раса” (1870 г.), Е. Белламі “Погляд назад” (в російських перекладах – “Через сто років”, “у 2000 році”, “Чудовий сон”, “Озираючись назад”; 1888 г.), у. Морріса “Вести нізвідки” (1890 г.), по відношенню до яких “Машина часу” Уеллса нерідко звучить полемічно.

У “Машині часу” поєдналися елементи утопії та антиутопії, філософської алегорії та соціальної сатири, роману ідей, наукової фантастики. У творі вперше в художній літературі так повно були виражені ідеї Дарвіна про еволюційний розвиток. Г. Д. Уеллс вважав, що еволюція може йти різними – в рівній мірі можливими – шляхами. Показуючи, що в світі 80270 року, куди потрапив герой роману, людство розділилося на два різних біологічних виду, елоїв і морлоков, Уеллс зображує лише один з гіпотетичних варіантів майбутнього. Письменник займає в романі позиції також не мораліста, виносить певний вирок сучасної цивілізації, але стороннього спостерігача, який фіксує хід еволюції.

“Машина часу” Уеллса мала великий успіх у читацької аудиторії. Уже в березні 1895 р коли журнальна публікація “Машини часу” ще не була завершена, з’явилася рецензія, в якій автора називали генієм і порівнювали з Е. А. По. Уеллс, на відміну від Жюля Верна, з яким його порівнювали, писав не про наслідки винаходів або відкриттів, а про долю людства, шляхи розвитку цивілізації. Фантастика була потрібна Уеллсу для художнього освоєння майбутнього. Його книги – не просто захоплюючі фантастичні романи, а роботи соціального філософа і одного з найбільших прозаїків XX століття. Стає зрозумілим, чому ведучий сучасний англійський фантаст Брайан Олдисс назвав Уеллса “Шекспіром фантастики”, а К. Чапек в рік сімдесятиріччя автора “Машини часу” писав: “Герберт Джордж Уеллс ніколи не буде належати тільки історії літератури – його роль в розвитку людської цивілізації менше, а, можливо, більш значна “.

Романи Уеллса неодноразово екранізувалися. У 1960 році вийшов фільм американського режисера Д. Пела “Машина часу”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

“Машина часу” (Уеллс): опис і аналіз роману