Маржинальні вимоги
Маржинальні вимоги – це вимоги для інвестора внести мінімальний депозит на рахунок для того, щоб здійснювати операції. Маржинальні вимоги введені для того, щоб перешкодити накопиченню інвесторами боргових зобов’язань.
Законодавче регулювання в різних країнах
У різних країнах ситуація із законодавчим регулюванням відрізняється, проте всі держави з великими біржами дотримуються стратегії маржинальних вимог. Крім того, кожна біржа має право встановити власну систему регулювання, якої повинні будуть дотримуватися її учасники. За основу для створення стандартів часто береться положення Нью-Йоркської біржі, вона одна з перших почала встановлювати маржинальні вимоги для інвесторів.
Розмір маржинальних вимог
Точний розмір маржинальних вимог не визначений, зазвичай на рахунку повинна бути зазначена частка від запланованої угоди. В даний час на більшості фондових ринків інвестор може здійснити операцію, якщо у нього на маржинальном рахунку є не менше половини необхідної суми. Причому, якщо угода виявляється дохідної і починає приносити прибуток, маржинальний рахунок можна використовувати ще раз. А якщо операція була видаткової, то всі кошти йдуть в рахунок погашення, інші інвестор вносить таким же чином, як і при здійсненні операцій в кредит.
Особлива ситуація склалася для торгівлі ф’ючерсами, розмір маржинальних вимог визначається в залежності від підсумкової суми угоди і її типу. Таким чином, успішний інвестор може проводити операції з використанням маржі і застрахований від втрати великої кількості коштів. Так, для довгих позицій необхідно мати на рахунку не менше чверті необхідних коштів, а для коротких – третина. Така практика дозволяє уникнути ситуації, яка називається маржін-колл і виникає в разі, якщо ціни придбаних активів опускаються або виростають за межі обумовлених з брокером позицій.
При торгівлі ф’ючерсами, розмір маржинальних вимог визначається в залежності від підсумкової суми угоди і її типу
Варто зазначити, що принцип маржинальної торгівлі – основоположний для сучасних фондових бірж і широко поширений для здійснення торгових операцій, незалежно від використовуються фінансових інструментів.
Умови торгівлі з використання маржі
На відміну від кредиту в звичайному розумінні, маржинальний не вимагає особливого оформлення або узгодження з банківськими організаціями.
Під забезпеченням по маржинального кредиту розуміються грошові кошти або біржові цінності, які розміщені на рахунку.
Як предмет позики можуть виступати тільки ті активи, з якими можливо укладення угод з використанням маржинального рахунку.
Існує правило, згідно з яким протягом торгів кредити надаються інвесторам безкоштовно.
Розмір маржинальних вимог безпосередньо співвідноситься з ліквідністю товару, за яким планується здійснити операцію. Так, на валютних біржах розмір маржі рідко становить більше двох відсотків.
Поширена практика стягування винагороди в разі, якщо кредит потрібно на термін більше одного дня. Зазвичай відсоток заздалегідь обмовляється і вираховується або від грошової суми, або від поточної ринкової вартості активів. Також процентна ставка варіює залежно від типу активів, з якими працює інвестор і не безпосередньо, але все ж корелює зі встановленою на території країни середньою ставкою Центрального Банку.
Альтернативні назви
Кредитне плече або кредитний важіль – в загальному розумінні це відношення вартості застави та капіталу, який під нього виділяється. В даний час кредитне плече є альтернативною назвою маржинальних вимог. Тільки замість того, щоб вказувати точний розмір вимог у вигляді відсотка, використовують коефіцієнт, який складається як пропорція суми застави до вартості переданих в кредит активів або до грошовій сумі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)