Маркс, Карл – коротка біографія
Карл Маркс народився 5-го травня 1818 в сім’ї адвоката, а пізніше юстиції радника в Трірі. Його батько-єврей в 1824 р з усією родиною перейшов з іудаїзму в протестантизм. По закінченні Трірської гімназії, з 1835 р Маркс навчався спочатку в Боннському університеті, а потім у Берлінському. У Боннському університеті він провів близько року і, судячи з листів батька, без великих результатів для своїх занять, принаймні, батько його дорікає в розсіяною життя; а з 1836 по 1841 рр. був студентом в Берліні. З 12 курсів, які він там прослухав, більше половини відносяться до юриспруденції, один курс – до філософії, два – до богослов’я, історії церкви, один – до літератури і жодного до історії.
У 1841 р Карл Маркс отримав ступінь доктора філософії за філософську дисертацію про Епікура і Демокрите. Переселившись в Бонн, він став готуватися до приват-доцентура з філософії. У цей час його друг Бруно Бауер, відомий своїми дослідженнями в області біблійної критики, був не затверджений на кафедрі, і, як роз’яснював потім Енгельс, це зробило зрозумілим і для Маркса, що і йому не місце в університеті. У цей час разом з Бауером він стає співробітником, а пізніше і редактором газети радикального напряму, що видавалася в Кельні під назвою “Рейнська газета” (“Rheinische Zeitung”) з 1-го січня 1842 Газета ця була припинена вже через рік і після цього Маркс вирішує відправитися в Париж, щоб видавати там з осені 1843 р разом з письменником і філософом Арнольдом Руге “Німецько-французький щорічник” (але з’явилася тільки його перша зошит). Перед поїздкою Маркс одружується на подрузі своєї сестри, знатної аристократці Женні фон Вестфален, нареченим якої він перебував зі студентських років. З цього часу починаються еміграційні мандри Маркса, що закінчилися поселенням його в Лондоні.
Під враженням паризького життя і знайомства з Прудоном та іншими соціалістами Карл Маркс вже в 1844 р здійснює перехід до соціалізму. У вересні 1844 в Париж прибуває Енгельс, з яким він був і раніше знаком, і з цього часу зав’язується між ними дружба, яка тривала до самої смерті. Пам’ятником першого їхнього зближення є спільна полемічна робота проти Бруно Бауера, того самого, через якого нібито Маркс відмовився від кафедри і який в цей час вже викликав у ньому різку антипатію. Цей полемічний памфлет носить назву “Святе сімейство” і являє собою вже для теперішнього часу втратила інтерес полеміку з Бруно Бауером. За участь в газеті “Вперед” міністерство Гізо незабаром вислало Маркса з Франції, і з 1845 року він переселився до Брюсселя, де видав твір під заголовком “Убогість філософії”. Маркс тут критикував Прудона, з яким він в Парижі вступив було в дружні відносини, але якого, подібно Бруно Бауеру, він піддав тепер нещадній критиці. Це твір вийшов в 1848 р
У цей час Маркс вступив в таємне товариство, яке називало себе “Союзом комуністів”. Під впливом цього товариства в 1848 р Маркс становить з Енгельсом відомий “Комуністичний маніфест”, у своєму роді класичне твір, перекладений майже на всі мови. Цей “Комуністичний маніфест”, на думку авторитетного Вернера Зомбарта, являє собою найяскравіше і найхарактерніше з усього, що написано Карлом Марксом (хоча, втім, з огляду на те, що він написаний разом з Енгельсом, встановити в точності ступінь його участі важко). Під час лютневої революції 1848 Маркс був арештований і висланий з Брюсселя до Парижа. У квітні Маркс переїхав до Кельн, і тут під його редакторством стала виходити “Нова рейнська газета”. Після заборони газети, через рік, Маркс знову повернувся в Париж, звідки йому було запропоновано виїхати. Тоді він переселився до Лондона, де і прожив до самої смерті. Там він видавав “Neu Rheinische Revue” – щомісячний журнал, де описував події 1848-1849 рр., Сюди ж відноситься і історичний етюд “18-е брюмера Луї Бонапарта” 1852 Маркс співпрацює в цей час і в американській газеті “New York Tribune “.
Поступово Маркс відходить від публіцистики і присвячує себе науковій роботі серед книжкових багатств Британського музею. У 1859 р вийшов його трактат “До критики політичної економії”. У наступному році Карл Маркс випускає ще одне чисто полемічний твір під заголовком “Herr Vogt”, що представляє собою суцільно особисту полеміку з відомим натуралістом Фохтом. 1867 вийшов перший том “Капіталу”. У 1864 р був заснований так званий Перший Інтернаціонал, союз робітників усіх країн, на чолі якого стояв Генеральний рада, що мала місцеперебування в Лондоні. У Генеральній раді боролися різні течії, між іншим, протягом Мадзіні з його девізом “Бог і народ”, яке один час стає переважною і визначальним, але воно зіткнулося з плином анархістів з Бакуніним на чолі, і врешті-решт боротьба Маркса з Бакуніним зіграла вирішальну роль в історії Інтернаціоналу. Після кривавої Паризької комуни 1 871 Інтернаціонал, колишній одним з її організаторів, піддався утрудненням. Його вождям довелося переїхати з Європи в Америку, а потім він поступово припинив своє існування. Після цього безпосередній вплив Маркса на робітничий рух припиняється і виражається тільки в листуванні і в особистих радах його вождям, сам він вже не виступає на суспільній арені. 14 березня 1883 Карл Маркс помер.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)