Маржа інвестора
Маржа інвестора – баланс на рахунку учасника біржі (трейдера, інвестора) у брокерської компанії по операціях з маржею.
Маржа інвестора – кредит (позика), яку брокер надає інвестору для здійснення операцій з цінними паперами. За своєю суттю маржа інвестора схожа з банківським кредитом. Тут є відсотки, які встановлює брокер, а також гарантійне забезпечення (заставу), в якості якого виступають куплені цінні папери.
Маржа інвестора – особистий баланс інвестора і його цінних паперів на рахунку брокера, який дозволяє використовувати певний обсяг капіталу для проведення брокером короткострокових операцій. При цьому баланс між грошима і цінними паперами повинен підтримуватися в співвідношенні 1: 4.
Сутність маржі інвестора
При реєстрації в брокерській фірмі інвестор відкриває рахунок. Він схожий на звичайний грошовий рахунок. Різниця лише в тому, що в якості предмета угод виступають акції, облігації, інші цінні папери та інструменти. При цьому внески інвестора і надходження від операцій з цінними паперами повинні покривати витрати на покупку інших активів і зняття коштів.
При бажанні скористатися “кредитом брокера” інвестор відкриває маржевой рахунок. Це звичайний рахунок інвестора з можливістю отримувати овердрафт, тобто використовувати більше коштів, ніж є на даний момент на рахунку. В якості кредитора виступає брокер, а оформлена позика – це і є маржа інвестора. Така послуга дуже популярна, коли на рахунку покупця недостатньо коштів для здійснення цікавою угоди. У цьому випадку інвестор здійснює операцію, використовуючи гроші брокера.
Оформлення рахунку із застосуванням маржі, як правило, проводиться в паперовому (електронному) вигляді. Інвестор зобов’язується підписати спеціальну угоду – “hypothecation agreement”. За його вимогам брокер отримує право користуватися цінними паперами інвестора в якості забезпечення банківської позики. Головна умова, щоб цінні папери були куплені через маржевой рахунок. Крім цього, брокери часто очікують від клієнтів дозволу надавати актив в борг тим, що планує продавати папери “без покриття”.
Щоб полегшити переклад цінних паперів в категорію забезпечення або їх передачу в кредит, брокер вимагає реєстрації активів, куплених через маржевой рахунок, на ім’я брокерської компанії або на ім’я довіреної особи брокера ( “вуличне ім’я”). Таким чином, для компанії-емітента власником цінних паперів буде саме брокер. При цьому дивіденди, право голосу та інші привілеї будуть належати брокерської компанії, а не інвестору. У свою чергу, завдання брокера – перенаправити всі перерахування від емітента інвестору. Таким чином, реєстрація активів на ім’я компанії-брокера не має істотного значення.
Відкриваючи рахунок з можливістю застосування маржі, інвестор отримує можливість здійснювати більший обсяг угод, які при звичайному рахунку він не міг би собі дозволити.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)