Марина Аромштам. Коли відпочивають янголи. Моральні проблеми та їхнє осмислення у творі

Мета: завершити аналітичне дослідження тексту повісті “Коли відпочивають янголи” Марини Аромштам, головний акцент зробити на з’‎ясуванні моральних проблем та способів їх художнього втілення у творі; розкрити роль двоплановості оповіді та гумору у втіленні авторського задуму; сприяти формуванню особистісних цінностей.

Обладнання: відеоряд “Десять заповідей Януша Корчака”.

Перебіг уроку

I. Організаційний момент. Актуалізація опорних знань учнів.

1. “Вірю – не вірю”.

1. Аліна та вчителька Тетяна Володимирівна легко знайшли спільну мову.

2. Дідусь був задоволений, що Аліна навчалася у класі Тетяни Володимирівни.

3. Марсем отримала перемогу на професійному конкурсі.

4. В. Г. не подобався Аліні, і його відвідини дратували дівчинку.

5. Для того, щоб уберегти життя “принців”, дівчатка плели 6 бойових мотузочок і одну нерозмінну.

6. Для того, щоб перемогти Драгона, потрібно завдати йому 101 удар.

7. У двобої із Чорним Драгоном переміг принц Ігор.

8. Чорного Драгона насправді звуть Маке.

9. Дерев’‎яну ляльку Буратіно, яка так вразила учнів класу, зробив Петрик.

10. Головним шанувальником лебединого озера Аліни став Ігор.

11. Новий класний рекорд зі швидкості читання (книга “Бембі”) встановила Аліна.

12. Під час виконання “Короваю” на день народження Аліна обрала Петрика.

II. Оголошення теми і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

III. Аналіз ключових фрагментів III-VII частин повісті “Коли янголи відпочивають”

Учитель. Ми знову занурюємося в силове поле тексту повісті відомої сучасної російської письменниці Марини Аромштам “Коли відпочивають янголи”. Предметом нашого дослідження на цьому уроці будуть ключові епізоди III-VII частин твору.

Герменевтична бесіда

– Визначте, у яких місцях розповідь Аліни переривається щоденниковими записами Марсем. Як ви думаєте, чому автор розміщує їх саме в такій послідовності?

– Розкажіть про битву з жабастими й Чорним Дрегоном. Чим насправді стала ця гра для дітей? Хто й чим особливо відзначився?

– Доведіть, що підготовка й проведення шкільного балу стали спільною справою учнів, учителів і батьків. Хто стояв у центрі цієї важливої події?

– У чому виявилася важливість балу для Аліни та її рідних? Хто з однокласників дівчинки, по-вашому, справжній принц-рицар?

– Виразно прочитайте запис зі щоденника Марсем, у якому вона дає оцінку шкільному балу. Виділіть ключові думки. Чому Марсем відчувала себе виснаженою й вирішила три доби “лежать в отходняке. Ждать возвращения чувства здорового цинизма”? Як ви думаєте, навіщо їй “почуття здорового цинізму”? Що це таке?

– Доведіть, спираючись на розповідь Аліни, що поступово до справ дітей долучалися їхні рідні. Наскільки це, по-вашому, важливо?

– Як у повісті “Коли відпочивають янголи” розкривається тема першого кохання? Поясніть, чому реакція мами на запитання Аліни про дитячу любов була негативною, а реакція дідуся навпаки?

– Як ви думаєте, яку роль у житті дітей відігравало свято іменинника на килимку? Чому Марсем розповідала своїм вихованцям про значення їхніх імен? (“Имя, – говорила она, – связующая нить. Она связывает разных людей из разных времен”.) Які наслідки мала історія імені Соломона (Сані)?

– Які наслідки мав винахід Апіною магнітного “Лебединого озера”? Чому Марсем відразу не покарала хлопчаків, що скрутили магніти з шафок? Чому вона почала “думати”?

– Виразно прочитайте дві історії, які розповіла Марсем, від слів, “Давайте на ковер! Поговорить надо…” до “Так сказал мне тот человек. Подумайте об этом, ладно?”. Розкрийте сенс цих історій, розказаних Марсем на килимку? Чому вона розповіла їх дві і саме у такій послідовності? Чому Марсем не вимагала від дітей негайної відповіді?

– Якою була реакція Аліни на розповіді Марсем? Яка історія й чому її зачепила? (“Это очень важно – узнать про ангелов. Но слова должны за что-то зацепиться. За что-то внутри. Иначе они скользнут мимо. Как ветер. Как шум проезжающего автомобиля.

Как чужая кошка, бегущая через двор. Она, такая мягкая и пушистая, бежит по своим делам и не имеет к тебе никакого отношения. Ты, конечно, можешь ее погладить – если она не испугается. И если ты не испугаешься погладить чужую, неизвестную кошку, только что выбравшуюся из подвала, – вдруг она заразная? Но даже если ты ее погладишь, это ничего не изменит в твоей жизни. И в жизни кошки тоже. Она все равно побежит дальше, по своим делам. И ты пойдешь дальше, будто бы никого не гладил.

С ангелами так нельзя. Нельзя поступить с ними так же, как с этой неизвестной кошкой: все узнать – и пойти по своим делам. Ты должен будешь с этим жить. Дальше – жить с этим.

Вечером я сломала своих лебедей. Достала тихонько с полочки в шкафу, принесла домой и сломала. Внутри меня было тихо и грустно”.) Чому дівчинка зламала своє “Лебедине озеро”?

– Доведіть, що історія з янголами вплинула на всіх дітей у класі Марсем. Що, по-вашому, змінилося в дітях? Наскільки це важливо для них?

– Знайдіть у тексті підтвердження того, що вдома діти говорили про янголів зі своїми рідними. Прокоментуйте слова Петіного тата. (“Доброе утро, Маргарита Семеновна! – поздоровался Петин папа. – Работайте спокойно. Ангелы сегодня отдыхают”.)

– Доведіть, спираючись на текст повісті, що янголи не завжди мають змогу відпочивати. Кого і за що готова була вбити Марсем? Як це бажання вчительки співвідносилося з корчаковським судовим кодексом, що закінчується словами: “Простить, потому что виновный сам уже раскаивается в содеянном”? Яку роль має щоденниковий запис Корчака, над яким розмірковувала Марсем? Де закінчується щоденник Корчака і починається щоденник Марсем? Чи можна ці записи вважати одним цілим із посиланнями на Януша Корчака? (“Но есть одна запись в его дневнике. Одно место, где он записал: порой мне кажется, надо ввести для детей уголовное наказание. Для некоторых. В учебниках, конечно, про это не пишут. Чтобы не портить Корчаку посмертную славу. А Корчак, когда писал, об этом не думал – о том, что придется совершить подвиг и погибнуть в Треблинке. Что каждая оброненная им фраза, даже фраза из дневника, будет причислена к разряду святых истин. Он написал так в сердцах. Потому что его разозлили”.)

– Чому Марсем вважає, що “учительское счастье слегка напоминает счастье идиота”? Знайдіть у цьому записі Марсем ключові слова й прокоментуйте їх. (“Учительское счастье слегка напоминает счастье идиота. Ну, и действительно: сначала со шкафчиков свинтили магнитики, и ты впал в истерику. Потом магнитики привинтили обратно, и ты готов прыгать до потолка. Разве не идиотизм? Кому из нормальних людей можно объяснить, от чего ты, собственно, прыгаешь? Поэтому объясняю – исключительно для потом ков: прыжки вызваны внезапным открытием: твои дети – вполне человеки! С явно выраженными признаками внутренней жизни. Ты решился доверить им своє тайное знание, и они тебя поняли! Более того, вдруг понимаешь: никому, кроме них, ты бы эту тайну не смог открыть – с безумной надеждой, что это может поправить положение вещей. Где это видано – такое могущество слова? Разве это не основание чувствовать себя счастливой?.. “)

– Розкрийте роль щоденникових записів Марсем, що стосуються її поїздки до Швеції? Ким став для неї Йон?

– Як ви думаєте, чому вихованці Марсем почали їй брехати? Коли це сталося? Прокоментуйте наведену цитату. (“В четвертом классе мы стали обманывать Марсем. Не так, как раньше – случайно. Мы специально стали говорить ей неправду. Специально ей – специальную неправду. Но полночь еще не наступила, часы не пробили двенадцать и не оповестили всех и каждого, что кончил действовать закон о любви к первой учительнице. Поэтому она еще могла победить. Она еще побеждала”. Діти дорослішають і починають пристосовуватися до життя, використовуючи приклад своїх рідних (дорослих). Своєю брехнею діти намагаються привернути до себе увагу, стати, можливо, такими собі “каліфами на годину”.)

– Розкажіть про те, як Марсем вчила дітей читати. (“…избавив нас от учебников и букварей, Марсем учредила в классе строгий режим самостоятельного чтения и требовала неукоснительно его соблюдать. В будни мы обязаны были прочитувать по десять страниц, в выходные – по пятнадцать. Не меньше. Утро каждого дня начиналось с ритуального действа: за десять минут до начала урока все должны были погрузиться в открытую книгу и в таком состоянии поджидать прихода Марсем. “У каждого в жизни свои маленькие радости, – говорила она. – Мне доставляет удовольствие видеть читающих детей. В зтот момент у вас умные лица, и я могу думать, будто нас что-то обьединяет. Это некоторая компенсация за маленькую зарплату”.)

– Якою була реакція всюдисущої тітки Валі на таку методику навчання читанню? Чому? А як ви оцінюєте такий підхід до проблеми “читання-нечитання” книжок дітьми?

– Як ви думаєте, чому, готуючись до прощання зі своїми вихованцями, учнями четвертого класу, Марсем почала їм читати книжку “Король Матіуш” Януша Корчака? Чому це було спільне читання? Чи читали ви цю книжку?

– Поясніть, чому новачок Льоша Кравчик став проблемою і для Марсем, і для її учнів?

– Що й чому порушило читання “Короля Матіуша”? Чим Льошина гра затягування до туалету приваблювала дітей? Знайдіть відповідь на поставлене запитання у наведеній цитаті. (“По классу я прошла не очень быстро, почти на цыпочках. Будто я не хочу мешать чтению. А потом, очутившись за дверью, полетела – поскакала через две ступеньки по лестнице. Меня снова охватило безудержное, отчаянное веселье. Наташка неслась следом. Кто-то налетел сбоку: “Поймал, ребя! Апинку поймал!”

До сих пор меня не ловили. Я только помогала отбиваться тем, кого пытались затащить в туалет. А теперь напали на меня! Теперь я сама стала главной героиней! И я едва пережила первую волну счастья, как дыхание у меня снова перехватило. Это был Егор! Это он высмотрел, как я бегу по коридору. Он выскочил и схватил меня за руку. Он меня выбрал и теперь тащит! Я завизжала, притворяясь испуганной, и стала отбиваться, подстегивая азарт нападавшего. Вера, Наташка и кто-то еще уже бежали на помощь. Но и Егору прибыло подкрепление – в лице Кравчика. Одной рукой Кравчик тянул меня, а другой – дверь туалета. Старая дверь в туалет повидала, конечно, многое. Но мы в своем разгуле нарушили меру

– меру терпения вещи. Дверь предупреждающе скрипнула, однако ничего больше не смогла для нас сделать: ручка оторвалась, и все полетели на пол, прямо под ноги дежурной учительнице”.)

– Як Марсем відреагувала на прихід завуча й чергової вчительки? Поясніть сенс її слів: “Мне жаль, что вы сегодня не дослушали главу. Я читала о том, как король Матиуш Первьій учредил детский парламент. Дети получили свободу действий и стали править страной – как мечтали. Но единственное, что они умели делать, – зто веселиться. А думать над собой и своими действиями они не желали. И их государство – погибло”. Що вона хотіла цим сказати?

– Доведіть, що випадок із “затягуванням до туалету” до крайнощів напружив нервову систему Марсем. У чому вчителька припустилася помилки? Чого вона не врахувала? Аргументуйте, спираючись на цитати з її щоденника. (“В индивидууме десяти лет от роду вдруг возникают завихряющиеся энергетические потоки. Прорываясь наружу, они объединяются с другими потоками. После чего эти слившиеся потоки несутся по школе и в экстазе единения сбивают с ног завучей. А заодно отрывают ручки у дверей школьного туалета. Что и предъявляется училке пубертатного сообщества в виде вещественного доказательства плохой воспитательной работы. Но училке совершенно не жалко оторванной ручки. Она в глубине души считает, что ручки на всех дверях давно надо было заменить. На более современные модели, приспособленные к специфическим школьным нагрузкам. И завучей училке не очень жалко. Училка подозревает, что ситуация причиненного морального вреда обрисована в несколько сгущенном свете. К тому же завуч, как человек ученый, должна иметь представление о пубертате и связанными с ним неудобствами. Жалко училке, то есть мне, только “Короля Матиуша”. Эти пубертатные свиньи не только не желают самостоятельно читать, но даже слушать. Что уж там говорить о готовности размышлять над основами общественного устройства!

Может, все-таки пора снять портрет Корчака?..”)

– Як ви думаєте, чому Марсем прочитала свій твір-дослідження “Що я знаю про ранній пубертат?” своїм вихованцям? Якою була їхня реакція? Чого Марсем досягла цим тактичним ходом? Чи очікувала на це? (“Я пожала плечами и пошла читать свои страшилки ученикам. Они смеялись так, что я почти простила психолога за диагноз”. “Чем больше раз окунут тебя мордой в снег, чем с большей настойчивостью будут спихивать, тем выше твоя женская популярность. И бесы в крови ликуют!

Но бесам этого мало. Они одержимы телесным. Они тревожат тебя догадками: тело может что – то еще. Те, другие, другого пола, могут делать с твоим телом что-то еще. Что? Пока неясно. Зима сменяется летом, мы играем в войну. В войну полов. Сюжет не важен. Важно все то же – бегать и ловить. Только чтобы как-нибудь касаться друг друга – грубовато-неловко тянуть, даже делать больно. Что оно может, зто чужое тело?”)

– Розкажіть, чому Марсем довелося тримати облогу від батьків класу стосовно Льоші Кравчика? Що про Льошу знала Марсем, але не знали батьки учнів четвертого класу? Чи можна вважати історію “приємного” Льоші Кравчика проблемою сьогодення? Чому у своїх думках Марсем поєднала історію Льоші Кравчика з казкою про сестрицю Альонушку й братця Іванушку? Доведть, що вчителька зайшла в глухий кут. (“Вы ведь, пожалуй, мне теперь не поверите. Не захотите верить, что все устроится, наладится. Что Кравчик а тот, настанет день, перестанет задирать юбки и щипаться. Ведь и времени у нас с вами совсем не осталось.

В сказке про сестрицу Аленушку и братца Иванушку есть один эпизод. Привела ведьма Аленушку на берег реки, привязала ей на шею камень и бросила в реку. Я все думала: что же эта Аленушка – так и шла за ведьмой, как ягненок на заклание? А потом стояла и смотрела, как ей на шею камень вешают? Что же она не брыкалась, не сопротивлялась? Не могла, что ли, стукнуть эту ведьму по ее длинному кривому носу?

Но, может быть, утопил Аленушку не камень. Камень – а то так, для красного словца. Сказочный шифр. Утопила Аленушку тайна, которой она ни с кем не могла поделиться. Из-за козленочка. Ведьма сказала ей: “Будешь мешаться мне под ногами, расскажу всем, что козленочек на самом деле – никакой не козленочек, а оборотень. Мальчишка, превращенный в козла. Ты ведь знаешь, как у нас относятся к оборотням? Сожгут и съедят. Как самого обычного колдуна. Так что вали отсюда, из дворца. И тайна останется между нами”. Аленушка кивнула в знак согласия и ушла. От сытой богатой жизни, от своего мужа-царя. От любимого козленочка. Чтобы сохранить его тайну. Она затерялась в потоке жизни, где-то на самом ее дне. И чем зарабатывала себе на хлеб, один Бог знает…”)

– Як ви думаєте, чому в повісті “Коли відпочивають янголи” слідом за записами Марсем у щоденнику, де вона шукає шляхи вирішення проблеми на ім’‎я “Льоша Кравчик”, йде опис Дня Святого Валентина від імені Аліни?

– Яка атмосфера царювала в цей день у школі? На що очікувала Апіна? Розкажіть про її страждання. Доведіть, що письменниця Марина Аромштам розуміє глибинні, найпотаємніші проблеми дітей.

– У чому полягав секрет “валентинки”, яку отримала Віра? Як відреагувала Марсем? (“Кто написал, знает. И у меня нет желания а то озвучивать. Но я прошу а того человека признаться. Пусть не сейчас – позже. После уроков. Будет очень плохо, если он не признается. Нам всем будет очень плохо”.)

– Як ви думаєте, чому автор злополучної “валентинки” не зізнався? Чому всі вирішили, що це справа рук Кравчика?

– Чи мали право батьки класу (мама Віри, мама Каті й бабуся Наді) влаштовувати “розбори” без вчителя й без батьків Льоші?

– Як відреагувала Марсем на звинувачення й вимоги батьків? Доведіть, що вона була абсолютно права. Виразно прочитайте розділ двадцять восьмий. Зробіть висновок, чому Марсем пішла з класу й більше не повернулася?

– Прочитайте записи зі щоденника Марсем після з’‎ясування правди з запискою. Спробуйте інтонаційно передати стан, у якому перебувала вчителька. Доведіть, що вона відчувала себе повністю знищено.

– Виразно прочитайте в особах розділ 29. Дайте оцінку діям, думкам і словам подружок. Поміркуйте, чому Алінка захищала Єгора. Як це сприйняла Наташка?

– Що змінилося в четвертому класі в зв’‎язку з тим, що Марсем не прийшла? (“Уроки вела другая учительница. Мы сидели тихие и вялые. Разговаривать не хотелось. Даже на переменах. О чем говорить – то? Так что учительница была довольна: “Мне про вас такое наговорили. Пугали по-всякому. А вы – ничего. Нормальные. И примеры решать умеете. Даже с задачей справились”.)

– Як Апіна сприйняла звістку про катастрофу літаків? Чому вона пов’‎язала її з ангелами, що не можуть злетіти? Про що це свідчить? Чи права була мама Аліни, говорячи, що Марсем “совершенно запудрила вам мозги!”?

– Як ви думаєте, чому дідусь зрозумів, що відбувалося в душі онуки? У чому полягає секрет “живої води”? Доведіть, що для цих дітей “живою водою” й була Марсем.

– Сформулюйте проблему “живої води” для Марсем. Що могло її повернути в клас? Яка роль у цьому відводилася В. Г.? Яку пораду дав В. Г.? Що означає його фраза “Я о живой воде. Маргарита верит в слово. По крайней мере, верила раньше. Может, Алинке это как-то поможет”?

– Які важливі думки намагається передати читачам письменниця Марина Аромштам, давши право говорити сину В. Г. Матвію про його стосунки з вітчимом? (“Матвей понимает что-то другое, своє. Он как раз рассказывает: теперь ясно, почему у них с отцом (то есть – с отчимом) возникали все эти конфликты; почему тот взрывался по пустякам, и кричал на него, и все время что-то требовал. Он чужую породу чувствовал, вот что! Он в нем дурную наследственность подозревал. И хотел ее витравить. Он однажды даже отлупил Матвея. За то, что тот спер у соседского мальчишки игрушечный танк. Знаєте, были такие коллекционные машинки? Матвей их собирал. А этот танк, он очень редкий. И мальчишке тому совершенно не нужен был. Но меняться мальчишка не захотел – из вредности. И тогда Матвей этот танк утащил”. “Матвей воспользовался паузой и стал рассказывать, как ему удалось разыскать В. Г. … Как он позвонил и попросил встретиться. А кто звонит, не сказал. И что до сих пор не может без смеха вспомнить лицо В. Г., когда тот его первый раз увидел. А дома не знают, что Матвей разыскал отца. Он решил не говорить. Чтобы мать не тревожилась. Ей только дай повод, она день и ночь тревожиться будет. И отчима он по-прежнему зовет “папа”. Все-таки тот его вырастил. Чего уж тут! У него теперь такая двойная жизнь, как в романе”.)

– У чому, по-вашому, полягає сенс наради у Кравчиків? Хто й чому там був присутній? З якою метою запросили Аліну? Доведіть, що Лідія Петрівна, мама Льоші, дуже мудра жінка (на відміну від мами Віри).

– Чому фраза “Жива вода! Жива вода!” рефреном повторюється в розповіді Аліни про перебування в домі Кравчиків? Кого вона стосується – дітей чи вчительки? Яке рішення прийняли діти? Чому вони сподівалися, що це поверне Марсем? Аргументуйте, спираючись на текст.

– Виразно прочитайте в особах “Епілог” та два останні записи зі щоденника Марсем. Як ви думаєте, вона повернеться? Що вас у цьому переконує?

– Який сенс має “Післямова від автора”? Чому Марина Семенівна Аромштам рекомендує вам (нам) прочитати книжку Януша Корчака “Король Матіуш”?

Визначте проблематику твору. Узагальніть свої висновки у формі таблиці. Назвіть образи, за допомогою яких та чи інша проблема втілюється у творі.

IV. Рефлексія

Складіть асоціативне гроно до слова “янгол”.

– Поясніть сенс назви твору.

– Доведіть, що не існує окремо проблем дітей і дорослих, батьків і дітей, учнів та вчителів, а є проблеми людей. Чи змінюються вони зі зміною поколінь? Чому? Наведіть аргументи з тексту.

– Які моральні цінності, по-вашому, сформувалися у дітей – героїв твору Марини Аромштам? Яка у цьому роль Марсем?

– Про що вас змусила замислитися книжка Марини Аромштам “Коли відпочивають янголи”?

– У чому, по-вашому, криється секрет популярності цього твору у сучасного читача?

Перегляд відео “Десять заповідей Януша Корчака”

– Кому, по-вашому, адресовані ці думки Януша Корчака, дорослим чи дітям? Чому ви так вважаєте?

– Роздрукуйте “Десять заповідей Януша Корчака” й мовчки залиште в кімнаті батьків на видному місці.

V. Домашнє завдання:

Напишіть електронного листа (на вибір) другові, батькам, учителю з порадою прочитати книжки Марини Аромштам “Коли відпочивають янголи”*.

Познайомитись із романом Маркуса Зузака “Книжкова злодюжка”.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)